Анілін

Анілі́н — C₆H₅NH₂ (амінбензол, феніламін), найпростіший ароматичний амін.

Безбарвна рідина, малорозчинна у воді, змішується з спиртом, ефіром, бензолом; Під впливом повітря швидко темніє, стає коричневою. Пара його отруйна. t° кип. 184,4°, t° плав. — 6°.

Амінобензол утворює солі з мінеральними кислотами. Під дією азотистої кислоти на солі аніліну утворюються діазосполуки, які широко застосовують у виробництві барвників. Застосовується також у виробництві фармацевтичних препаратів, вибухових речовин, полімерів, прискорювачів вулканізації каучуку.

Синтезував амінобензол 1842 року видатний російський хімік М. М. Зінін відновленням нітробензолу сірчистим амонієм Реакція Зініна. Зараз анілін одержують відновленням нітробензолу шляхом нагрівання з чавунними стружками і соляною кислотою. Велику кількість аніліну синтезують на Рубіжанському хімічному комбінаті.

Якісні реакції на анілін:

• взаємодія з хлорним вапном.

• окиснення хромовою сумішшю.

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Чичибабин А. Е. Основные начала органической химии. Изд. 6, т. 2. М., 1958.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.