Ан-148

Антонов Ан-148
Ан-148
Призначення:	Пасажирський літак
Перший політ:	17 грудня 2004
Прийнятий в експлуатацію:	2 червня 2009
Історія виробництва
Розробник:	АНТК ім.О.К.Антонова
Виробник:	Серійний завод «Антонов», ВАСО
Всього збудовано:	21
Конструктор:	П.В.Балабуєв
Характеристики
Екіпаж:	4+1 чол.
Пасажироміскість:	85 чол.
Крейсерська швидкість:	800-870 км/год
Дальність польоту:	3500 км
Довжина розбігу:	1800 м
Розміри
Довжина:	29,13 м
Висота:	8,19 м
Розмах крил:	28,91 м
Площа крил:	87,32 м²
Шасі:	3-х опорне
Маса
Споряджений:	41,95 кг
Силова установка
Двигуни:	2хД-436
Годинна витрата пального:	1560 кг/год

Антонов Ан-148 — ДП «Антонов» Київ, Україна регіональний реактивний пасажирський літак. Розробником та виробником є АНТК імені Олега Антонова.

Технічні характеристики

Літак Ан-148 призначений для пасажирських перевезень на регіональних і коротко-магістральних авіалініях до 3100 км завдовжки з можливістю базування на злітно-посадочних смугах зі штучним покриттям і підготовлених ґрунтових смугах, які розташовані до 1500 метрів над рівнем моря, за будь-яких кліматичних умов. Крейсерська швидкість польоту літака становить 780–850 км/год, а крейсерська висота польоту — до 12 200 м. Довжина пасажирського салону і розташування пасажирів в ряду по схемі 2+3 дозволяють експлуатанту комбінувати різні однокласні і змішані компоновки в діапазоні 68-85 пасажирів з салонами економ, бізнес і першого класу.

Літак Ан-148 оснащується двома двоконтурними турбоструменевими двигунами Д-436-148 розробки ЗМКБ «Прогрес», виробництва ВАТ «Мотор Січ». Годинна витрата палива — 1458 кг на годину при максимальному комерційному завантаженні. Як допоміжна силова установка використовується АІ-450-МС.

Серед конкурентних переваг лайнера фахівці відзначають традиційне для «Анів» високе розташування двигунів — це дозволяє літаку сідати навіть на злітні смуги з ґрунтовим покриттям: нічого не може залетіти в двигун із землі.

АНТК імені Олега Антонова додатково опрацьовує варіанти встановлення на літак закордонного двигуна CF34-10.

Компоновка пасажирського салону Ан-148-100 в економічному класі здійснюватиметься за схемою 2 + 3 крісла в рядок. На літак встановлюється сучасне пілотажно-навігаційне і радіозв'язкове обладнання, що відповідає міжнародним нормам ICAO; польотна інформація виводиться на п'ять багатофункціональних РК-індикаторів. Комплекс радіоелектронного обладнання передбачає можливість посадки машини в складних метеорологічних і нічних умовах за категорією IIIA ІКАО.

У розрахунках розробника закладається ресурс літака — 80 000 годин при календарному терміні служби 30 років. Паливна ефективність літака Ан-148-100B становить 24,0 г/пкм, а моделі Ан-158 — 22,0 г/пкм.

Історія створення

Ан-74 спроектований як транспортний літак, для перевезення пасажирів пристосований не був. І навіть при перенесенні двигунів на пілон під крило в модифікації Ан-74ТК-300, що підвищувало паливну ефективність, літак не міг конкурувати з сучасними регіональними літаками схожою пасажиромісткості.

Розробка пасажирського літака Ан-74-68 почалася в АНТК ім. О. К. Антонова на початку 90-х років під керівництвом П.Балабуєва. Робоче проектування літака, що отримав нове позначення Ан-148, почалося в 2001 році. За основу конструкції був узятий транспортний літак Ан-74ТК-300. Крило спроектоване наново, збільшена довжина фюзеляжу, застосовані двигуни Д-436-148 із зміненою конструкцією реверсу. Виготовлення перших 3 прототипів почалося в Києві в березні 2002 року. Підготовка до серійного виробництва почалася в 2003 році на авіазаводах в Харкові (ХДАПП) і Воронежі (ВАСО). У вересні 2004 року в Києві було завершено виготовлення першого прототипу. 17 грудня він вперше піднявся в небо з аеродрому Святошино (екіпаж льотчика-випробувача Е. А. Галуненка). У квітні 2005 року до льотних випробувань приєднався другий прототип. Сертифікат типу отриманий 26 лютого 2007 року.

У липні 2005 обидва Ан-148 пройшли перевірку в абсолютно інших умовах, виконавши серію польотів в Узбекистані, де температура повітря досягала +45 °C. Потім вони перелетіли до Вірменії і розпочали наступний етап випробувань — в умовах високогір'я. Аеропорт Гюмрі, на якому базувався Ан-148, розташований на висоті 1525 м над рівнем моря. Результати випробувань показали відповідність реальних характеристик Ан-148 розрахунковим і підтвердили безпеку експлуатації літаків сімейства Ан-148 в умовах високих температур навколишнього повітря і високогір'я. Літак зможе безпечно працювати в південних районах Росії, державах Середньої Азії, Близького Сходу, Африки, Латинської Америки.

У серпні 2010 програма випробувань була продовжена. Зокрема, було уточнено характеристики стійкості та керованості літака, був вивчений рівень шуму на місцевості, виконані польоти на визначення мінімальних швидкостей відриву, зокрема з імітацією відмови двигуна, перевірена робота навігаційної системи, відпрацьовано необхідне математичне забезпечення. Важливою віхою процесу сертифікації стали польоти з 5 варіантами імітаторів криги, приклеєними на крило і оперення. Ці випробування були необхідні, щоб перевірити поведінку літака в найважчих умовах обмерзання.

За період з 27 грудня 2005 по 29 січня 2006 перший і другий екземпляри Ан-148 пройшли повний цикл перевірок на землі і в повітрі при температурах до −52 °C і повністю підтвердили можливість експлуатації в таких суворих кліматичних умовах.

Конструкція

Аеродинамічна схема

Двомоторний турбореактивний літак, побудований за аеродинамічною схемою вільнонесучого високоплана з крилом помірної стріловидності і однокільовим Т-образним оперенням. Фюзеляж суцільнометалевий типу напівмонокок круглого перерізу. Шасі забирається, трьохопорне з носовою стійкою.

Двигунна установка

Літак Ан-148 оснащується двома двоконтурними турбореактивними двигунами Д-436-148 розробки ЗМКБ «Прогрес», виробництва ВАТ «Мотор Січ» спільно з ФГУП ММПП «Салют». АНТК ім. О. К. Антонова додатково опрацьовувало варіанти встановлення на літак закордонного двигуна CF34-10. У зв'язку з недавньою успішної європейської сертифікацією двигуна SaM-146, обговорюється можливість встановлення і цього двигуна.

Середня годинна витрата палива (кгс/год, висота 10360 м), економний режим: 1560, швидкісний режим: 2020. В якості допоміжної силової установки використовується АІ-450-МС.

Модификації

Тип	Опис
Модифікації сімейства літаків Ан-148
Ан-148-100А	Варіант літака малої дальності, розрахований на перевезення 70-80 пасажирів на дальність 2000-3000 км.
Ан-148-100B	Базова модель, розрахована на перевезення 70-80 пасажирів. Дальністю польоту до 3600 км.
Ан-148-100ЕМ	Варіант літака оснащений салоном з п'ятьма різними варіантами поєднання пасажирських місць і медичних модулів. Літаючий госпіталь..
Ан-148C	Варіант літака з вантажним боковим люком.
Ан-158	Варіант літака з подовженим фюзеляжем на 99 пасажирів й дальністю польоту 2500 км.
Ан-148-300	Варіант літака ділової авіації з дальністю польоту 7000 км.
Ан-168МП	Варіант літака патрульної авіації.
Ан-178	Варіант транспортного літака на базі Ан-158.

Замовлення і виробництво

Схема Кооперації літака АН-148

Ан-148 на заводському аеродромі в Києві

У реалізації програми Ан-148, у складанні і виробництві літака, беруть участь компанії з 15 країн світу. Серійні Ан-148 будуються в Києві, на Серійному Заводі «Антонов», і у Воронежі.

На території України ведеться робота з створення власного замкнутого циклу виробництва літаків даної серії. У цей час кооперація виробництва літаків сімейства Ан-148 включає залучення багатьох підприємств. Переважна більшість з них розміщена в Україні та Росії.

На 22 серпня 2007 року загальна кількість замовлених Ан-148 перевищила 50 екземплярів.

Орієнтовна місткість світового ринку літака даного класу на період до 2013 — близько 500 штук, СНД — 170 штук. Прямими конкурентами є літаки Sukhoi Superjet 100, Embraer 190 і ARJ21-700. На авіасалоні «Макс» 2007 ГТК «Росія» підписала контракт на постачання 6 літаків, з опціоном ще на 6. 2009 авіакомпанія «АероСвіт» домовилася з АНТК імені Олега Антонова про купівлю або постачання в лізинг протягом трьох років 10-ти літаків Ан-148 і його модифікації Ан-158, але у 2012 компанія почала процедуру збанкрочення, і доля замовленя не визначена.

Як стало відомо 17 серпня 2009 р. Управління справами Президента Російської Федерації зробило вибір на користь АН-148, відмовившись від придбання Sukhoi Superjet 100 для перших осіб російської держави. Рішення прийнято з мотивів безпеки.

30 грудня 2009 року Державне підприємство Київський авіаційний завод «Авіант», а нині "Серійний завод «Антонов» (Київ) викотило з ангара перший серійний зразок реактивного регіонального літака Ан-148-100В. Реалізацією та передачею літака займається Державне підприємство «Лізингтехтранс». Перший конкурс з передачі в лізинг трьох літаків виграло ДП АНТК ім. Антонова.

10 липня 2012 року у рамках міжнародного авіакосмічного салону Фарнборо-2012 російська лізингова компанія Іллюшин Фінанс Ко (ВАТ ІФК) підписала договір купівлі-продажу на постачання до 2014 року в Панаму 15-ти українсько-російських регіональних реактивних літаків нового покоління Ан-148 і Ан-158 на загальну суму близько $420 млн.

Експлуатація

АН-148 авіакомпанії АероСвіт в аеропорті Донецька

У грудні 2006 року Ан-148 пройшов сертифікацію та 26 лютого 2007 року отримав сертифікат типу МАК.

2 червня 2009 Ан-148 відбув технічним рейсом до Харкова, звідки здійснив перший регулярний пасажирський рейс за маршрутом Харків — Київ і приземлився в міжнародному аеропорту «Бориспіль».

24 грудня 2009 свій перший регулярний рейс з пасажирами на борту з пітерського «Пулково» в московський аеропорт «Домодєдово» зробив літак АН-148, зібраний у Воронежі.

15 лютого 2010 року Ан-148 української компанії АероСвіт здійснив перший політ на територію Євросоюзу за маршрутом Київ — Варшава — Київ.

10 квітня о 16.00 на аеродромі Київ-Святошино вперше піднявся в повітря перший серійний український літак Ан-148-100В. 20 квітня 2010 року компанія АероСвіт отримала перший серійний літак Ан-148-100В.

Тренажер

Враховуючи великий попит на літаки Ан-148 серед російських авіакомпаній і розуміючи необхідність організації повноцінного процесу навчання, лізингова компанія «Ільюшин Фінанс Ко» (ІФК) замовила компанії «Транзас Авіація» розробку та виготовлення тренажерного обладнання, а також підписала влітку 2010 з групою S7 договір про розміщення в навчальному центрі S7 Training одного комплексного і одного процедурного тренажера для Ан-148 і тренажера для проведення аварійно-рятувальної підготовки. Відповідно до договору S7 Training займеться підготовкою авіаційного персоналу на Ан-148, а також забезпеченням технічної експлуатації тренажерів.

Замовлений ІФК тренажер — перший в Росії тренажер рівня D для цивільних літаків російського виробництва. У ньому використовується шестиступенева система рухливості і найдосконаліша у Росії Коллімаційна система візуалізації, що дає можливість відпрацьовувати завдання, які в реальних умовах відтворити складно або неможливо (пожежа, відмова одного двигуна, різні типи відмов авіаційної техніки, що ведуть до аварійним наслідків, польоти в складних метеоумовах і ін.)

Важливо, що в тренажері використовується кабіна цього ПС, завдяки чому досягається висока ступінь імітації реального літака, що дозволяє ефективно використовувати тренажер для відпрацювання дій пілотів на землі і в повітрі. Контроль над діями екіпажу і керування процесом навчання виконуються з робочого місця інструктора, з якого забезпечується управління навігаційною обстановкою, погодними умовами, виставлення відмов і контроль над основними параметрами польоту.

Інциденти

Всього за час експлуатації літака з ним ставалося 2 інциденти. З них 1 раз з жертвами.

Перший інцидент стався 4 червня 2010 року під час польоту літака ДТК «Росія». Причиною інциденту виявилося замикання електропроводки, що спричинило відмову автопілота на літаку Ан-148-100, що виконував рейс Москва — Санкт-Петербург. До такого висновку прийшли експерти, що проводили розслідування даного інциденту, зокрема, представники Воронезького акціонерного літакобудівного товариства (ВАЛТ, виробник Ан-148), ГТК «Росія». Як йдеться в матеріалах розслідування, автопілот відмовив у літака на висоті 10,6 тисячі метрів, на швидкості 472 кілометри на годину. Ніхто з пасажирів та членів екіпажу на борту не постраждав.

Проблема була пов'язана з низькою якістю виробництва на ВАЛТі, й культурою виробництва, що й спричинило подібний дефект.^{[Джерело?]} На літаках української збірки подібних проблем не виявлено.

5 березня 2011 року сталася авіакатастрофа літака Ан-148-100Е № 61708 під час випробувально-тренувального польоту в Росії на кордоні Воронезької та Білгородської областей. На борту перебували 6 чоловік, які загинули. 2 чоловіка були пілотами з М'янми, для якої й призначався літак.

Див. також

Подібні розробки

• Ан-72

Конкурентні проекти

• Comac ARJ21
• BAe 146
• Bombardier CRJ700
• Embraer E-Jet
• MRJ 70 / MRJ 90
• Sukhoi Superjet 100
• Ту-334

Посилання

• Ан-148 на сайте ГП АНТОНОВ
• ОАО ВАСО — Модификации семейства самолетов Ан-148
• В Воронеже начато производство самолётов Ан-148
• Ан-148 может использовать ґрунтовые полосы — результаты испытаний, Aviation Today, 14 ноября 2007 года
• Реестр Ан-148 вместе со списком заказов
• Авиационный портал «Сервис и технологии»