Анімація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Графічна мультиплікація

Мультипліка́ціялат. multiplicatio — розмноження, збільшення, зростання) або аніма́ціялат. anima — душа і похідного фр. animation — оживлення) — вид кіномистецтва, твори якого створюються шляхом зйомки послідовних фаз руху намальованих (графічна мультиплікація) або об'ємних (об'ємна мультиплікація) об'єктів. Ці твори називають анімаційними або мультиплікаційними фільмами (мультфільмами). Перші мальовані фільми були випущені в 1908 у Франції, об'ємні — в 1911 у Росії.

Перші мультиплікаційні фільми в Україні з'явилися у 1927 році у центральній мультиплікаційній майстерні в Києві: художник В. Дев'ятнін зробив мультиплікаційну одночастівку «Українізація» про вивчення української мови, а В. Левандовський поставив «Казку про солом'яного бичка», поклавши в основу сценарію сюжет популярної казки.

Історія анімації[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

Принцип анімації знайшли задовго до винайдення братами Люм'єр кінематографу. Бельгійський фізик Жозеф Плато, австрійський професор-геометр Симон фон Штампфер та інші вчені і винахідники використовували для відтворення на екрані зображень, що рухались внаслідок обертання диска чи стрічки з малюнками, систему дзеркал і джерело світла — ліхтар.

Перші спроби[ред.ред. код]

  • 30 серпня 1877 року вважається днем народження мальованої анімації — був запатентований винахід Еміля Рено, який винайшов основи технології виготовлення анімаційних фільмів, які лишилися незмінними до винайдення комп'ютерних технологій: «покадрова зйомка» малюнків або іншого матеріалу — за фазами руху. Еміль Рено називав свої фільми «світловими пантомімами», «оптичними виставками» (Наприклад: «Клоун з собачкою», Кухоль пива").[1]
  • 1898 рік — Джон Стюарт Блектон і Альберт Е. Сміт зняли перший ляльковий фільм «Цирк ліліпутів» («The Humptu Dumptu Circus»). В фільмі використовувались дерев'яні іграшки.
  • 1900 рік — Джон Стюарт Блектон створює фільм «Чарівний малюнок» («The Enchanted Drawing»), в якому проте ще не було проміжних фаз. В цей період він відкриває секрет анімації, покадрової мультиплікаційної зйомки — зображення за зображенням, що в США отримала назву «One turn, one picture» .
  • 1906 рік — Джон Стюарт Блектон і Альберт Е. Сміт заснували кінематографічне об'єднання «Вітаграф», зробивши серію анімаційних фільмів «Комічні фази смішних облич» («Humorous Phases of Funny Faces»).
  • 1908 рік — Еміль Коль показав свій мультиплікаційний фільм «Фантасмагорія» («Fantasmagorie»). Цей фільм став знаковим для розвитку анімації не тільки через те, що був першим європейським анімаційним фільмом, але й тому, що саме тут вперше був структурований самодостатній сюжет, а головний герой Фантош був наділений певним характером.

Саме «Фантасмагорію» деякі дослідники вважають першим «по-справжньому анімаційним фільмом».

  • 1911 рік — Вінзор Мак-Кей створив фільм «Маленький Немо» («Little Nemo») на основі газетного коміксу.
  • 1912 рік — першим у світі об'ємним анімаційним фільмом прославився Владислав Олександрович Старевич, створивши фільм «Прекрасна Люканіда, або війна рогачів з вусачами» («Прекрасная Люканида, или война рогачей с усачами»).
  • 1913 рік — В. А. Старевич створює фільм «Бабка і мураха» («Стрекоза и муравей»). Створений на основі байки Крилова, фільм мав величезний успіх і світову популярність.

Подальший розвиток[ред.ред. код]

Майбутньому бурхливому розвитку анімації посприяли не лише фільми, що були зроблені в минулому, а й певний технічний поступ. Найважливішим досягненням в цій сфері став винахід Рауля Барра перфорований целулоїд, що дозволяв зафіксувати лист з малюнком за допомогою штифтів.

  • 1917 рік — відбулась прем'єра першого повнометражного художнього анімаційного фільму «El Apostol» режисера з Аргентини Квіріні Кристіани.
  • 1928 рік — Уолт Дісней створює найпопулярнішого мальованого персонажа в історії мультиплікації. В цей рік також виходить в світ перша звукова стрічка «Пароплавчик Віллі» («Steamboat Willie»).
  • 1929 рік — Уолт Дісней знімає «Танець скелетів» («Skeleton Dance») перший із серії «Веселі симфонії».

Загалом прихід Уолта Діснея в анімацію ознаменувався створенням певних канонів, так звана діснеївська або ж класична анімація, якими багато в чому користуються і до сьогодні.

  • 1931 рік — аргентинець Кристіані поставив перший повнометражний анімаційний звуковий фільм «Peludopolis».
  • 1932 рік — Перший кольоровий анімаційний фільм «Квіти і дерева» («Flowers and Trees») Уолта Діснея.
  • 1936 — в СРСР засновано кіностудію «Союзмультфільм» («Союзмультфильм») (спершу — «Союздітмультфільм» («Союздетмультфильм»)).
  • 1937 рік — Дісней в фільмі «Старий вітряк» («The Old Mill») вперше застосував камеру, що дозволяла отримувати глибинну перспективу. В тому ж році Дісней випустив свій перший повнометражний анімаційний фільм — «Білосніжка і сім гномів» («Snow White and the Seven Dwarfs»).
  • 1940 рік — Джозеф Барбера та Уільям Ханна починають роботу над серією мультфільмів «Том і Джеррі».
  • 1943 рік — Прем'єра анімаційного кольорового фільму Поля Гримо «Опудало» («L'Epouvantail»).
  • 1945 рік — Іржи Трнка з Чехословаччини дебютував мальованим фільмом «Посадив дід ріпку».
  • 1947 рік — Перший телевізійний анімаційний серіал «Кролик-хрестоносець» («Crusader Rabbit») Алекса Андерсона і Джея Барда. Анімація починає часто використовуватись в телевізійній рекламі.
  • 1956 рік — створюється студія анімаційних фільмів в Загребі (Душан Вукотич, А. Маркс, Б. Колар, З. Боурек, Ватрослав Мимиця). Першим фільмом «Загребскої школи» став короткометражний «Веселий робот» («Nestasni Robot», реж. Душан Вукотич).
  • 1960 рік — початок виробництва серії «Флінстоуни» («The Flinstones»), що показувалась на американському телебаченні. Це був перший серіал для дорослих.
  • 1973 рік — Прем'єра французького фільму «Дика планета» («La planete sauvage») — філософської казки Рене Лану і Ролана Топора.
  • 1983 рік — «Танго» поляка Збигнєва Рибчинського отримало «Оскар» в категорії короткометражних анімаційних фільмів.
  • 1988 рік — Чеський аніматор Ян Шванкмайєр поставив свій перший повнометражний фільм «Аліса» по Л. Керролу.
  • 1990 рік — починається випуск серіалу «Сімпсони» («The Simpsons»).
  • 1993 рік — «Кодак» вводить систему «Cineon» — перший повний комплект обладнання для створення спецефектів.

Новітня епоха[ред.ред. код]

Сьогодні анімація йде в дещо іншому руслі ніж в «діснеївську епоху». Технічний прогрес вкотре змінив технологію анімації.

  • 1996 рік — Джон Ласетер створює «Історію іграшок» («Тоу Story») (виробництво компаній «Піксар» і «Дісней»), що стає переломним моментом, адже це перший повнометражний фільм, створений повністю з синтетичних зображень.

На початку XXI ст. стають популярними програми, що дозволяють без надмірних зусиль створювати прості класичні мультфільми. Це явище стало поштовхом до створення анімаційних фільмів широкими масами народу.

Класифікація та типові технології[ред.ред. код]

Види анімації[ред.ред. код]

  • графічна (мальована) анімація — класичний вид анімації, де об'єкти малюються вручну (сьогодні часто переносять малюнки на комп'ютер). Спершу мальовані фільми були орієнтовані на дорослу аудиторію. Зміни в цій сфері відбулися в 30-ті рр. ХХ ст. Засновник російської мальованої анімації — І. Іванов-Вано («Зимова казка», 1945, «Казка про мертву царівну та сімох богатирів», 1951). В. Котьоночкіну належать твори «Ну, постривай!», «Незвичайний матч», «Сліди на асфальті», «Пісня про юного барабанщика», 1972). Ю. Норштейн — автор казок «Лисиця і заєць», 1973, «Чапля і журавель», 1974, «Їжачок в тумані», 1975).
  • об'ємна (матеріальна) анімація — об'єкти є окремими елементами матеріального світу (лялька, пластилін, витинанка, сіль[2], голки тощо). Діючими особами можуть бути цвяхи, сірники (фільми Е. Коля, Х. Парса).
    • пластилінова анімація;
    • лялькова анімація. Винахідником лялькової анімації є В. Старевич (1912) — «Прекрасна Люконада, або війна Рогачів з Вусачами», «Місце кінематографічного оператора», «Чотири чорти».
    • сипка анімація;
    • перекладна анімація посідає проміжне місце між мальованою та об'ємною. Ляльки рухаються не в тримірному просторі, а тільки в площині екрану — горизонтально й вертикально (І. Гурвич «Як жінки чоловіків продавали», А. Крижанівський «Жив-був Козявін», 1955, «Скляна гармоніка», 1958)
    • голчастий екран — мультиплікація, що досягається за допомогою переміщення шпильок з голівками. Винахідник — гравер А. Алексєєв («Ніч на Лисій горі», 1933, «Картинки з виставки», 1972).
    • тіньова анімація — першовідкривачем вважають Л. Рейнегера («Пригоди принца Ахмета»).
  • комп'ютерна анімація — вид анімації, в якому об'єкти створюються з допомогою комп'ютерних засобів.
    • 3-d анімація;
    • 2-d анімація (flash-анімація тощо);

Види технологій[ред.ред. код]

  • За методом анімування:
    • Покадрова технологія — це технологія, за якою кожен кадр малюється окремо. Найбільш складна й тривала, вимагає високої майстерності, досвіду та інтуїції. Проте ця технологія дозволяє здійснити практично будь-які зміни об'єкта, реалізувати найвибагливіші задуми.
    • Технологія «Ключових кадрів» — полягає в тому, що створюються не всі кадри, а лише «ключові», між ними «проміжні кадри» малюються автоматично. До цієї технології можна віднести й некомп'ютерний тип анімації, коли головний аніматор займався «ключовими кадрами», а підрядні аніматори малювали «проміжні».
    • Технологія «Захоплення руху» («Motion capture») — відносно молода технологія, де об'єкти рухаються або змінюють форму внаслідок аналогічних дій реальними істотами або неживих об'єктів, до яких прикріпленні датчики, що фіксуються в просторі та передають дані до комп'ютера. Ця технологія допомагає захопити найскладніші реалістичні рухи.
  • За типом змінюваних параметрів об'єктів:
    • Технології руху — технології, що дозволяють передати рух об'єкта або його частин.
    • Технології форми «Морфінг» («Morphing») — технології зміни форми. Часто використовуються для перетворення одного об'єкта в інший. Зазвичай виконується з допомогою технології «ключових кадрів».
    • Анімація кольору — технології трансформації забарвлення об'єкта.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Безклубенко С. «Відеологія. Основи теорії екранних мистецтв», К., «Альтерпрес», 2004 (с. 241)
  2. У Харкові створюють мультфільми методом «сипкої анімації»


Посилання[ред.ред. код]

  • Анімація в Україні — спільнота, що розповідає про анімаційне життя в Україні та українських аніматорів у світі