Антоніо Гісланцоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антоніо Гісланцоні (італ. Antonio Ghislanzoni; 25 листопада 1824(18241125), Лекко — 16 липня 1893, Бергамо) — італійський письменник, журналіст і лібреттист, найбільш відомий як автор лібретто опери Джузеппе Верді «Аїда» (1870).

Був вигнаний з гімназії за погану поведінку, потім учився на медичному факультеті університету в Павії, але курсу не закінчив. Деякий час співав на оперній сцені. В 1848 р. під впливом Джузеппе Мадзіні видавав в Мілані газету, що пропагувала республіканські ідеї, потім був змушений емігрувати до Швейцарії, в подальшому був заарештований в Римі. В 1850-ті рр., повернувшись до Мілану, змінив напрямок журналістської активності в сторону музики, очолював видання Italia musicale та, в 18661871 рр., Gazzetta musicale di Milano. Із середини 1860-х рр. повністю переключився на письменництво. Опублікувавши ряд романів, з котрих найбільш відомий роман, що описує театральне життя — роман «Артисти театру» (італ. Gli artisti da teatro; 1865). Написав близько 85 оперних лібретто — окрім «Аїди», найбільш відомі друга редакція лібретто опери Верді «Сила долі» (1869), «Едме» Альфредо Каталані (1866) та «Литовці» Амількаре Понк'єллі (1874).