Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Антонов-Овсієнко | |
 |
|
| Народився | 9 (21 березня)1883 року Чернігів |
|---|---|
| Помер | 10 лютого 1938 року розстріл |
| Відомий | український радянський військовий діяч, дипломат |
| Нагороди | |
Володимир Олександрович Антонов-Овсієнко (9(21 березня)1883—†10 лютого 1938) — український радянський військовий діяч, дипломат.
Народився в Чернігові в сім'ї офіцера. Навчався в Воронезькому кадетському корпусі (1902—1904), потім у Петербурзькому юнкерському училищі. Член Російської соціал-демократичної робітничої партії з 1903 року.
В 1905 році — один з організаторів військових повстань у Ново-Александрії (Польща) і Севастополі. Пізніше проводив революційну роботу в Фінляндії, Петербурзі, Москві. Не раз зазнавав арештів. В 1910 році емігрував у Францію, де примкнув до меншовиків. У травні 1917 вступив до партії більшовиків; один з керівників жовтневого повстання в Петрограді.
Брав участь у розробці плану воєнних дій проти Української Народної Республіки. 26 грудня (за іншими даними 22 грудня) 1917 року, стягнувши до Харкова значну кількість військ, захопив місто, перетворивши його на центр маріонеткового більшовицького уряду в Україні. 1918 року командував наступом більшовиків на Україну. Навесні 1918 року — член Народного Секретаріату, головнокомандувач військ радянської України. З січня по червень 1919 року командувач Українського фронту.
З серпня 1922 по лютий 1924 років — начальник Політичного управління, звідки був знятий за активну участь у троцькістській опозиції. В 1928 році порвав з нею. З 1925 року на дипломатичній роботі: представник СРСР у Чехословаччині, Литві, Польщі. В роки громадянської війни в Іспанії (1936—1937) генеральний консул СРСР у Барселоні. З 1934 року по 1935 рік прокурор РРФСР; в 1937 — нарком юстиції РРФСР. Розстріляний у 1938 році як троцькіст.
Автор мемуарів «Записки про Громадянську війну» (в 4-х томах).
[ред.] Нагороди
- Орден Червоного прапора. За роботу на керівній посаді ПУР. Наказ РВР № 696 від 1923 р. (див. Державні нагороди СРСР).
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
