Антощенко-Оленєв Валентин Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антощенко-Оленєв Валентин Йосипович
Народження 18 червня (1 липня) 1900
Велика Павлівка
Смерть 11 червня 1984(1984-06-11) (83 роки)
  Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність художник

Валенти́н Йо́сипович Анто́щенко-Оле́нєв[1] (18 червня (1 липня) 1900(19000701)[2], с. Велика Павлівка Полтавської губернії, нині Зіньківського району Полтавської області (або Кронштадт[3][4][5]) — червень 1984, Алмати) — казахський графік та сценограф. Заслужений діяч мистецтв Казахстану (1965), член Спілки художників СРСР (1957)[6].

В'язень сталінських концтаборів.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Навчався в Рисувальній школі Товариства сприяння мистецтву в Петрограді у Миколи Реріха (1916). 1918 року у Вітебську навчався в Марка Шагала. Ось як цей період описує мистецтвознавець Борис Крепак:

«Після Жовтневого перевороту нарком освіти Анатолій Луначарський призначив Шагала «уповноваженим у справах мистецтва Вітебська та Вітебської губернії… з правом організовувати художні школи, музеї, виставки, лекції та доповіді з мистецтва». По революційному Вітебську він ходив у косоворотці, зі шкіряним портфелем під пахвою, а поруч важно простував його тілоохоронець, юний Валентин Антощенко-Оленєв, у матроському бушлаті, підпоясаний кулеметною стрічкою та з револьвером… Він мені багато розповідав про цей період Шагалових діянь з революційної перебудови мистецтва й освіти».

Навчався у Вищих художньо-технічних майстернях, на робітничому факультеті мистецтв і в студії Міганджіана в Москві (1925—1928).

До 1938 року — художник газети та книжкових видавництв у Кзил-Орді та Алма-Аті.

Заарештований 13 березня 1938 року, 14 листопада засуджений до 10 років таборів з наступною поразкою у правах на 5 років. Термін відбував на Колимі, табірний пункт Ягодноє та інші. Звільнений у березні 1948 року та прийнятий художником до видавництва «Радянська Колима» (рос. «Советская Колыма»).

В 1955 році магаданські художники на своїх організаційних зборах вирішили провести першу обласну виставку. В рамках підготовки до її проведення при Будинку народної творчості було створено вечірню студію малюнку та живопису, керувати якою запросили Антощенко-Оленєва. У лютому 1956 року відбувся перший творчий звіт студійців. Пізніше був сценографом Магаданського музично-драматичного театру імені Максима Горького. Реабілітований 1957 року. Від 1958 року жив в Алма-Аті.

Творчість[ред. | ред. код]

Основні твори — станкові гравюри, книжнові ілюстрації, плакати. Створював портрети відомих діячів, ілюстрував книги для видавництв.

З творчими відрядженнями побував у Фінляндії, Афганістані, Індії, Японії. З поїздок привозив численні етюди, малюнки, на основі яких, створював серії гуашей, акварелей, ліногравюр. Твори на східну тематику відзначаються високою культурою виконання, декоративністю і монументальністю форми.

Учасник виставок у Москві (з 1927), Алматі (з 1935), Магадані, Іркутську (1956), Ленінграді (1958), Ташкенті, Кустанаї (1958), Караганді; персональні — в Алматі (1962), Москві (1966). Окремі роботи зберігаються в музеях Казахстану.

Шевченківська тема[ред. | ред. код]

Автор станкових ліногравюр на шевченківські теми:

  • «Думи мої, думи» (1961),
  • «У неволі» (1961),
  • «Солдатський хліб» (1964),
  • «Шевченко і Каракоз» (1964),
  • «Вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте…» (1964),
  • «Повстання» (1964).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У деяких джерелах зазначається, що справжнє прізвище художника - Антошкан (латиського походження)
  2. Краєзнавець О. Білоусько та його попередник Я. Кривко (див. примітки і список літератури) подають іншу дату народження — 17 червня (30 червня) 1900(19000630).
  3. Антощенко-Оленев Валентин (Флориан) Иосифович ::: Воспоминания о ГУЛАГе :: База данных :: Авторы и тексты. www.sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  4. Игорь Антощенко-Оленев геолог, художник, писатель - Все о Геологии (geo.web.ru). geo.web.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  5. Антощенко-Оленев Валентин Иосифович (1900–1984). tramvaiiskusstv.ru (ru-ru). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  6. Білоусько О. Антощенко-Оленєв Валентин Йосипович // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. — Том 9. Образотворче і декоративне мистецтво. — Кн. 1: А-Л. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2015. — С.36.

Література[ред. | ред. код]

Електронні ресурси[ред. | ред. код]