Ан-140
| Антонов Ан-140 | |
|---|---|
| Ан-140 | |
| Призначення: | Bантажо-пасажирський літак |
| Перший політ: | 17 вересня 1997 |
| Історія виробництва | |
| Розробник: | |
| Виробник: | |
| Всього збудовано: | 28 |
| Характеристики | |
| Екіпаж: | 2 чол. |
| Пасажироміскість: | 52 чол. |
| Крейсерська швидкість: | 460-540 км/год |
| Дальність польоту: | 1380 км |
| Практична стеля: | 7600 м |
| Довжина розбігу: | 1495 м |
| Розміри | |
| Довжина: | 22,605 м |
| Висота: | 8,232 м |
| Розмах крил: | 25,505 м |
| Площа крил: | 51 м² |
| Шасі: | 3-х опорне |
| Маса | |
| Пустий: | 12 810 кг |
| Споряджений: | 19 150 кг |
| Силова установка | |
| Двигуни: | 2 х ТВД ТВ3-117ВМА-СБМ1 |
| Годинна витрата пального: | 1560 кг/год |
Ан-140 — регіональний вантажо-пасажирський авіалайнер розроблений АНТК ім. Антонова. Призначений для пасажирських і змішаних вантажо-пасажирських перевезень на відстань до 3700 кілометрів. Здійснив перший політ 17 вересня 1997. Крім основного виробництва у Харкові, літак також виробляється в Росії та під ліцензією HESA у Ірані під назвою «IR.AN-140». Літак може нести до 52 пасажирів.
Зміст |
[ред.] Розробка
В середині 1993 року в АНТК Антонова почалась розробка пасажирського літака для місцевих авіаліній Ан-140, який мав замінити морально застарілі літаки Ан-24, що знаходились в експлуатації більше 30 років.
В червні 1997 року на авіаційному заводі у Харкові було завершено побудову першого дослідного зразка, 17 вересня 1997 літак здійснив перший політ. Льотні випробування було завершено у 1998 році.
Літак Ан-140 пройшов повний цикл сертифікаційних випробувань, в яких було задіяно три льотних зразка і один для перевірки міцності конструкції на землі. Випробувальні польоти проводились у всіх кліматичних зонах при температурах навколишнього середовища від -55°С до +45°С, а також на аеродромах, розташованих на висоті до 1700 метрів над рівнем моря.
У 2000 році літак отримав сертифікат типу. А у 2001 році розпочався серійний випуск літаків та його регулярна експлуатація.
[ред.] Конструкція
Літак є високопланом з класичним оперенням і двома турбогвинтовими двигунами ТВ3-117ВМА-СБМ1, встановленими на крилі. Допоміжна силова установка АІ9-3Б, розміщена в хвостовій частині фюзеляжу, забезпечує автономну експлуатацію літака на необладнаних аеродромах. В хвостовій частині фюзеляжу і під підлогою пасажирської кабіни розміщені багажно-вантажні відсіки загальним об'ємом 9,1м³ і вантажопідйомністю 1,84 тонни. Об'єми багажно-вантажних відсіків у 1,3-1,5 рази більше, ніж в інших літаках аналогічного класу. На літаку в передній частині пасажирського салону передбачено можливість перевезення вантажів на спеціальних піддонах, за умови зняття крісел. Для цього з правого боку фюзеляжу розміщено вантажні двері, а підлогу підсилено. Шасі підвищеної прохідності з пневматиками низького тиску і високе розташування двигунів, що виключає пошкодження повітряних гвинтів і повітрезабірників сторонніми предметами під час злітання чи сідання, дозволяють експлуатувати літак на ґрунтових, галькових, льодових і засніжених аеродромах та майданчиках.
Пасажирський салон літака Ан-140 базової конфігурації розраховано на перевезення 52 пасажирів. Літак має основний багажний відсік об'ємом 6м³, а для розміщення додаткових вантажів може бути використано додатковий багажний відсік об'ємом 3м³, що розташований під підлогою вантажної кабіни. Інтер'єр літака включає зручні пасажирські крісла, шумопоглинаючі панелі, системи індивідуальної вентиляції, багатоканальну аудіосистему, багажні полички оригінальної конструкції.
[ред.] Історія використання
11 жовтня 1999 здійснив перший політ перший серійний літак Ан-140 виробництва Харківського державного авіаційного підприємства.
Серійне виробництво літаків Ан-140 розгорнуто на ХДАВП (Харків), на підприємстві HESA (Ісфахан, Іран) і на ЗАТ «Авиакор-авиационный завод» (Самара, Росія).
В травні 2011 Міністерство оборони Росії прийняло рішення придбати 7 літаків АН-140 вантажної модифікації. Раніше, самарське підприємство «Авіакор», повідомило, що пасажирську версію Ан-140-100 також включено в перелік державного оборонного замовлення Російської Федерації [1]
[ред.] Технічні характеристики
| Характеристика | Дані |
| Опис | |
|---|---|
| Розробник | АНТК імені Антонова |
| Позначення | Ан-140 |
| Тип | регіональний пасажирський літак |
| Перший політ | 11 жовтня 1999 |
| Екіпаж | 2 особи |
| Максимальна кількість місць | 52 |
| Геометричні та масові характеристики | |
| Довжина | 22,605 м |
| Розмах крила | 25,505 м |
| Площа крила | 51 м² |
| Висота | 8,232 м |
| Максимальна злітна маса | 21500 кг |
| Максимальне комерційне навантаження | 6000 кг |
| Силова установка | |
| Число двигунів | 2 |
| Тип двигуна | ТВД ТВ3-117ВМА-СБМ1 |
| Потужність двигуна | 1838 кВт (2500 к. с.) |
| Льотні дані | |
| Крейсерська швидкість польоту | 460-540 км/г |
| Крейсерська висота польоту | 7600 м |
| Дальність польоту з максимальним комерційним навантаженням | 1380 км |
| Дальність польоту з 52 пасажирами | 2420 км |
| Дальність польоту з максимальним запасом палива і 43 пасажирами | 3050 км |
| Потрібна довжина злітної смуги | 1495 м |
[ред.] Модифікації
На базі літака Ан-140 розроблено кілька нових модифікацій, в числі яких:
- Ан-140-100 (пасажирський),
- Ан-140Т (вантажний),
- Ан-140ТК (конвертований вантажо-пасажирський),
- Ан-140 VIP (високої комфортності з підвищеною дальністю польоту).
[ред.] Примітки
[ред.] Ресурси в Інтернет
Сторінка Ан-140 на сайті Харківського державного авіаційного виробничого підприємства
Ан-140 на виставці Авіасвіт XXI (Київ-Гостомель 2008)
|
|||||||||||||||||||||||||||||

