Антрацит (місто)
| Антрацит | |||
|---|---|---|---|
|
|||
 |
|||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Луганська область | ||
| Район/міськрада | Антрацитівський район | ||
| Код КОАТУУ | 4410300000 | ||
| Засноване | 1895 | ||
| Статус міста | з 1938 року | ||
| Населення | ▼55441 (01.01.2011)[1] | ||
| Площа | 61,3 км² | ||
| Густота населення | 904 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 94600—94619 | ||
| Телефонний код | +380-6431 | ||
| Координати | |||
| Висота над рівнем моря | 244 м | ||
| Водойма | Нагольчик, Кам'янка, Кріпенька | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Антрацит | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - фізична | 55 км | ||
| - автошляхами | 76 км | ||
| До Києва | |||
| - фізична | 672 км | ||
| - автошляхами | 772 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 94613 Україна, Луганска обл. м. Антрацит, пл. Мира, 1, 3-74-46 | ||
| Веб-сторінка | Виконком Антрацитівської міської ради(рос.) | ||
| Міський голова | Салита Вячеслав Антонович | ||
Антраци́т (до 1962 року — Боково-Антрацит) — місто обласного значення в Луганській області, адміністративний центр Антрацитівского району.
Зміст |
[ред.] Історічна довідка
На межі земель України та Росії розташоване шахтарське місто Антрацит. Назва міста свідчить про його промислову спеціалізацію та трудову біографію. Це місто шахтарів, які видобувають високоякісне вугілля антрацит, що й дало ім'я місту[2].
Антрацит засновано у 1895 році. У 1896 на території селища засновано акціонерне «Товариство Боковських антрацитівських рудників Красильщикова і Шарапова». До жовтня 1917 року територія міста входила до складу Таганрозького округу Області Великого Війська Донського. у 1920 році, коли націоналізовані шахти були об’єднані в Боковське рудоуправління, селищу була надана офіційна назва Боково-Антрацит. 1936 року воно стало районним центром, у 1938 році Боково-Антрацит було віднесене до категорії міста районного підпорядкування.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 28.12. 1962 р. м. Боково-Антрацит було перетворено на м. Антрацит обласного підпорядкування в сучасних адміністративних межах.
[ред.] Природні характеристики
Антрацит — місто обласного підпорядкування, розташоване в південній частині області, за 70 км від Луганська та 32 км від кордону з Ростовською областю Росії. Територія Антрацитівської міської ради складає 61 кв. км, міста Антрацита 29 кв. км. Довжина міста з півночі на південь — 9,2 км, зі сходу на захід 7,8 км.
Рельєф неспокійний. Висота рельєфу від 240 до 250 м над рівнем моря. Антрацит знаходиться в різкоконтинентальній кліматичній зоні з досить посушливим літом та м'якою з помірними опадами зимою, з нестійким сніговим покровом. Середня температура найтеплішого місяця (липня) + 23°C, найхолоднішого (січня) –5°C-7°C. Максимальна температура влітку досягає +42°C, мінімальна в окремі зими досягає — 40°C. Весняні заморозки спостерігаються в другій декаді квітня, а перші осінні — в другій декаді вересня. Середня сума опадів від 150 мм до 320 мм із різким коливанням по рокам. Висота сніжного покрову складає в середньому 6-11 см. Через часті відлиги сніговий покров нестійкий, земля промерзає на глибину від 0,7 до 1 м.
Географічне розташування вигідне. Місто перебуває в центрі Донецького кряжу на отрогах південно-східної частини Нагольного кряжу, якій має складну геологічну історію. У кінці девонського періоду на його місці утворився прогиб земної кори, який далі був заповнений водами кам'яновугільного моря. Впродовж кам'яновугільного періоду море багато раз зникало і знову з'являлось.
Донецька западина заповнювалась товщею опадочних пород: вапняка, глинами, підносними пластинами та прошаруванням вугілля. Нараховується більш 200 пластів вугілля робочої потужності; 50 пластів від 45 см до 2 м. Теплотворна здатність 7800-8350 кал/кг.
Промислові запаси вугілля всього — 102,495 млн. тонн, у тому числі по розробленим пластам — 66,981 млн. тонн. Промислові запаси вугілля на глибині до 600 м — 5,561 млн. тонн, 601—1200 м — 54,654 млн. тонн, понад 1200 м — 42,280 млн. тонн. Промислові запаси на пластах із кутом падання до 35 град. — 102,495 млн. тонн, у тому числі з потужністю більш одного метра — 49,500 млн. тонн. Усі промислові запаси вугілля мають марку А. Надра міста Антрацита мають 3% усіх запасів антрациту в світі.
Нагольний кряж багатий на кристалічний гранітний гнейс. Є родовища кольорових металів, золота, вапняку, глини, піщанику.
Антрацит розташований у степовій зоні. Ґрунт різноманітний: чорнозем, каштановий, суглинистий, кам'янистий.
На ресурси води місто не багате, є декілька невеликих річок, притоків річок Нагольна та Міус. Крім того є декілька штучно створених водойомів, ставків, зон відпочинку. За даними геологів на території міста є кілька підземних озер.
Рослинність: дуб, клен, тополя, береза, сосна, клен, терен, вільха, верба, акація тощо.
[ред.] Населення
Чисельність населення в місті складає 86 тис. осіб. Національний склад: українці, росіяни, білоруси, татари, тощо, всього більше 50 національностей. Щільність населення — 1465,6 осіб на кв. км.
Народжуваність — 6,67 немовлят на 1000 населення. Смертність — 15,6 осіб на 1000 населення.
В усіх сферах економічної діяльності працює 20,8 тис. осіб. У промисловості зайняті 10,8 тис. осіб.
[ред.] Адміністративно-територіальний устрій
Територія Антрацитовскої міської ради — 6132 га., міста Антрацита — 2898 га. В адміністративному підпорядкуванні міста знаходяться 6 селищ міського типу: Боково-Платове, Верхній Нагольчик, Дубівський, Кам'яне, Кріпенський і Щотове, а також 5 селищ: Садовий, Христофорівка, Лісне, Степове, хутір Мельникове; та 2 села: Зелений Курган та Оріхове.
До Антрацитівської місцевої ради обрано 48 депутатів. До 6 селищних рад обрано 120 депутатів: Боково-Платівська селищна рада — 20, Верхньонагольчицька — 15, Дубівська — 21, Кріпенська — 20, Щотівська — 23. Сільських рад немає.
[ред.] Промисловість
Економічний потенціал міста представляють 22 промислових підприємства та 145 малих підприємств. На долю промисловості випадає 94,5% випуску валової продукції. 75% загального обсягу промислового виробництва міста складає продукція підприємств вугільної галузі: чотирьох шахт, двох збагачувальних фабрик. Машинобудування представлене дев'ятьма підприємствами, найбільші з них: ТОВ «Пневматика», АОЗТ «Прокат», АООТ «Колор», ЗАТ «Антрацитівський завод збірних теплиць», ДП «Еталон-термо». Підприємства харчової промисловості: філія ТОВ «Коровай» хлібокомбінат. КП «Темп ЛТД» (безалкогольні напої).
[ред.] Транспорт
Міський громадський транспорт в Антрациті представлений тролейбусом, автобусами і таксі.
[ред.] Освіта
Вищих навчальних закладів усіх рівнів — 5, а саме:
- Антрацитівський факультет гірничої справи і транспорту Східноукраїнського Національного університету ім. В. Даля;
- Антрацитівський філіал кафедри програмного забезпечення ЕОМ та ЕМ Харківського національного університету радіоелектроніки;
навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації:
- Антрацитівський технікум радіоелектронного приладобудування;
- Антрацитівське медичне училище;
- Антрацитівський професійний будівельний ліцей;
- Антрацитівський ліцей автомобільного транспорту.
- Загальноосвітніх навчально-виховних закладів — 31. Дошкільних закладів — 17.
Професійно-технічних училищ — 3.
У місті в 1970-их роках працювала викладачем середньої школи Надія Світлична, українська правозахисниця, один із лідерів руху опору комуністичній владі. Дружина дисидента та правозахисника Івана Світличного.
[ред.] Охорона здоров'я
У місті працюють 16 медичних закладів, а саме 10 лікарських закладів і 6 полікліничних закладів, серед них психоневрологічний та наркодиспансери обласного підпорядкування. У них працюють 1366 осіб, а саме лікарів — 238, середнього медичного персоналу — 766, молодшого медичного персоналу — 590. Кількість ліжко-місць — 590.
[ред.] Релігійне життя
У місті діють 15 релігійних організацій різних конфесій. Серед віруючих більшість сповідує православну християнську віру і відвідують храми УПЦ: Свято-Покровську, Свято-Олександра Невського, Свято-Георгіївську, Свято-Казанську, Ікони Божої Матері «Скоропослушниці», Рівноапостольної Ніни церкви.
Активно діють у місті громади свідків Іегови, Євангельских христіян баптистів. Досить чисельна мусульманська громада «Аль-Іхлас». (У місті мешкає 1,2% населення татарської національності).
У селищі Боково-Платове знаходиться пам'ятка архітектури храм Олександра Невського (1854 р.).
[ред.] Відомі жителі
- льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союза Володимир Ляхов;
- Олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики Ігор Коробчинський;
- народна артистка Радянського Союзу Бела Руденко;
- письменники Тарас Рибас, Владислав Титов;
- перший віце-президент федерації футболу України Олександр Бандурко;
- посол Росії В. Раєвський;
- генерал-полковник А. Богданов;
- режисер і сценарист кіно Людмила Серебреникова;
- актриса Євгенія Лоза.
- міжнародний гросмейстер, майстер спорту України з шахів Анастасія Гуцко
[ред.] Примітки
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 15
[ред.] Посилання
|
Населені пункти Антрацитівської міської ради |
|
|---|---|
| Міста: | Антрацит |
| Смт: | Боково-Платове · Верхній Нагольчик · Дубівський · Кам'яне · Кріпенський · Щотове |
| Села: | Зелений Курган · Оріхове |
| Селища: | Лісне · Мельникове · Садовий · Степове · Христофорівка |
|
||||||||||
