Анігіляція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анігіля́ція (грец. α — не, лат. nihil — ніщо) — взаємодія елементарних частинок і античастинок, внаслідок якої вони перетворюються в інші форми матерії, напр. перетворення електрона і позитрона в пару фотонів (електрон-позитронна анігіляція).
Термін анігіляція вживають у ядерній фізиці, а також у фізиці твердого тіла для позначення реакцій між квазічастинками, наприклад, електронами провідності й дірками.
Анігіляція показує перетворення частинок однієї форми матерії (речовини) в ін. форму (поле), відповідно до основних законів природи — збереження енергії і закон збереження імпульсу. Спостерігають і зворотний процес, який називається утворенням пар, напр. утворення електрона і позитрона з фотона.
Дивіться також[ред.]
Література[ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
