Ануїтет
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ануїтет (англ. annuity, нім. Annuitat, фр. annuite, з лат. annuitas — щорічний платіж, annus — рік)
- фінансова рента, що становить рівновеликі грошові виплати (чи надходження) через однакові проміжки часу впродовж певного періоду;
- один з видів довготермінової державної позики, за якою щороку виплачують відсотки та погашають частину боргу [1].
Ануїтети були розповсюджені вже в XVII-XIX століттях. Відрізняли довічні та строкові ануїтети.
Коефіцієнт ануїтету [ред.]
Коефіцієнт ануїтету перетворює разову виплату у платіжний ряд. З допомогою цього коефіцієнту визначається періодичність виплат:

де
— відсоткова ставка,
— кількість періодів.
Посилання [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ (Сучасний словник іншомовних слів: Близько 20 тисяч слів і словосполучень / Укладачі: О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. — К.: Довіра, 2006. — 789 с. (Словники України)
