Ан-140

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антонов Ан-140
Ан-140 UR-NTP
Ан-140
Призначення: Вантажо-пасажирський літак 
Перший політ: 17 вересня 1997 
Історія виробництва
Розробник: Flag of Ukraine.svg АНТК ім.О.К.Антонова 
Виробник: Flag of Ukraine.svg Серійний завод «Антонов»
Flag of Ukraine.svg Харківське державне авіаційне виробниче підприємство
Іран Іран HESA (Ісфахан)
Росія Росія ЗАТ «Авиакор-авиационный завод» (Самара) 
Всього збудовано: 28 
Характеристики
Екіпаж: 2 чол.
Пасажироміскість: 52 чол.
Крейсерська швидкість: 460-540 км/год
Дальність польоту: 1380 км
Практична стеля: 7600 м
Довжина розбігу: 1495 м
Розміри
Довжина: 22,605 м
Висота: 8,232 м
Розмах крил: 25,505 м
Площа крил: 51 м²
Шасі: 3-х опорне 
Маса
Пустий: 12 810 кг
Споряджений: 19 150 кг
Силова установка
Двигуни: 2 х ТВД ТВ3-117ВМА-СБМ1 
Годинна витрата пального: 560 кг/год

Ан-140  — регіональний вантажо-пасажирський авіалайнер розроблений АНТК ім. Антонова. Призначений для пасажирських і змішаних вантажо-пасажирських перевезень на відстань до 3700 кілометрів. Здійснив перший політ 17 вересня 1997. Крім основного виробництва у Харкові, літак також виробляється в Росії та під ліцензією HESA у Ірані під назвою «IR.AN-140». Літак може нести до 52 пасажирів.

Розробка[ред.ред. код]

Монета 2004 р. номіналом 5 (нейзільбер) та 10 (срібло) грн.

В середині 1993 року в АНТК Антонова почалась розробка пасажирського літака для місцевих авіаліній Ан-140, який мав замінити морально застарілі літаки Ан-24, що знаходились в експлуатації понад 30 років.

В червні 1997 року на авіаційному заводі у Харкові було завершено побудову першого дослідного зразка, 17 вересня 1997 літак здійснив перший політ. Льотні випробування було завершено у 1998 році.

Літак Ан-140 пройшов повний цикл сертифікаційних випробувань, в яких було задіяно три льотних зразка і один для перевірки міцності конструкції на землі. Випробувальні польоти проводились у всіх кліматичних зонах при температурах навколишнього середовища від -55°С до +45°С, а також на аеродромах, розташованих на висоті до 1700 метрів над рівнем моря.

У 2000 році літак отримав сертифікат типу. А у 2001 році розпочався серійний випуск літаків та його регулярна експлуатація.

Конструкція[ред.ред. код]

Марка 1998 р.

Літак є високопланом з класичним оперенням і двома турбогвинтовими двигунами ТВ3-117ВМА-СБМ1, встановленими на крилі. Допоміжна силова установка АІ9-3Б, розміщена в хвостовій частині фюзеляжу, забезпечує автономну експлуатацію літака на необладнаних аеродромах. В хвостовій частині фюзеляжу і під підлогою пасажирської кабіни розміщені багажно-вантажні відсіки загальним об'ємом 9,1м³ і вантажопідйомністю 1,84 тонни. Об'єми багажно-вантажних відсіків у 1,3-1,5 рази більше, ніж в інших літаках аналогічного класу. На літаку в передній частині пасажирського салону передбачено можливість перевезення вантажів на спеціальних піддонах, за умови зняття крісел. Для цього з правого боку фюзеляжу розміщено вантажні двері, а підлогу підсилено. Шасі підвищеної прохідності з пневматиками низького тиску і високе розташування двигунів, що виключає пошкодження повітряних гвинтів і повітрезабірників сторонніми предметами під час злітання чи сідання, дозволяють експлуатувати літак на ґрунтових, галькових, льодових і засніжених аеродромах та майданчиках.

Пасажирський салон літака Ан-140 базової конфігурації розраховано на перевезення 52 пасажирів. Літак має основний багажний відсік об'ємом 6м³, а для розміщення додаткових вантажів може бути використано додатковий багажний відсік об'ємом 3м³, що розташований під підлогою вантажної кабіни. Інтер'єр літака включає зручні пасажирські крісла, шумопоглинаючі панелі, системи індивідуальної вентиляції, багатоканальну аудіосистему, багажні полички оригінальної конструкції.

Історія використання[ред.ред. код]

11 жовтня 1999 здійснив перший політ перший серійний літак Ан-140 виробництва Харківського державного авіаційного підприємства.

Серійне виробництво літаків Ан-140 розгорнуто на ХДАВП (Харків), на підприємстві HESA (Ісфахан, Іран) і на ЗАТ «Авиакор-авиационный завод» (Самара, Росія).

В травні 2011 Міністерство оборони Росії прийняло рішення придбати 7 літаків АН-140 вантажної модифікації. Раніше, самарське підприємство «Авіакор», повідомило, що пасажирську версію Ан-140-100 також включено в перелік державного оборонного замовлення Російської Федерації [1]

ВПС Росії

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Характеристика Дані
Опис
Розробник АНТК імені Антонова
Позначення Ан-140
Тип регіональний пасажирський літак
Перший політ 11 жовтня 1999
Екіпаж 2 особи
Максимальна кількість місць 52
Геометричні та масові характеристики
Довжина 22,605 см
Розмах крила 25,505 см
Площа крила 51 м²
Висота 8,232 см
Максимальна злітна маса 21500 кг
Максимальне комерційне навантаження 6000 кг
Силова установка
Число двигунів 2
Тип двигуна ТВД ТВ3-117ВМА-СБМ1
Потужність двигуна 1838 кВт (2500 к. с.)
Льотні дані
Крейсерська швидкість польоту 460-540 км/г
Крейсерська висота польоту 7600 м
Дальність польоту з максимальним комерційним навантаженням 1380 км
Дальність польоту з 52 пасажирами 2420 км
Дальність польоту з максимальним запасом палива і 43 пасажирами 3050 км
Потрібна довжина злітної смуги 1495 м

Модифікації[ред.ред. код]

На базі літака Ан-140 розроблено кілька нових модифікацій, в числі яких:

  • Ан-140-100 (пасажирський),
  • Ан-140Т (вантажний),
  • Ан-140ТК (конвертований вантажо-пасажирський),
  • Ан-140 VIP (високої комфортності з підвищеною дальністю польоту).

Примітки[ред.ред. код]

Ресурси в Інтернет[ред.ред. код]

Сторінка Ан-140-100 на сайті Харківського державного авіаційного виробничого підприємства
Сторінка Ан-140 на сайті ДП АНТОНОВ
Сторінка Ан-140 на сайті ОАО «Авиакор – авиационный завод»
Ан-140 на виставці Авіасвіт XXI (Київ-Гостомель 2008)