Анціранана
| Анціранана | ||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Вулиця в Анціранані | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Мадагаскар | |||
| Регіон | Діана | |||
| Географічні координати | 12°16′ пд. ш. 49°17′ сх. д. / 12.267° пд. ш. 49.283° сх. д.Координати: 12°16′ пд. ш. 49°17′ сх. д. / 12.267° пд. ш. 49.283° сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
|
|
||||
Анціранана (колишня назва Дієго-Суарес, до 1975 року) — місто на північному кінці Мадагаскару, столиця регіону Діана і провінції Анціранана.
Зміст |
Історія [ред.]
Місце назване на честь Дієго-Суареса (порт. Diogo Soares), португальського мореплавця, який відвідав бухту в 1543 році[1].
У 1880-х роках бухта приглянулася Франції, яка хотіла створити у ній вугільну базу для своїх пароплавів. Після першої Франко-малагасійскої війни королева Ранавалуна III підписала мирний договір від 17 грудня 1885 року, віддаючи Франції протекторат над бухтою і навколишньою територією, а також над островами Носсі-Бе і Нусі-Бураха, раніше Сент-Марі - острів Святої Марії (малаг. Nosy Boraha, фр. Île Sainte-Marie).
Колоніальна адміністрація почала управляти Мадагаскаром з 1896 року.
Друга ескадра тихоокеанського флоту Російської імперії поповнила провізію в Дієго-Суаресі перед Цусімською битвою в 1905 році.
Дієго-Суарес був однією з точок вторгнення союзних сил, коли вони захопили Мадагаскар в 1942 році. Існувала небезпека, що Японія буде тиснути на Режим Віші для використання Мадагаскару таким же чином як Французьким Індокитаєм протягом попередніх років. Тому почалася операція по захопленню Мадагаскару. Дієго-Суарес був обраний початковою точкою для вторгнення через свою чудову гавань і розташування тут штаб-квартир багатьох важливих офіційних осіб. Він став також місцем атаки японських карликових підводних човнів на британський флот.
Франція продовжила використовувати місто як військову базу після проголошення незалежності Малагасі в 1960 році до соціалістичної революції в 1973 році.
Транспорт [ред.]
Анціранана є природною бухтою, але віддалене розташування і до останнього часу погані дороги на південь зробили його недостатньо значущим для вантажних перевезень.
Посилання [ред.]
- ↑ Pierre Van Den Boogaerde, Shipwrecks of Madagascar, p.40
Див. також [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Анціранана |
