Антіох I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
{Зображення Антіоха I на золотому статері з Александрії Оксіанської

Антіох I, Антіох Сотер (дав.-гр. Αντίοχος Σωτήρ), (324 — 261 рр. до н. е.) — цар держави Селевкідів у 281 — 261 рр. до н. е.

Командував кіннотою у війську батька, Селевка I, в битві при Іпсі (301 р. до н. е.). В 294 р. до н. е., одружився на власній мачусі Стратоніці, з якою Селевк I розлучився, дізнавшись від лікаря, що син закоханий в неї до нестями. У 292 р. до н. е. призначений правителем західних областей держави.

Після смерті батька і проголошення царем зібрав нову армію для війни з Птолемеєм Керавном. Проте вже в Анатолії зазнав поразкі від союзника Македонії — віфінського царя Нікомеда I (279 р. до н. е.). Флот Антіоха був розбитий Антигоном II Гонатом. Грецькі міста Анатолії проголосили незалежність. Птолемей II Філадельф захопив Кілікію і Дамаск. Проте вторгнення до Анатолії галлів (галатів) змусило вчорашніх суперників замиритися з Антіохом. У 276 р. до н. е. цар розгромив галатів біля Магнесії — їхнє військо просто розбіглося, вперше побачивши бойових слонів. За цю перемогу Антіох отримав прізвисько Сотер (дав.-гр. Σωτήρ)- тобто «Рятівник». У 275 р. до н. е. — повернув під свою владу Дамаск і Кілікію.

Запідозривши в зраді старшого сина Селевка, стратив його. У 261 р. до н. е. зазнав поразки в битві біля Сард віж пергамського володаря Евмена I і помер — нібито від розпачу.