Сенченко Антон Григорович
| Сенченко Антон Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 АнтонСенченко | ||||
| Народився | 1898 | |||
| Помер | 1937 | |||
| Діяльність | письменник | |||
|
| ||||
Антон Григорович Сенченко (*1898 − †1937) — очільник Спілки радянських письменників України (квітень 1935[1] — листопад 1936).[2] Жертва сталінського терору[3]
Життєпис[ред. | ред. код]
Працював директором КІНГу 21.04.1930 — 16.10.1930.[4] За іншими даними з 1 жовтня 1930 по 24 лютого 1931.
У постанові секретаріату ЦК КП(б)У від 27 лютого 1936 р. засуджувалася доповідь голови спілки радянських письменників України А. Сенченка, в якій він «всупереч існуючим вказівкам КП(б)У без будь-якої політичної доцільності та потреби, характеризуючи творчість П. Г. Тичини, відзначив минулі коливання та сумніви поета». Щоб надалі такого не було, представники владних структур наказали письменникам «на кожний від'їзд з Києва одержувати дозвіл від ЦК КП(б)У».[5]
Після такого виступу голови спілки радянських письменників України на всесоюзному пленумі його взаємостосунки з Павлом Тичиною ще більш загострилися. 5 листопада 1936 Антона Сенченка було звільнено з поста голови СРПУ. Надалі політбюро ЦК КП(б)У вирішило скасувати саму посаду голови і затвердило колегіальне управління в складі С. Л. Червоного, І. К. Микитенка, О. Є. Корнійчука, П.І Панча, І. У. Кириленка.[5]
А. Сенченко був також знятий з посади редактора журналу «Радянська література».[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://history.org.ua/?libid=7681
- ↑ http://litgazeta.com.ua/articles/do-yuvileyu-natsionalnoyi-spilky-pysmennykiv-ukrayiny/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2010. Процитовано 8 квітня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://kneu.edu.ua/ua/University_en/about_university/milest_of_hist/rectors/
- ↑ а б в Єфіменко Г. Г. Національно-культурна політика ВКП(б) щодо Радянської України (1932–1938). — К.: Інститут історії України, 2001. — 304 с.