Ан-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ан-2
Ан-2
Ан-2
Тип легкий багатоцільовий літак
Розробник Антонов Олег Костянтинович
Виробник АНТК імені Олега Антонова
Перший політ 31 серпня 1947
Статус у виробництві (Китай)
Основні експлуатанти Аерофлот
Інші експлуатанти ВПС СССР
ВПС КНДР
Багато інших
Роки виробництва 19471960 (СРСР)
1957 — наш час (Китай)
19601996 (Польща)
Одиниць вироблено 18 000
Вартість одиниці близько $225 000[1] (станом на 1992)
Варіанти Ан-2М, Ан-2СХ, Ан-3, Ан-4, Ан-6
Commons-logo.svg  Зображення у ВікіСховищі

Ан-2 (за класифікацією НАТО: Colt — «Лоша») — легкий транспортний літак, біплан. Один двигун потужністю 800 к.с.. Злітна маса 5250 кг.

Ан-2 розроблений ДКБ-153 О. К. Антонова, Ан-2 є першим літаком цього КБ, перший політ відбувся 31 серпня 1947 року, пілот-випробувач — Володін П. Н.

Радянська народна назва — кукурудзник (успадкований від У-2). Наймасовіший у світі одномоторний біплан за всю історію авіації. Також — єдиний у світі літак, виробництво якого продовжується вже більше 60 років. Сьогодні він випускається в Китаї.

Зміст

Виробництво[ред.]

Серійне виробництво велося в СРСР; було завершено до 1960 р. після випуску більше 5000 літаків. Після цього АН-2 випускалися за ліцензією в Китаї (у 1957—1992 рр. побудовано більше 950 штук під позначенням Y-5) і Польщі (у 1960—1992 рр. побудовано близько 12 тисяч машин, з яких 10 440 доставлено в СРСР і СНД). Основні ремонтні потужності зосереджені на Вінницькому авіаремонтному заводі. Літак експортувався в 26 країн світу.

Літак дуже широко експлуатувався в СРСР на повітряних лініях малої протяжності для перевезення пасажирів і вантажів (часто на лініях, що пов'язували обласні центри з районними, а також селами), виконання різних народногосподарських, зокрема, авіаційних хімічних робіт. Підходить для злету з непідготовлених ґрунтових майданчиків і, оскільки має дуже малий розгін і пробіг, був незамінний для робіт на малозасвоєних територіях Сибіру і Крайньої Півночі, де застосовувався повсюдно.

За станом на 24 лютого 2011 року було втрачено 373 літаки типу Ан-2[2].

В 2012 році в Росії запропоновано програму відновлення виробництва літаків Ан-2 та модернізації існуючого парку[3].

Модифікації[ред.]

Флот Ан-2 авіакомпанії «Оренбурзькі авіалінії»
Ан-2 на лижах.
  • Всі модифікації Ан-2.
  • Ан-2В — «водний» Ан-4 (цивільний).
  • Ан-2В — розвідник погоди Ан-6.
  • Ан-2М — модернізований (одномісний, сільськогосподарський)
  • Ан-2ПП — поплавковий протипожежний (цивільний).
  • Ан-2C — санітарний.
  • Ан-2СХ — сільськогосподарський (цивільний).
  • Ан-2Т — транспортний.
  • Ан-2ТП — транспортно-пасажирський.
  • Ан-2ТД — транспортно-десантний.
  • Ан-2Ф — аерофотозйомочний. Цивільний варіант із звичайним фюзеляжем і автопілотом.
  • Ан-2Ф — фоторозвідник і нічний артилерійський розвідник. Двокільовий із заскленою хвостовою частиною. Озброювався кулеметом УБТ або автоматичною гарматою НС-23. Перший політ — в квітні 1949 (пілот-випробувач А. Е. Пашкевич). Серійно не будувався.
  • Ан-3 — варіант з турбогвинтовим двигуном.
  • Ан-4 — поплавковий варіант.
  • Ан-6 — розвідник погоди з додатковою кабіною в підставі кіля.
  • Ан-2 «перехоплювач» — Ан-2 зі здвоєною кулеметною туреллю за центропланом і прожектором для перехоплення розвідувальних аеростатів (1960-ті).
  • An-2 Geofiz An-2LW, An-2P/PK/PR, An-2R, An-2S, An-2T/TD/TP — Польща.
  • Ан-2Е - Екраноплан. Дослідний.
  • Ан-2МС - ремоторизований.

Участь у збройних конфліктах[ред.]

Характеристики[ред.]

Antonov An-2 3view.svg
Кабіна Ан-2

Джерело: «Керівництво з льотної експлуатації літака Ан-2», М.,«Воздушный транспорт, 1984 р.»

Основні характеристики

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 250 км/год
  • Крейсерська швидкість: 185 км/год
  • Практична дальність: 900 км
  • Перегінна дальність: 2000 км
  • Практична висота польоту: 4500 м
  • Довжина розгону: 105 м
  • Довжина пробігу: 140 м


Примітки[ред.]

  1. Модернизация Ан-2
  2. Ан-2 на сайті Aviation Safety Network
  3. Дети кукурузы. Самолеты Ан-2 записали в основу санитарной авиации МЧС (рос.)

Посилання[ред.]

Джерела[ред.]