Антракоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Антракоп
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010150057411
Основні дані
Засноване 1955
Населення 49
Площа км²
Густота населення 7 осіб/км²
Поштовий індекс 94839
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°01′25″ пн. ш. 39°32′25″ сх. д. / 48.02361° пн. ш. 39.54028° сх. д. / 48.02361; 39.54028Координати: 48°01′25″ пн. ш. 39°32′25″ сх. д. / 48.02361° пн. ш. 39.54028° сх. д. / 48.02361; 39.54028
Середня висота
над рівнем моря
211 м
Місцева влада
Адреса ради 94855, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Матвіївка, вул.Октябрьська, 14а
Карта
Антракоп. Карта розташування: Україна
Антракоп
Антракоп
Антракоп. Карта розташування: Луганська область
Антракоп
Антракоп
Мапа
Мапа

Антрако́п (до 1955 року — хутір Антракоп) — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 49 осіб. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°1' пн. ш. 39°32' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 7 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 26 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 14 км.

Історія[ред. | ред. код]

Утворене 1955 року з однойменного хутора, який було засновано у 1909 році. Виник хутір у зв'язку з будівництвом шахти «Антрацитівські копальники», від найменування шахти і утворено назву села.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 49 осіб, з них 22,45% зазначили рідною мову українську, а 77,55% — російську[3].

Охорона природи[ред. | ред. код]

На західній околиці села знаходиться ландшафтний заказник «Нагольний кряж».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання[ред. | ред. код]