Антоніо Барлуцці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антоніо Барлуцці
італ. Antonio Barluzzi
Barluzzi-tablica.JPG
Дата народження 26 вересня 1884(1884-09-26)
Місце народження Рим
Дата смерті 14 грудня 1960(1960-12-14) (76 років)
Місце смерті Рим
Працював у містах Свята Земля, Палестина

Антоніо Барлуцці (італ. Antonio Barluzzi, * 26 вересня 1884, Рим — † 14 грудня 1960, Рим) — італійський архітектор, що реалізував численні проекти у першій половині XX століття у Святій землі.

Біографія[ред.ред. код]

Антоніо Барлуцці народився 26 вересня 1884 року в Римі у багатодітній родині архітекторів. Його дід був ведучим архітектором по догляду Собору Святого Петра. Після закінчення Інженерної школи Римського Університету Ла Сапієнца у 1912 році він разом зі своїм братом Джуліо, був запрошений у на роботу в Єрусалим для проектування госпіталю Італійського місійного товариства. З початком Першої світової війни військовий інженер, лейтенант Антоніо Барлуцці, повертається в Італію. У жовтні 1917 року він у складі італійського корпусу британської армії повертається в Єрусалим. Глава францисканської кустодії у Святій Землі — Фердінандо Діо Таллеві, пропонує йому звести нову церкву Преображення Господнього на горі Фавор. Таким чином розпочалася будівельна діяльність архітектора. З урахуванням перерв, викликаними світовими війнами, Барлуцці прожив у Палестині 33 роки. Тут він працює для францисканців, Італійського місіонерського товариства, вірмено- і греко-католицьких церков. Під час другої світової війни і аж до 1947 року Барлуцці перебуває на Сардинії, де працює для францискаців і капуцинів. Після цієї перерви знову перебирається до Єрусалима. У 1958 році Антоніо Барлуцці переносить інфаркт і маючи проблеми із здоров'ям повертається в Рим де помирає 14 грудня 1960 року.

Роботи Барлуцці[ред.ред. код]

  • Італійська лікарня, Єрусалим (1913—1914, разом з братом Джуліо Барлуцці)
  • Церква Преображення на горі Фавор (1921—1924, за участю Джуліо Барлуцці)
  • Церква Страстей Христових (Церква Всіх Націй) в Гетсиманському саді на Оливній горі, Єрусалим (1922—1924)
  • Монастир Івана Хрестителя в пустелі (1923, відмовився від авторства)
  • Церква і притулок Доброго Пастиря, Єрихон (1924—1925)
  • Школа для дівчат, Єрихон (1924)
  • Будівля консульства Ефіопії, Єрусалим (1925—1928)
  • Церква бичування на Віа Долороза, Єрусалим (прибудова дзвіниці та загальна реконструкція, 1927—1929)
  • Монастир «Нотр Дам де Кармель» (Stella Maris), Хайфа (реставрація церкви і будівництво нового будинку, 1930)
  • Італійська лікарня, Хайфа (1932)
  • Католицький приділ Храму Гробу Господнього, Єрусалим (реставрація, 1933 і 1937)
  • Монастир Св. Антонія, Єрусалим (1936)
  • Церква на горі Блаженств (1937—1938)
  • Церква зустрічі Св. Марії та Єлизавети, Ейн Карем (1938—1958)
  • Внутрішній двір церкви Св. Катерини, Віфлеєм (реконструкція, 1948—1949)
  • Церква Св. Лазаря, Віфанія (1952—1953)
  • Каплиця Св. Вероніки на Віа Долороза, Єрусалим (реконструкція, 1953)
  • Церква Ангелів на Полі Пастушків, Бейт Сахур (1953—1954)
  • Церква в Віфагії (прибудова вежі та загальна реконструкція, 1954)
  • Церква Сліз Господніх (Домінус Флевіт), Оливкова гора, Єрусалим (1953—1955)
  • Церква Св. Йосипа, Хайфа (1959—1961)
  • Вівтар у монастирі Патер Ностер, Єрусалим (перша половина 50-х р.)

Поза Ізраїлем та Палестинською автономією

  • Дипломатичне представництво Італії у Тегерані, Іран (реконструкція, 1925—1926)
  • Італійська лікарня в Аммані, Йорданія (1926—1928)
  • Італійська лікарня в Керак, Йорданія (1931—1933)
  • Вірменський Католицький Патріархат в Бейруті, Ліван
  • Мелькітська церква і господарські споруди в Аммані, Йорданія
  • Мелькітська церква і господарські споруди в Медабі, Йорданія
  • Школа кармелітів і господарські будівлі в Тріполі, Ліван
  • Церква монастиря капуцинів в Кальярі, Італія (реконструкція, 1945—1946)
  • Церква Милосердної Богоматері в Сассарі, Італія (реконструкція, 1945)


Посилання[ред.ред. код]