Анізокорія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Анізокорія Класифікація та зовнішні ресурси |
|
| МКХ-10 | 57.0 |
|---|---|
| МКХ-9 | 379.41 |
| OMIM | 106240 |
| DiseasesDB | 724 |
| eMedicine | emerg/29 |
Анізокорі́я — симптом, що характеризується різним розміром зіниць правого та лівого ока. Ознакою патології слугує одночасний птоз верхньої повіки.
Клінічно важливо встановити яка з зіниць знаходиться у патологічному стані.
- Якщо менша з двох зіниць не реагує на зниження яскравості світла (не розширюється в сутінках), це може свидчити про недостатність симпатичної іннервації, як, наприклад, при синдромі Горнера.
- Якщо патологічною виявляється зіниця більшого діаметру, то це свідчить про недостатність парасимпатичесної іннервації.
Анізокорія виявляєтья при
- вживанні наркотиків
- крововиливі (травматичних гематомах (епідуральних, субдуральних)) або пухлині, що тиснуть на нервові шляхи або зорові центри;
- порушеннях мозкового кровообігу;
- інфекціях: нейросифілісі, епідемічному енцефаліті;
- захворюваннях внутрішніх органів (туберкульозне ураження верхівки легені (симптом Роке), захворювання органів черевної порожнини);
- захворюваннях райдужної оболонки;
- тупій травмі ока з пошкодженням сфінктеру зіниці;
- вроджений дефект зіниці.
Якщо анізикорія поєднується з гострим головним болем, психічними розладами, спутаною свідомістю, вона може свидчити про тяжкий патологічний процес у головному мозку, який потребує невідкладної медичної допомоги з можливим срочним хірургічним втручанням.
