Антон Паннекук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антон Паннекук
Anton Pannekoek
Pannekoek.jpg
Народився 2 січня 1873(1873-01-02)
Ваасен
Помер 28 квітня 1960(1960-04-28) (87 років)
Вагенінген
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Галузь наукових інтересів астрономія,
марксизм
Заклад Амстердамський університет
Alma mater Лейденський університет
Вчене звання професор
Нагороди золота медаль Королівського астрономічного товариства

Антон (Антоні) Паннекук (нід. Anton Pannekoek, псевдонім К.Горнер; 2 січня 1873, Ваасен - 28 квітня 1960, Вагенінген) — нідерландський астроном і теоретик марксизму. Член Нідерландської королівської АН (1925).

Біографія[ред.ред. код]

Паннекук вивчав астрономію і математику в Лейдені з 1891. Ще до вступу в коледж він цікавився астрономією і вивчав мінливість Полярної зірки. Він опублікував свою першу роботу, «Про необхідність подальших досліджень Чумацького шляху», будучи студентом. Кілька років потому він закінчив навчання і почав роботу в Лейденській обсерваторії. Після прочитання «Рівності» Едварда Белламі Паннекук став переконаним соціалістом і почав вивчати теорії Карла Маркса. Незабаром Паннекук стає добре відомим марксистським автором, пише для голландських і німецьких журналів. Незадоволеність роботою в обсерваторії привела його до Берліна, де він працює викладачем у школі, заснованій Соціал-демократичною партією Німеччини. Він був на святах у Нідерландах, коли почалася Перша світова війна. Не маючи можливості повернутися до Німеччини, Паннекук почав працювати викладачем хімії. Міська рада Амстердама затвердила його на посаді професора Амстердамського університету за сумісництвом в 1925 році і на повну ставку — у 1932. Заснував 1925 в Амстердамському університеті Астрономічний інститут і був його директором до 1946.

Астрономія[ред.ред. код]

Паннекук заклав основи вивчення розподілу зірок у Чумацькому Шляху і визначення структури нашої галактики за внефокальними фотографіями. Пізніше він зацікавився природою та розвитком зірок. Тому в Нідерландах Паннекук вважається засновником космофізики як окремої дисципліни.

У 1920 він розробив метод визначення відстаней до темних туманностей за підрахунками зірок. З 1921 займався вивченням яскравості Чумацького Шляху. Також Паннекук одним з перших досліджував іонізацію в зоряних атмосферах (1922, 1926) і теоретичні інтенсивності спектральних ліній (1931, 1935). Одним з перших застосував іонізаційну формулу Саха до зіркових атмосфер, досліджував, на яких висотах в атмосферах Сонця і зірок утворюються лінії поглинання. У 1926 ввів важливу поправку в формулу Саха, що враховує відхилення від термодинамічної рівноваги в зоряних атмосферах. У 1928 виконав спільно з М.Ґ.Й.Міннартом перші кількісний аналіз спектра сонячного спалаху. Запропонував широко відомий метод чисельного рішення рівнянь переносу для різних моделей атмосфери. У 1935 розробив теоретичні основи методу визначення електронної щільності в атмосферах зірок за останньою помітною лінії серії Бальмера в їхніх спектрах.

Крім теоретичної роботи, він також брав участь у кількох експедиціях з метою спостереження сонячних затемнень і вивчення спектрів зірок.

У 1926 він здійснив експедицію на острів Ява для складання карти сузір'їв Південної півкулі.

Він також займався історією астрономії, його книга з історії астрономії перекладена з голландської іншими мовами.

Його роботи з вивчення структури Галактики, космофізики та історії астрономії принесли йому міжнародне визнання, Паннекук був удостоєний почесного ступеня Гарвардського університету в 1936, а також золотої медалі Британського Королівського астрономічного товариства в 1951.

На честь Паннекука названий кратер на Місяці і астероїд 2378 Паннекук.

Ім'ям Паннекук названий Астрономічний інститут Амстердамського університету.

Марксизм[ред.ред. код]

У 1901 Антон Паннекук вступив в Соціал-демократичну робітничу партію Нідерландів (СДРПН). У 1907 він брав участь у заснуванні ліво-соціалістичної газети «Трибуна». У 1909 «трібуністи», в тому числі і Паннекук, були виключені з СДПРН за виступи проти керівництва партії. Паннекук виступив одним засновників Соціал-демократичної партії Нідерландів (СДПН).

У цьому ж році Паннекук був висланий з Нідерландів. Він мешкав у Німеччині, де приєднався до лівого крила Соціал-демократичної партії Німеччини. Паннекук швидко став відомий як теоретик лівої соціал-демократії.

У 1918 Паннекук брав участь у створенні Комуністичної партії Нідерландів. У 1919-1920 був членом Амстердамського бюро Комінтерну. З 1920 — один з лідерів Комуністичної робочої партії Голландії (КРПГ).

Антон Паннекук як «лівий ухильники» був об'єктом гострої критики з боку Леніна в роботі «Дитяча хвороба "лівизни" в комунізмі» (1920). Паннекук відповів Леніну брошурою «Світова революція і комуністична тактика» (1920). У 1921 він був виключений з ВПП за «лівий ухил».

У 1922 Паннекук був одним із засновників і керівників Комуністичної робочого Інтернаціоналу. У 1927 був одним із засновників Міжнародних комуністичних груп (GIC), але формально в організацію не вступив, віддавши перевагу теоретичній роботі.

Як визнаний теоретик марксизму, Паннекук був одним з основоположників «комунізму робочих рад» (ретекоммунізм) і провідною фігурою ліворадикального руху 1920-х — 1930-х років у Нідерландах і Німеччині.

Паннекук різко критикував Леніна і ленінізм. Його пояснення невдач Російської революції полягало в тому, що після приходу більшовиків до влади вони замінили владу Рад владою партії, що, на думку Паннекука, вело до перетворення більшовиків у новий панівний клас. Свої погляди на більшовизм він виклав у книзі «Ленін як філософ» (1938).

Твори[ред.ред. код]

Видання українською[ред.ред. код]

  • Антон Паннекук. Марксізм і дарвінізм / З анґл. пер. М. Дурдела. — Вінніпеґ: Накладом «Українських робочих вістий», 1920. — 43 с.

Бібліографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]