Марія Ґаетана Аньєзі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аньєзі Марія Ґаетана)
Перейти до: навігація, пошук
Марія Ґаетана Аньєзі
італ. Maria Gaetana Agnesie
Maria Gaetana Agnesi.jpg
Марія Ґаетана Аньєзі
Народилася 16 травня 1718(1718-05-16)
Мілан
Померла 9 січня 1799(1799-01-09) (80 років)
Галузь наукових інтересів математика
Заклад Болонський університет
Вчене звання професор
Відома завдяки: крива «локон Аньєзі»

Марія Ґаетана Аньєзі (італ. Maria Gaetana Agnesie, * 16 травня 1718 — † 9 січня 1799) — італійський математик та філософ.

Їй приписують авторство першої книги, в якій обговорюється як диференціальне числення, так і інтегральне числення. Була почесним членом факультету в Болонському університеті[1].

Останні чотири десятиліття свого життя присвятила вивченню богослов'я (особливо патристики), благодійній діяльності та служінню бідним. Власний будинок використовувала для допомоги хворим, влаштувавши в ньому лікарню[2].

Раннє життя[ред.ред. код]

Марія Ґаетана Аньєзі народилася в Мілані, в багатій та освіченій родині[3][4][5] П'єтра Аньєзі — професора математики Болонського університету[6]. Останній, бажаючи підняти статус родини через входження її до міланської вельможесті, одружився в 1717 році з Ганною Фортунаті Бривіо. По смерті матері Марія відмовилась від участі у світському житті та взяла на себе зобов'язання піклуватись про сім'ю.

Диплом Аньєзі, виданий Болонським університетом

Марію рано визнали надзвичайно розвиненою. Вже з 5 років вона розмовляла італійською та французькою мовами, а з одинадцяти володіла грецькою, іспанською, німецькою, латинською та івритом від чого її почали називати «Семимовним оратором».[6] Одночасно вона займалась освітою своїх молодших братів. У віці дев'яти років написала та виголосила годинну промову латинською , в котрій зверталась до деяких найвидатніших інтелектуалів сучасності. Ця промова стосувалась прав жінок на отримання освіти.

У 12 років Аньєзі почала страждати від невідомої хвороби, спричиненої її надмірним потягом до навчання, в зв'язку з чим їй були приписані енергійні танці та катання на конях. Однак таке лікування їй не допомогло — почали з'являтись надмірні судоми, після чого довелось вести більш помірний спосіб життя. У віці чотирнадцяти років почала вивчати балістику та геометрію.[6] У п'ятнадцять батько став регулярно запрошувати її в гості до найбільш освічених людей Болоньї, перед якими вона читала та з якими дискутувала з ряду тезисів стосовно найбільш важких для розуміння філософських питань. У 1738 р., після її фінального виступу, де вона захистила 190 тезисів, опис цих зустрічей було опубліковано її батьком в книгах Lettres sur l'Italie та Propositiones Philosophicae.[6] Натурально Марія була дуже сором'язливою і не любила ці зустрічі.

Батько Марії ще двічі одружувався після смерті першої дружини, відтак в родині було 23 дітей, зведених братів та сестер, серед яких Марія була старшою. На додачу до своїх виступів та уроків її обов'язком було вчити своїх братів та сестер, що заважало здійсненню її власної мети. Марія була достатньо релігійною людиною і мріяла про служіння в монастирі. Батько ж не бажав своїй дочці такого майбутнього, хоча й дозволяв вести напівчернече життя, котре давало змогу частково уникати взаємодії зі суспільством та присвячувати себе вивченню математики.[6] Протягом цього часу, Марія вивчає як диференціальне так і інтегральне числення. Філософи-колеги вважали Марію надзвичайно вродливою, а її сім'я була визнана однією з найбагатших в Мілані. Марія стала професором Болонського університету.

Внесок в математику[ред.ред. код]

Instituzioni analitiche[ред.ред. код]

Перша сторінка Instituzioni analitiche («Основи аналізу») (1748)

Найбільш значним результатом праці Марії Аньєзі була Instituzioni analitiche ad uso della gioventu italiana, яка була опублікована в 1748 р. в Мілані і «вважалась найкращим введенням до Ейлера серед наявних робіт.»[7] Працювала над інтеграцією математичного аналізу з алгеброю.[8] В цій праці, зокрема, довела, що будь-яке кубічне рівняння має три корені. Перший том праць був присвячений аналізу методом скінченних різниць, а другий — нескінченно малим величинам. Переклад на французьку P. T. d'Antelmy другого тому, з доповненнями Чарльза Боссута[en] (1730–1814), був опублікований в Парижі в 1775 р; переклад англійською Analytical Institutions, виконаний Джоном Колсоном[en] (1680–1760), Лукасовським професором математики[en] в Кембриджському університеті та «перевірений» Джоном Хеллінсом[en], був опублікований у 1801 р. за підтримки Барона Мазереса[en][9] Робота була присвячена імператриці Марії Терезії, яка віддячила Аньєзі подарунком — кільцем з діамантом та приватним листом. Багато хто хвалив її роботу, в тому числі Папа Бенедикт XIV, який надіслав їй хвалебного листа разом із золотим вінком тa золотою медаллю.[8]

Локон Аньєзі[ред.ред. код]

Локон Аньєзі y=\frac{a^3}{(x^2+a^2)}
Докладніше: Локон Аньєзі

В Instituzioni analitiche серед іншого, обговорювалась крива, яка раніше вивчалася П'єром Ферма та Гвідо Гранді[en]. Гранді назвав криву versoria латинню а також versiera — італійською[10], що породило каламбур[11]: versoria це морський термін — шкот, в той час versiera/aversiera означає «відьма», а Adversarius перекладається з латині як псевдонім диявола. Серед інших версій, те, що після перекладів та публікацій «Основ аналізу» крива стала відома як «Відьма Аньєзі».

Інше[ред.ред. код]

Бюст Марії Ґаетани Аньєзі в Мілані.

Аньєзі також написала коментар до Traite analytique des sections coniques du marquis de l'Hopital, який, хоча і був високо оцінений, та не публікувався.[12]

На її честь названо кратер на Венері[13] та астероїд 16765 Аньєзі[14].

Пізнє життя[ред.ред. код]

У 1750 р., коли її батько хворів, Марія Аньєзі була призначена Папою Бенедиктом XIV на кафедру математики, натурфілософії та фізики Болоньї, хоча останнім вона ніколи так і не скористалась.[8] Була другою жінкою, яка отримала ступінь професора університету, першою отримала Лаура Бассі[en].[15] У 1751 р., вчергове захворіла і заборонила лікарям оглядати себе. Після смерті батька, в 1752 р. здійснила свою давню мрію: присвятила себе вивченню богослов'я (особливо патристиці) та служінню бідним, бездомним та хворим. Також роздавала бідним власні подарунки та шукала гроші на нові пожертвування. В 1783 р. заснувала в Мілані та стала директором Opera Pia Trivulzi — будинку для літніх людей, де жила, як черниця.[8]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Згідно з Дірком Ян Стройком[en], Аньєзі є «першою великою жінкою математиком з часів Гіпатії (V ст. н.е.)»
  2. Alic, Margaret (1986). Hypatia's Heritage. 124 Shoreditch High Street: The Women's Press. с. 138. ISBN 0-7043-3954-4. 
  3. Wikisource-logo.svg [[wikisource:Catholic Encyclopedia (1913)/Maria Gaetana Agnesi «|Maria Gaetana Agnesi]»]. Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. 1913. [wikisource:Catholic Encyclopedia (1913)/Maria Gaetana Agnesi. 
  4. «Maria Gaetana Agnesi». Agnesscott.edu. Процитовано 2014-05-16. 
  5. [1][недійсне посилання]
  6. а б в г д Ogilvie, Marilyn Bailey (1986). Women in science: antiquity through the nineteenth century: a biographical dictionary with annotated bibliography (вид. 3. print.). Cambridge, Mass.: MIT Press. ISBN 0-262-15031-X. 
  7. «CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: Maria Gaetana Agnesi». Newadvent.org. 1907-03-01. Процитовано 2014-05-16. 
  8. а б в г Ogilvie, Marilyn Bailey (1986). Women in science: antiquity through the nineteenth century: a biographical dictionary with annotated bibliography (вид. 3. print.). Cambridge, Mass.: MIT Press. ISBN 0-262-15031-X. 
  9. Analytical institutions… (four volumes), London, 1801 vol. 1 на Google Books
  10. C. Truesdell, «Correction and Additions for 'Maria Gaetana Agnesi'», Archive for History of Exact Science 43 (1991), 385–386. doi:10.1007/BF00374764
    • Per Grandi: «…nata da' seni versi, che da me suole chiamarsi la Versiera in latino pero Versoria…»
  11. S.M.Stigler, «Cauchy and the witch of Agnesi: An historical note on the Cauchy distribution», Biometrika, 1974, vol. 61, no.2 p. 375–380
  12. Encyclopedia Britannica, 1911, p. 378
  13. Atlas of Venus, by Peter John Cattermole, Patrick Moore, 1997, ISBN 0-521-49652-7, p. 112
  14. «База даних малих космічних тіл JPL: Марія Ґаетана Аньєзі» (англ.). 
  15. Pickover, Clifford. The Math Book. Sterling Publishing, 2009, p. 180.