Антоніу Родріґу Ноґейра
| Антоніу Родріґу Ноґейра | |
|---|---|
 |
|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Антоніу Родріґу Ноґейра (порт. Antônio Rodrigo Nogueira) |
| Прізвисько | Мінотавр (порт. Minotauro) |
| Громадянство |  Бразилія |
| Дата народження | 2 червня 1976 (36 років) |
| Місце народження | Віторія-да-Конкіста, Бразилія |
| Місце проживання | Ріо-де-Жанейро, Бразилія |
| Зріст | 191 см |
| Розмах рук | 196 см |
| Вагова категорія | Важка (93-120 кг) |
| Стиль | Бразильське дзюдзюцу, дзюдо, бокс |
| Команда | «Team Nogueira», «Black House» |
| Кар'єра в змішаних єдиноборствах | |
| Перший бій | 12 червня 1999 |
| Останній бій | 10 грудня 2011 |
| Боїв | 42 |
| Перемог | 33 |
| • нокаутом | 3 |
| • підкоренням | 20 |
| • рішенням | 10 |
| Поразок | 7 |
| • нокаутом | 2 |
| • підкоренням | 1 |
| • рішенням | 4 |
| Нічиїх | 1 |
| Не відбулося | 1 |
Анто́ніу Родрі́ґу Ноґе́йра (порт. Antônio Rodrigo Nogueira; *2 червня 1976, Віторія-да-Конкіста, Баїя, Бразилія) на прізвисько «Мінотавр» — бразильський спортсмен, спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA). Переможець Гран-прі RINGS (2001 рік). Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у важкій ваговій категорії за версією PRIDE (2001 — 2003 роки). Двічі призер Гран-прі PRIDE (2004, 2006 роки). Тимчасовий чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у важкій ваговій категорії за версією UFC (2008 рік). Перший і єдиний боєць, який володів чемпіонськими титулами UFC і PRIDE.
Антоніу Родріґу Ноґейра є знавцем дзюдо (чорний пояс), і бразильського дзюдзюцу (чорний пояс).[1]
Зміст |
[ред.] Біографія
Антоніу Родріґу Ноґейра народився 2 червня 1976 року в місті Віторія-да-Конкіста, Бразилія. З чотирьох років він вивчає традиційне японське бойове мистецтво дзюдо.[1]
В дитинстві Родріґу Ноґейра потрапив у важку автокатастрофу (його збила вантажівка), внаслідок чого провів тривалий час у лікарні, перебуваючи в комі. 11-річний Антоніу отримав переломи обох ніг, чисельні внутрішні травми, переніс декілька операцій, йому було видалено частину печінки і одне ребро. Зовнішнім проявом пережитого у минулому є великий і глибокий шрам в нижній частині спини, який неодмінно видно під час змагань.[2]
В чотирнадцять років Антоніу долучає до своїх навичок дзюдо тренування з боксу, а в вісімнадцять років починає вивчати дзюдзюцу. За п'ять років тренувань Антоніу досягає високого рівня майстерності й проходить атестацію на чорний пояс із дзюдо і бразильського дзюдзюцу.[1]
[ред.] Кар'єра в змішаних бойових мистецтвах
Кар'єру в змішаних бойових мистецтвах Антоніу Родріґу Ноґейра почав в 1999 році, у віці 23 років. Його перший виступ відбувся на чемпіонаті WEF (Світовий чемпіонат екстремального бою) у Флориді, США. Ноґейра переміг у двобої американця Девіда Додда. Його перші бої проходять швидко і закінчують достроково — щоразу він перемагає больовими прийомами.
Протягом 1999 — 2001 років Родріґу Ноґейра змагається із різноманітними супротивниками у двох чемпіонатах: американському WEF і японському FNR (RINGS). З 13-ти боїв він виграє 11, провівши бій у нічию із японською зіркою бойових мистецтв Цуйоші Косакою, і програвши за роздільним рішенням суддів у двобої із американцем Деном Хендерсоном, майбутнім чемпіоном серії PRIDE. 24 лютого 2001 року, на другій хвилині 13-го у своїй кар'єрі бою, Ноґейра перемагає удушенням голландця Валентайна Оверіма, і здобуває титул чемпіона RINGS.
29 липня того ж року Антоніу Родріґу Ноґейра дебютує у Бійцівському чемпіонаті PRIDE. Після боїв із тогочасними зірками змішаних бойових мистецтв Гері Ґудріджем та Марком Колменом, яких бразилець долає підкореннями, він виходить на титульний бій проти Хіта Херрінґа, і, перемігши його, стає першим в історії PRIDE чемпіоном світу.
Другу і третю поразку в своїй професійній кар'єрі Ноґейра отримує від одного спортсмена — росіянина українського походження Федора Ємельяненко. Федір відбирає у Ноґейри титул чемпіона світу і виграє у нього бій-реванш, обидва рази — рішенням суддів. Всього Ноґейра тричі зустрічається із Ємельяненком на рингу, але один із боїв визнають таким, що не відбувся, внаслідок отриманої російським спортсменом випадкової травми (глибоке розсічення). У проміжку між боями за титул, Антоніу стає призером Гран-прі чемпіонату PRIDE на турнірі «Pride Final Conflict 2004».
Протягом 2005 року Родріґу Ноґейра проводить декілька успішних виступів, перемігши, в числі інших, золотого медаліста Олімпійських ігор '96 із дзюдо, поляка Павла Настулу. В 2006 році, в боротьбі за кубок Гран-прі PRIDE, Антоніу отримує ще одну поразку — від екс-чемпіона UFC, американця Джоша Барнетта. Цього разу Ноґейра виходить із боротьби в півфіналі Гран-прі. До закриття чемпіонату PRIDE бразилець встигає взяти реванш у Барнетта. В 2007 році PRIDE припиняє своє існування.
7 липня 2007 року Антоніу Родріґу Ноґейра дебютує в Абсолютному бійцівському чемпіонаті (англ. UFC), третім у своїй кар'єрі виступом проти Хіта Херрінґа. Не зважаючи на пропущений в кінці першого раунду сильний хай-кік, і отриманий нокдаун, Ноґейра знову перемагає Херрінґа. 2 лютого 2008 року він проводить складний бій із дворазовим чемпіоном світу Тімом Сильвією, й, перемігши Сильвію удушенням в третьому раунді, отримує титул тимчасового чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією UFC. Це змагання проводилось за тимчасову першість через те, що діючий чемпіон світу Ренді Кутюр мав юридичний диспут із організацією UFC і тимчасово не міг захистити титул. Довгоочікуваний фанатами і самими бійцями бій «Ноґейра-Кутюр» пройшов лише через півтора роки, вже як рейтинговий, і був виграний Ноґейрою за одностайним рішенням суддів. Виступи «Мінотавра» проти Сильвії і Кутюра були відзначені премією «Бій вечора» як видовищні і високо технічні поєдинки.
Завойований же титул тимчасового чемпіона Антоніу Родріґу Ноґейра втратив, виступаючи з травмованим коліном, у бою проти американця Френка Міра, напередодні нового, 2009-го, року.[3] Змагання завершилось у другому раунді, коли Мір лівим кросом відправив Ноґейру в нокаут. Ця поразка стала першою достроковою в кар'єрі «Мінотавра», який досі програвав лише за рішеннями суддів. Другий нокаут легендарний боєць отримав у поєдинку з представником нового покоління бійців, непереможеним на момент бою, потужним нокаутером Кейном Веласкесом. Після цих складних поразок, Родріґу Ноґейра зробив паузу у професійній кар'єрі.
Наступні півтора роки боєць займався власним здоров'ям: пройшов через кілька хірургічних операцій, курс реабілітації та відновлення, а також переглянув програму підготовки до боїв.
Успішне повернення в клітку відбулось наприкінці літа 2011 року, коли Ноґейра вийшов на бій проти молодого проспекта, фіналіста «Абсолютного бійця» Брендона Шауба. Змагання відбулось на батьківщині Ноґейри, в Ріо-де-Жанейро. «Мінотавр» відправив Шауба в нокаут у першому раунді, і за ефектне завершення бою був нагороджений грошовою премією «Нокаут вчора» (100 тис. доларів). Наприкінці року Ноґейра добився реваншу з Френком Міром. У короткому й важкому бою бразильцю вдалось приголомшити суперника серією коротких потужних ударів, але при спробі задушити ураженого Міра в партері, Антоніу припустився помилки у маневруванні і був підкорений — гвинтом плечового суглоба Френк Мір зламав Ноґейрі руку.
[ред.] Родина
Антоніу Родріґу Ноґейра одружений, виховує доньку.[4]
У нього є брат-близнюк Антоніу Рожеріу Ноґейра, який є професійним боксером і спеціалістом зі змішаних бойових мистецтв.
[ред.] Цікаві факти
- Чемпіони світу за версією UFC Андерсон Сілва (середня вагова категорія), Ліото Мачіда (напівважка вагова категорія) і Антоніу Родріґу Ноґейра (важка вагова категорія) тренуються разом і підтримують дружні стосунки; між ними існує домовленість не виступати в боях один проти одного. Всі троє є представниками різних рас, але бразильцями за національністю. Андерсон Сілва отримав свій чорний пояс із бразильського дзюдзюцу саме від «Мінотавра» Ноґейри.[5]
- Антоніу Родріґу Ноґейра має глибокий і довгий шрам нижче правої лопатки. Цей слід від пережитої у дитинстві операції, а також понівечене у боях обличчя є тими ознаками, завдяки яким можна відрізнити його від брата-близнюка Антоніу Рожеріу.
- Інтерв'ю, які Ноґейра дає в межах UFC, в основному субтитрують. Причиною для цього є погана дикція бразильського спортсмена, зумовлена мовними особливостями і набутими у змаганнях травмами обличчя.
- Антоніу Родріґу Ноґейра полюбляє музику в стилі хіп-хоп, його улюблений виконавець — Тупак Шакур.[4] Втім, композицією, під яку Антоніу виходить на ринг в UFC є «Gimme Shelter» рок-гурту The Rolling Stones.
[ред.] Статистика в змішаних бойових мистецтвах
| Результат | Противник | Спосіб | Раунд | Час | Дата | Місце | Подія | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Поразка |  Френк Мір |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | 3:38 | 10 грудня 2011 |  Торонто, Онтаріо, Канада |
«UFC 140» | |
| Перемога | Брендон Шауб |
Нокаут (удари кулаками) | 1 | 3:09 | 27 серпня 2011 | Ріо-де-Жанейро, Бразилія |
«UFC 134» | Виграв премію «Нокаут вечора». |
| Поразка | Кейн Веласкес |
Технічний нокаут (удари кулаками) | 1 | 2:20 | 21 лютого 2010 |  Сідней, Австралія |
«UFC 110» | |
| Перемога | Ренді Кутюр |
Рішення суддів (одностайне) | 3 | 5:00 | 29 серпня 2009 | Портленд, Орегон, США |
«UFC 102» | Виграв премію «Бій вечора». |
| Поразка | Френк Мір |
Технічний нокаут (удари кулаками) | 2 | 1:54 | 27 грудня 2008 | Лас-Вегас, Невада, США |
«UFC 92» | Втратив титул тимчасового чемпіона у важкій ваговій категорії. |
| Перемога | Тім Сильвія |
Підкорення (удушення руками) | 3 | 1:28 | 2 лютого 2008 | Лас-Вегас, Невада, США |
«UFC 81» | Виграв титул тимчасового чемпіона у важкій ваговій категорії. Виграв премію «Бій вечора». |
| Перемога | Хіт Херрінґ |
Рішення суддів (одностайне) | 3 | 5:00 | 7 липня 2007 | Сакраменто, Каліфорнія, США |
«UFC 73» | |
| Перемога | Джош Барнетт |
Рішення суддів (одностайне) | 3 | 5:00 | 31 грудня 2006 |  Сайтама, Японія |
«Pride Shockwave 2006» | |
| Поразка | Джош Барнетт |
Рішення суддів (роздільне) | 2 | 5:00 | 10 вересня 2006 | Сайтама, Японія |
«Pride Final Conflict Absolute» Гран-прі PRIDE (півфінал) |
|
| Перемога | Фабрісіу Вердум |
Рішення суддів (одностайне) | 3 | 5:00 | 1 липня 2006 | Сайтама, Японія |
«Pride Critical Countdown Absolute» Гран-прі PRIDE (чвертьфінал) |
|
| Перемога | Вагнер Мартінс |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | 2:17 | 5 травня 2006 | Осака, Японія |
«Pride Total Elimination Absolute» Гран-прі PRIDE (відкриття) |
|
| Перемога | Кійосі Тамура |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | 2:24 | 26 лютого 2006 | Сайтама, Японія |
«Pride 31» | |
| Перемога |  Павєл Настула |
Технічний нокаут (удари кулаками) | 1 | 8:38 | 26 червня 2005 | Сайтама, Японія |
«Pride Critical Countdown 2005» | |
| Поразка |  Федір Ємельяненко |
Рішення суддів (одностайне) | 3 | 5:00 | 31 грудня 2004 | Сайтама, Японія |
«Pride Shockwave 2004» Гран-прі PRIDE (фінал) |
Втратив титул тимчасового чемпіона у важкій ваговій категорії. |
| Не відбувся | Федір Ємельяненко |
Рішення суддів (одностайне) | 1 | 3:52 | 15 липня 2004 | Сайтама, Японія |
«Pride Final Conflict 2004» Гран-прі PRIDE (фінал) |
В першому раунді мало місце неумисне зіткнення головами, внаслідок чого Ємельяненко отримав розсічення. Бій було припинено і визнано таким, що не відбувся. |
| Перемога | Сергій Харитонов |
Рішення суддів (одностайне) | 2 | 5:00 | 15 серпня 2004 | Сайтама, Японія |
«Pride Final Conflict 2004» Гран-прі PRIDE (півфінал) |
|
| Перемога | Хіт Херрінґ |
Підкорення (удушення руками) | 2 | 0:30 | 20 червня 2004 | Сайтама, Японія |
«Pride Critical Countdown 2004» Гран-прі PRIDE (чвертьфінал) |
|
| Перемога | Хіротака Йокоі |
Підкорення (удушення руками) | 2 | 0:30 | 25 квітня 2004 | Сайтама, Японія |
«Pride Total Elimination 2004» Гран-прі PRIDE (відкриття) |
|
| Перемога |  Мірко Філіпович |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 2 | 1:45 | 9 листопада 2003 | Токіо, Японія |
«Pride Final Conflict 2003» | Виграв титул тимчасового чемпіона у важкій ваговій категорії. |
| Перемога | Рікко Родрігес |
Рішення суддів (одностайне) | 3 | 5:00 | 10 серпня 2003 | Сайтама, Японія |
«Pride Total Elimination 2003» | |
| Поразка | Федір Ємельяненко |
Рішення суддів (одностайне) | 3 | 5:00 | 16 березня 2003 | Йокогама, Японія |
«Pride 25» | Втратив титул чемпіона у важкій ваговій категорії. |
| Перемога | Ден Хендерсон |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 3 | 1:49 | 23 грудня 2002 | Фукуока, Японія |
«Pride 24» | |
| Перемога |  Семмі Схілт |
Підкорення (удушення ногами) | 1 | 6:36 | 24 листопада 2002 | Токіо, Японія |
«Pride 23» | |
| Перемога | Боб Сапп |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 2 | 4:03 | 28 серпня 2002 | Токіо, Японія |
«Pride Shockwave» | |
| Перемога | Санае Кікута |
Нокаут (удар кулаком) | 2 | 0:29 | 8 серпня 2002 | Токіо, Японія |
«UFO: Legend» | |
| Перемога | Енсон Іноуе |
Технічне підкорення (удушення ногами) | 1 | 6:17 | 24 лютого 2002 | Сайтама, Японія |
«Pride 19» | |
| Перемога | Хіт Херрінґ |
Рішення суддів (одностайне) | 3 | 5:00 | 3 листопада 2001 | Токіо, Японія |
«Pride 17» | Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії. |
| Перемога | Марк Колмен |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | 6:10 | 24 вересня 2001 | Осака, Японія |
«Pride 16» | |
| Перемога | Гері Ґудрідж |
Підкорення (удушення ногами) | 1 | 2:37 | 29 липня 2001 | Сайтама, Японія |
«Pride 15» | |
| Перемога | Валентайн Оверім |
Підкорення (удушення руками) | 1 | 1:20 | 24 лютого 2001 | Токіо, Японія |
«Rings King of Kings 2000» Гран-прі RINGS (фінал) |
Виграв Гран-прі. |
| Перемога | Хіроміцу Канехара |
Підкорення (удушення руками) | 2 | 2:02 | 24 лютого 2001 | Токіо, Японія |
«Rings King of Kings 2000» Гран-прі RINGS (півфінал) |
|
| Перемога | Магомедхан Гамзатханов |
Рішення суддів (одностайне) | 2 | 5:00 | 24 лютого 2001 | Токіо, Японія |
«Rings King of Kings 2000» Гран-прі RINGS (чвертьфінал) |
|
| Перемога | Кійосі Тамура |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 2 | 3:29 | 9 жовтня 2000 | Токіо, Японія |
«Rings King of Kings 2000 Block A» Гран-прі RINGS (другий раунд) |
|
| Перемога | Ахмед Лабасанов |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | 1:38 | 9 жовтня 2000 | Токіо, Японія |
«Rings King of Kings 2000 Block A» Гран-прі RINGS (перший раунд) |
|
| Нічия | Цуйосі Косака |
Рішення суддів (одностайне) | 2 | 5:00 | 23 серпня 2000 | Осака, Японія |
«Rings Millennium Combine 3» | |
| Поразка | Ден Хендерсон |
Рішення суддів (роздільне) | 3 | 5:00 | 26 лютого 2000 | Токіо, Японія |
«Rings King of Kings 1999» Гран-прі RINGS (півфінал) |
|
| Перемога | Андрій Копилов |
Рішення суддів (переважне) | 2 | 5:00 | 26 лютого 2000 | Токіо, Японія |
«Rings King of Kings 1999» Гран-прі RINGS (чвертьфінал) |
|
| Перемога | Джеремі Горн |
Рішення суддів (одностайне) | 3 | 8:00 | 15 січня 2000 | Рим, Джорджія, США |
«WEF 8» | |
| Перемога | Юрій Кочкін |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | 0:40 | 28 жовтня 1999 | Токіо, Японія |
«Rings King of Kings 1999 Block A» Гран-прі RINGS (другий раунд) |
|
| Перемога | Валентайн Оверім |
Технічне підкорення (больовий прийом на ногу) | 1 | 1:51 | 28 жовтня 1999 | Токіо, Японія |
«Rings King of Kings 1999 Block A» Гран-прі RINGS (перший раунд) |
|
| Перемога | Нейт Шрьодер |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | 1:52 | 9 жовтня 1999 | Кеннер, Луїзіана, США |
«WEF 7» | |
| Перемога | Девід Додд |
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | Н/Д | 12 червня 1999 | Деланд, Флорида, США |
«WEF 6» |
[ред.] Примітки
- ↑ а б в UFC: Minotauro Nogueira Матеріал сайту www.ufc.com (англ.)
- ↑ «Minotauro» Nogueira's Championship Heart Матеріал сайту www.ufc.com (англ.) 28.06.2007
- ↑ Антонио Ходриго Ногейра: «Меня рано сбрасывать со счетов» Матеріал сайту www.mixfight.ru (рос.) 24.08.2009
- ↑ а б PRIDE: Antonio Rodrigo Nogueira Матеріал сайту www.pridefc.com (англ.) 08.09.2003
- ↑ Андерсон Силва: «Я мечтал стать полицейским» Матеріал сайту www.pridefc.com (рос.) 05.09.2009
