Анібал Каваку Сілва

Анібал Каваку Сілва Aníbal Cavaco Silva
19-й президент Португалії
Нині на посаді
На посаді з	9 березня 2006
Попередник	Жорж Сампайю
прем'єр-міністр Португалії (13-й після Революції гвоздик)
Час на посаді:
6 листопада 1985 — 28 жовтня 1995
Попередник	Маріу Соареш
Наступник	Антоніу Гутерреш
Народився	15 липня 1939(1939-07-15) (73 роки) Болікейме, Лоуле, Португалія
Політична партія	Соціал-демократична партія
Дружина	Maria Cavaco Silva

Португалія

Стаття з серії: Політика та уряд Португалії

Конституція Президент (список) Каваку Сілва Парламент Прем'єр-міністр (список) Педру Пасуш Коелью Політичні партії Вибори та референдуми Адміністративний поділ Внутрішня політика Зовнішня політика Міжнародні організації

Інші країни

Ані́бал Анто́ніу Кава́ку Сі́лва (порт. Aníbal António Cavaco Silva; *15 липня 1939, Болікейме, Лоуле, Алгарве) — португальський політичний діяч, 19-й президент Португальської Республіки з 9 березня 2006 року, переобраний на другий термін в 2011 році, 13-й прем'єр-міністр Португалії (після Революції гвоздик) з 6 листопада 1985 по 28 жовтня 1995 року. Його перебування на посту глави уряду було самим тривалим серед усіх демократично обраних прем'єр-міністрів Португалії.

Вчений-економіст

Доктор економічних наук, професор. Вчену ступінь отримав у 1974 році в Університеті Йорка, Великобританія. У 1965—1967 роках викладав політекономію в Інституті економічних і фінансових досліджень Лісабона. У 1967—1977 — науковий співробітник економічного дослідного центру при фонді Галуста Гулбенкяна в Лісабоні. В 1975—1977 роках викладав у Католицькому і Лісабонському новому університетах. В 1977—1979 роках — начальник відділу досліджень і статистики Банку Португалії. Займався питаннями економічної та бюджетної політики Португалії, проблемами економічної стабілізації ринку та макроекономічного розвитку.

Один з провідних португальських економістів. У 1970-ті — на початку 1980-х років отримав популярність своїми роботами «Бюджетна політика та економічна стабілізація» (1976), «Економічний вплив заборгованості державного сектора» (1977), «Фінанси державного сектора і макроекономічна політика» (1982), «Економічна політика урядів Са Карнейру» (1982). У цих роботах стверджував, що державний сектор в результаті його нерентабельності і постійно зростаючої заборгованості надає дестабілізуючий вплив на розвиток португальської економіки і фінансової сфери. Пропонував передати більшість державних підприємств у приватні руки. Виступав за зростання іноземних інвестицій, для чого в країні необхідна політична стабільність.

Початок політичної кар'єри

В 1980 році був запрошений в уряд Франсішку Са Карнейру на посаду міністра фінансів. Під час перебування на цій посаді здобув репутацію ліберала. Після загибелі Са Карнейру (з яким його пов'язували дружні відносини) в авіакатастрофі пішов у відставку з посади міністра, був головою Державної ради з планування, очолював португальську делегацію на переговорах з Міжнародним валютним фондом.

Відмовився увійти в коаліційний кабінет соціалістів і соціал-демократів (1983—1985). Його обрання на пост глави Соціал-демократичної партії 2 червня 1985 року за підтримки її правоцентристського крила призвело до розвалу коаліції, подальшої відставки уряду і проведення нових виборів, на яких СДП отримала відносну, але не абсолютну більшість. Новий кабінет міністрів (однопартійний «уряд меншості») сформував вже сам Каваку Сілва. Спирався у своїй діяльності на технократів — економістів, викладачів університетів, підприємців.

Прем'єр-міністр (1985—1995)

Перші кілька років правління кабінету Каваку Сілви були відзначені невпинним економічним зростанням, чому в значній ступені сприяла політика зниження податків і продовження дерегуляції економіки, а також істотна фінансова допомога з боку Європейського Союзу. Популярному прем'єру протистояв тим не менш парламент, фактично контрольований опозицією. Це протистояння в кінцевому підсумку призвело до винесення вотуму недовіри кабінету міністрів і позачергових парламентських виборів в 1987 році.

Результати голосування вразили навіть самих оптимістичних прихильників Каваку Сілви. Його Соціал-демократична партія одержала 50,2% голосів і 148 з 250 місць в Асамблеї Республіки. Далеко позаду залишилися соціалісти (60 місць) і комуністи (31 місце). Вперше в португальській історії одна партія одержала абсолютну парламентську більшість.

Вибори 1991 року стали ще одним тріумфом для Каваку Сілви, партія якого знову впевнено завоювала абсолютну більшість місць в парламенті. Однак, незнижуваний високий рівень безробіття, а також деякі прояви корупції серед членів уряду призвели до втрати кабінетом популярності серед населення і, зрештою, до відмови Каваку Сілви від участі у виборах 1995 року і його відставки з посади лідера соціал-демократів. Партія, що втратила такого авторитетного лідера, програла і вибори. Новим прем'єр-міністром став голова Соціалістичної партії Антоніу Гутерреш.

Поза політикою

Каваку Сілва зустрічається з президентом Бразилії Лулою да Сілвою, 2007 рік

На президентських виборах 1996 року Каваку Сілва поступився меру Лісабона Жоржеві Сампайю, набравши 46,09% голосів проти 53,91% у суперника. Після поразки тимчасово пішов з політики, зайнявши посаду радника в Банку Португалії, а з 2004 року повністю присвятив себе викладацькій діяльності в Католицькому університеті Португалії. На парламентських виборах 2005 року відмовився підтримувати прем'єр-міністра та лідера португальських соціал-демократів Педру Сантану Лопеша, незважаючи на тиск з боку партії. Партія програла вибори, а до влади 12 березня 2005 року прийшов уряд соціалістів на чолі з Жозе Сократешом.

Президент

20 жовтня 2005 року Каваку Сілва оголосив про намір балотуватися на пост президента країни. 22 січня 2006 року переміг у першому ж турі президентських виборів (50,59%), ставши шостим президентом Португальська Республіки після Революції гвоздик 25 квітня 1974 року і першим президентом правоцентристської орієнтації за весь цей час. В ході своєї виборчої кампанії зробив головний акцент на економічну модернізацію, обіцяючи підвищення темпів росту економіки та зниження рівня безробіття.

Президентські вибори 22 січня 2006 року

Кандидат	Голосів	%
Анібал Каваку Сілва	2.746.689	50,59
Мануел Алегре	1.125.077	20,72
Маріу Соареш	778.781	14,34
Жероніму де Соуза	466.507	8,59
Франсішку Лоуса	288.261	5,31
Гарсія Перейра	23.622	0,44
Не брали участь у голосуванні	3.303.972	37,39

Див. також

• Соціал-демократична партія Португалії
• Президент Португалії
• Список президентів Португалії
• Список прем'єр-міністрів Португалії

Посилання

• Сайт Анібала Каваку Сілви (порт.)
• Офіційний сайт Президента Португальської Республіки (порт.)

Попередник:	Президенти Португалії на посаді з 2006 року	Наступник:
Жорж Сампайю 1996—2006		буде обраний у 2011 році

Попередник:	Прем'єр-міністри Португалії 1985—1995	Наступник:
Маріу Соареш 1983—1985		Антоніу Гутерреш 1995—2002