Антоніс Мор
| Антоніс Мор | |
| Anthonis Vor van Dashorst | |
 |
|
| Ім'я при народженні | Антоніс Мор ван Дасхорст |
|---|---|
| Дата народження | між 1517 і 1520 |
| Місце народження | Утрехт |
| Дата смерті | 1576 або 1577 |
| Місце смерті | Антверпен |
| Національність | нідерландець |
| Громадянство | Нідерланди |
| Жанр | портрет |
| Напрямок | Відродження |
| Покровитель | кардинал Гранвелла |
| Вплив на | художників Іспанії, Німеччинр та Нідерландів |
| Твори | релігійні композиції, портрети |
Антоніс Мор (Антоніс Мор фан Дасхорст нід. Anthonis Mor van Dashorst, англ. Anthonis Mor, італ. Antonio Moro, 1517/1520, Утрехт - 1576/1577, Антверпен) — художник з Нідерландів 16 століття. Займався релігійним живописом, але відомий як талановитий портретист 16 ст. в різних країнах Західної Європи. Більше відомий під італьянізованим прізвищем Антоніо Моро.
Зміст |
Біографія[ред.]
Точних відомостей про народження не зберіглося. Вважається, що народився в місті Утрехт між 1517 та 1520 роками.
Дещо про Скореля[ред.]
Навчався у художника Яна ван Скореля. Вважають, що Скорель один з перших майстів Нідерландів, що зрозумів важливість і користь навчання в Італії, де була висока, тисячолітня, мистецька культура. Адже в Італії попри всі негаразди зберігалися архітектурні та мистецькі витвори різних епох і народів.
Скорель - особа видатна. Мандрував по Німеччині, Швейцарії, Італії, зробив паломництво в Палестину. Він був знайомим з Альбрехтом Дюрером. 1521 р. папський престол посів утрехтець Адріан VI. Скорель став його придворним живописцем. Папа помер через 2 роки і Скорель покинув Італю. З 1524 р. він в Утрехті. Десь з цієї пори у ньго і навчався Мор.
Скорель в мистецтві займав компромісні позиції між живописом Нідерландів і маньєризмом Італії. У 1550 саме Скорель реставрував « Гентській вівтар », відомий твір художників - братів Ейк.
Ймовірно, Скорель брав з собою в Італію і учня Мора.
Мандри Мора[ред.]
1547 р.- Мор стає членом гільдії св.Луки в Антверпені. Знайомство з кардиналом Гранвеллою, єпископом Арраським. Починаються мандри Мора.
В Португалії малював портрети королеви Катаріни та її дітей. Працював в Мадриді в Іспанії. В період дипломатичних стосунків королівських родин Іспанії і Англії перебував в Лондоні. За портрет королеви Марії Кривавої одержав винагороди і звання лицаря. І знову столиця Іспанії - Мадрид, королівський двір.
Після робіт при королівському дворі Іспанії повернувся на батьківщину.
Портретист Антоніс Мор[ред.]
В портретах Мора ніяких впливів маньєризму не знаходять. Стиль портретів Мора - суворий, надто реалістичний, репрезентативний. Портрети слугували оздобою палаців і документами доби. Майже нема багатого тла с завісами, палацовими меблями. Але портрети Мора сповнені дрібниць, він любив речі і перли. Й умів добре передавати їх на полотні. Портрет короля Іспанії Філіппа ІІ досі вражає глибоким чорним тлом і розкішшю лицарських обладунків особи. Нечасто, але в його творчості виникають і привітні постаті (Маргарита Пармська), які залюбки створюватимуть майбутні майстри доби бароко.
Спадок майстра портретів[ред.]
Манера живопису Антоніса Мора мала потужний вплив на митців Іспанії. Саме від Мора йде лінія реалістичних портретів, позбавлених компліментів і ідеалізації. Ідеал в творах Мора був, але він ішов від переваг зовнішньості самої моделі, помножений на велич, на аристократизм.
Майстерність портретів Мора вражала сучасників. Коли про нього призабули, багато з його творів віднесли до пензля Гольбейна, авторитет якого не страждав на протязі століть.
Автопортрет Мора має галерея Уфііці, де збирають автопортрети видатних митців.
Особливо великим був вплив Мора на портретистів Іспанії : Алонсо Санчеса Коельо, Хуана Пантоху де ла Круса.
Вибрані твори[ред.]
- Автопортрет, Уффіці, Флоренція
- п - т кардинала Гранвелли, Музей історії мистецтв, Відень
- Інфанта ( принцеса ) Марія Іспанська, Прадо, Мадрид
- Сір Томас Грехем, Амстердам
- п - т Анни Австрійської, королеви Іспанії Музей історії мистецтв, Відень
- Петер Ернст І фон Мансфельд
- фернандо Альварес де Толедо, третій герцог Альба
- п - т Філіпа ІІ, короля Іспанії, Ескоріал
- п - т невідомого з орденом Сант Яго, Будапешт
- п - т Голдсміта, Мауріцхейс, Гаага
- п - т Джованні Баттіста ді Кастальдо, Музей Тиссена-Борнемісса, Мадрид
- п - т невідомої пані з білим песиком, Прадо, Мадрид
- п - т невідомого аристократа з рукавичками, Відень
- п - т Катаріни, королеви Португалії
- п - т Жоао ІІІ, короля Португалії
- п - т Ізабелли де Валуа, королеви Іспанії
- п - т Джейн Дормер
- п - т Жанни Люльє, Безансон
- п - т Мартина де Гуерра і Арагон, Національний музей, Стокгольм
- п - т Веспасіано Гонзага
- п - т невідомого вельможі в жовтому, Москва
- п - т невідомого вельможі в одязі з хутру, Ермітаж, Санкт-Петербург
Джерела[ред.]
- Никулин Н. Н. «Нидерландсая живопись 15-16 вв.в Эрмитаже», Л, «Аврора», 1972 (рос).
- Пономарёв С.«Портреты испанских королей 15-16вв.»
