Антон Цайлінґер
| Антон Цайлінґер | |
|---|---|
| Anton Zeilinger | |
 | |
| Народився |
20 травня 1945 (78 років) Рід-ім-Іннкрайс, Верхня Австрія, Австрія[1] |
| Країна |
 Австрія |
| Діяльність | фізик, квантовий фізик, викладач університету, письменник-документаліст |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Віденський університет |
| Науковий керівник | Гельмут Раухd |
| Аспіранти, докторанти |
Pan Jianweid Christoph Simond |
| Членство |
Леопольдина Австрійська академія наук Французька академія наук BBAW Європейська академія наук і мистецтв Національна академія наук США Сербська академія наук і мистецтв Європейська академія[2] KaV Marco-Danubia Wiend The learned society of Slovakiad[3] |
| Відомий завдяки: |
Квантова телепортація Експериментальна перевірка нерівностей Белла Стан Ґрінбергера — Хорна — Цайлінґера |
| Нагороди |
    почесний доктор Гумбольдського університету в Берлініd (2005) член Американського фізичного товариства[d]   член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2012) |
| Особ. сторінка | quantum.at/zeilinger |
 Антон Цайлінґер у Вікісховищі | |
Антон Цайлінґер (нар. 20 травня 1945, Рід-ім-Іннкрайс, Австрія) — австрійський квантовий фізик, дослідник фундаментальних аспектів та застосувань квантової телепортації. Професор Віденського університету. Отримав одну третину Нобелівської премії з фізики 2022 року разом з Аленом Аспе та Джоном Клаузером «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство квантової інформаційної науки».[4]
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався у Віденському університеті, у якому також здобув докторський ступінь під науковим керівництвом Гельмута Рауха. В 1979 габілітувався в Технічному університеті Відня. Займав тимчасові наукові посади в Массачусетському технологічному інституті, Гумбольдтському університеті Берліна, Оксфордському університеті та Колеж де Франс.
1990 року став ординарним професором Інсбрукського університету і головою Інституту експериментальної фізики. Від 1999 призначений професором Віденського університету, де був також деканом фізичного факультету від 2006 до 2009.
Член Австрійської академії наук, а від 1 липня 2013 року її президент.
Наукова робота[ред. | ред. код]
Антон Цайлінґер відомий передовсім своїми експериментами з квантової телепортації. Займається також застосуваннями квантової фізики, зокрема квантовою інформацією.
Початково Цайлінґер займався нейтронною інтерферометрією. Йому вдався експериментальний доказ зміни знаку частинки зі спіном 1/2. Цей ефект важливий для багатьох протоколів квантової інформації. Антон Цейлінґер продемонстрував квантовомеханічну інтерференцію на великих молекулах фулерену.
Визнання[ред. | ред. код]
- 1998: член Австрійської академії наук[5]
- 1999: Дійсний член Американського фізичного товариства
- 1999: Шредингеровська лекція (Трініті-коледж, Дублін)
- 2001: «Pour le Mérite» (Прусія)
- 2001: Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво» (Австрія)
- 2003: Шредингеровська лекція (Імперський коледж Лондона)
- 2004: Премія Декарта
- 2005: Леопольдина[6]
- 2005: Почесний член Словацької академії наук
- 2005: Іноземний член Сербської академії наук і мистецтв
- 2005: Міжнародна премія короля Фейсала
- 2005: Медаль Вільгельма Екснера
- 2007: Премія в галузі квантової електроніки та оптики[ru]
- 2008: International Quantum Communication Award[de]
- 2008: Медаль Ісаака Ньютона
- 2009: Великий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед ФРН»
- 2009: Іноземний член Французької академії наук
- 2010: Премія Вольфа з фізики
- 2011: Член Європейської академії
- 2012: Дійсний член Американської асоціації сприяння розвитку науки
- 2014: Іноземний член Національної академії наук Білорусі[7]
- 2014: Член Академії наук країн, що розвиваються[8]
- 2015: Меморіальна лекція Манне Сігбана
- 2016: Іноземний член Російської академії наук[9]
- 2016: Премія Вілліса Лемба[de]
- 2020: Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України — за видатні досягнення в галузі квантової електроніки та здійснення телепортації фотонів[10]
Астероїд 48481 названий на честь Цайлінґера.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124557414 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Zeilinger_Anton
- ↑ Prof. Dr. Anton Zeilinger
- ↑ Прес-реліз: Нобелівська премія з фізики 2022
- ↑ Mitgliederverzeichnis. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina wählt 21 neue Mitglieder - Neuwahlen 1. Halbjahr 2005 (14.04.2005). Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Троє іноземних вчених з двадцяти претендентів стали членами НАН Білорусі. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Zeilinger Anton | TWAS. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Постанова Президії РАН «Про розгляд питання про присудження наукового ступеня доктора honoris causa іноземному вченому Антонові Цайлінгер (Австрія) (представлення Відділення фізичних наук)». ras.ru. 14 червня 2016. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 2016-6-18.
- ↑ Президія НАН України присудила нагороди, премії та грамоти кращим науковцям. www.nas.gov.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- (нім.) Офіційна сторінка Антона Цайлінґера
- (нім.) Quantinger [Архівовано 28 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Блог А. Цайлінґера
| |||||
|
- Народились 20 травня
- Народились 1945
- Уродженці Рід-ім-Іннкрайса
- Кавалери Великого золотого почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери Австрійського почесного хреста «За науку та мистецтво»
- Нагороджені золотим знаком «За заслуги перед містом Віднем»
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Нагороджені медаллю Ісаака Ньютона
- Нагороджені медаллю Вільгельма Екснера
- Лауреати премії Вольфа (фізика)
- Члени Американського фізичного товариства
- Лауреати Нобелівської премії з фізики
- Почесні доктори Інсбруцького університету
- Лауреати золотої медалі імені В. І. Вернадського НАН України
- Члени Американської асоціації сприяння розвитку науки
- Почесні громадяни Відня
- Австрійські фізики
- Члени Австрійської академії наук
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Члени Леопольдини
- Лауреати премії короля Фейсала
- Науковці Берлінського університету