Анубіс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ану́біс (Інпу, гр. Anubis) — давньоєгипетський бог шанування якого було тісно пов’язане з культом мертвих; охоронець могил та мумій, покровитель померлих, некрополів і цвинтарів, один суддів царства мертвих, хранитель отрут і ліків, мав дар передбачення.
Провідник душі крізь темряву. При житті він покликаний вести душі крізь темряву невігластва, а після смерті був провідником душі в Дуат небесний. Зірка Інпу також як і Зірка Ісіди — Сиріус, дороговказна зірка.
Син Осіріса і Нефтіди. Священна тварина — пес або шакал. Зображували Анубіса у вигляді шакала або у вигляді людини з шакалячою головою, що тримає в руці символ життя "анх".
У Давньому царстві - Бог Дуата, носив епітет "Хентіаменті" - "Перший із західних", тобто. головний з богів Заходу. Культ Анубіса дуже рано набув широкого поширення. З кінця 3-го тис. до н.е. функції глави Загробного Царства переходять до Осіріса, а Анубіс входить у коло богів, пов'язаних містеріями Осіріса. Анубіс стає богом некрополів і зв'язується з муміфикацієюй померлих і поховальними містеріями (контролює зважування серця померлого проти пера Маат).
У Римі його вважали за супутника Серапіса й Ісіди. Давні греки ототожнювали А. з Гермесом.
Зміст |
[ред.] Анубіс в античній літературі
Згідно з Плутархом, це син Осіріса та Нефтіси (сестри Ізіди, вихований Ісідою [1]. В цьому плані стає зрозумілим, чому Сет, чоловік Нефтіси відомстив Осірісу вбивши його, а потім розчленувавши його тіло. Звідси також випливає, що хронологічно Анубіс є старший від Хора, оскільки Хор народився уже після смерті свого батька Осіріса. Більше того, Анубіс допомагам Ісіді в з'єднанні членів тіла Осіріса. Правда при цьому виникає один парадокс, чому молодший Хор увійшов в дев'ятку єгипетських примордиальних богів, а Анубіс - ні?
Страбон згадує, що центром поклоніння цюму єгипетському богу виступало місто Кінополіс (місто собак) [2]. Згідно до Вергілія, був зображений на щиті Енея [3]. Ювенал згадує поклоніння Анубісу в Римі [4]. Нічого особливого в цьому не було оскільки політеїзм римлян був синкретичним, тому із завоюванням нових територій та народів, їх місцеві боги природним чином вливались в імперський пантеон.
[ред.] Іконографія Анубіса
Як правило, Анубіса зображали у вигляді людини, що йде, із собачою головою, вдягненого в шендит (вид натільної пов'язки) з полосатим платком на голові. Проте історично першим було зображення бога у вигляді довгомордого собаки. Навіть сьогодні ці здичавілі тварини з пружним тілом, загостреним писком, зі стоячими стирчком вухами та пухнастим хвостом зграями бродять по єгипетських цвинтарях та пустельних місцях Єгипту. Той факт, що єгипетські собаки фенотипно схожі на шакала, зовсім не означає, що то були шакали. Дійсно, в генетичному плані єгипетські собаки мають сліди шакала. Проте шакал є дика тварина, а собака - домашня. Таким чином, процес доместикації відділяє дикі види (наприклад вовки, чи шакали) від домашніх видів - собак. Це цілком розуміли древні греки, і тому головне місто поклоніння Анубісу вони назвали Кінополісом, тобто Містом Собак.
УРЕ:
Анубіс — один з восьми головних богів староєгип. міфології, син Озіріса, бог потойбічного світу. Вважався за супровідника душ померлих на той світ, на суд Озіріса. А. зображався у вигляді людини з головою шакала.
[ред.] Примітки
- ↑ Плутарх. Об Исиде и Осирисе 14; 44, см. Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.1. С.127
- ↑ Страбон. География XVII 1, 40 (стр.812)
- ↑ Вергилий. Энеида VIII 698
- ↑ См. Ювенал. Сатиры VI 534
