Анчар
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Анчар | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Анча́р (Antiaris) — рід деревних рослин родини шовковицевих (Moraceae). Відомо 16 видів, поширених в Східній Індії та на островах Малайського архіпелагу. Всі види анчара містять отруйні алкалоїди, але особливо отруйне упас-дерево (Antiaris toxicaria; (en)) з о. Ява. Його молочним соком тубільці з давніх часів користувалися для отруєння стріл.
Думка про те, що це дерево отруює навіть повітря навколо себе, неправильна. О. С. Пушкін у вірші «Анчар» використав перекази про це дерево.
Види [ред.]
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
