Ан-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ан-2
Ан-2
Ан-2
Тип легкий багатоцільовий літак
Розробник ДКБ-153
Виробник АНТК імені Олега Антонова
Головний конструктор Антонов Олег Костянтинович
Перший політ 31 серпня 1947
Статус у виробництві (Китай)
Основні експлуатанти Аерофлот
Інші експлуатанти ВПС СРСР
ВПС КНДР
Багато інших
Роки виробництва 19471960 (СРСР)
1957 — наш час (Китай)
19601996 (Польща)
Одиниць вироблено 18 000
Вартість одиниці близько $225 000[1] (станом на 1992)
Варіанти Ан-2М, Ан-2СХ, Ан-3, Ан-4, Ан-6
Commons-logo.svg  Зображення у ВікіСховищі

Ан-2 (за класифікацією НАТО: Colt — «Лоша») — легкий транспортний літак, біплан. Один двигун потужністю 800 к.с. Злітна маса 5250 кг.

Ан-2 розроблений ДКБ-153 О. К. Антонова, Ан-2 є першим літаком цього КБ, перший політ відбувся 31 серпня 1947 року, пілот-випробувач — Володін П. Н.

Радянська народна назва — кукурудзник (успадкований від У-2). Наймасовіший у світі одномоторний біплан за всю історію авіації. Також — єдиний у світі літак, виробництво якого триває понад 60 років. Сьогодні він випускається в Китаї.

Станом на 2007 рік експлуатувалось понад 4 тис. Ан-2. Багато з них літали по 40 і більше років[2].

Виробництво[ред.ред. код]

Серійне виробництво здійснювалось в СРСР і закінчилось до 1960-го року після випуску понад 5000 літаків. Після цього Ан-2 випускались за ліцензією в Китаї (у 1957–1992 роках збудовано понад 950 штук під позначенням Y-5) і Польщі (у 1960–1992 роках збудовано біля 12 тисяч машин, з яких 10 440 доставлено до СРСР і СНД). Основні ремонтні потужності зосереджені на Вінницькому авіаремонтному заводі. Літак експортувався до 26-ти країн світу.

Літак дуже широко експлуатувався в СРСР на повітряних лініях малої протяжності для перевезення пасажирів і вантажів (часто на лініях, що пов'язували обласні центри з районними, а також селами), виконання різних народногосподарських, зокрема, авіаційних хімічних робіт. Підходить для злету з непідготовлених ґрунтових майданчиків і, оскільки має дуже малий розгін і пробіг, був незамінний для робіт на малоосвоєних територіях Сибіру і Крайньої Півночі, де застосовувався повсюдно.

Станом на 23 червня 2013-го року було втрачено 414 літаків типу Ан-2[3].

2012-го року в Російській Федерації запропоновано програму відновлення виробництва літаків Ан-2 та модернізації наявного парку[4].

Модифікації[ред.ред. код]

Флот Ан-2 авіакомпанії «Оренбурзькі авіалінії»
Ан-2 на лижах.

СРСР, Україна, РФ[ред.ред. код]

  • Ан-2 (базовий) — перша серійна модифікація
  • Ан-2Л — лісозахисний
  • Ан-2ЛП — лісопожежний (на базі Ан-2В з забором води у поплавці по 630 л кожен)
  • Ан-2М — модернізований (одномісний, сільськогосподарський збільшеної ємності)
  • Ан-2П — пасажирський (10 м'яких крісел)
  • Ан-2ПП — поплавковий протипожежний (цивільний)
  • Ан-2C — санітарний (до 6 ношей)
  • Ан-2СХ — сільськогосподарський (бак на 1 400 л) СХ
  • Ан-2Т — транспортний (1,5 т вантажу)
  • Ан-2ТП — транспортно-пасажирський (10 відкидних сидінь)
  • Ан-2ТД — транспортно-десантний
  • Ан-2Ф — для аерофотозйомки. Цивільний варіант зі звичайним фюзеляжем і автопілотом.
  • Ан-2Ф, Ан-2 НАК(Ф) — фоторозвідник і нічний артилерійський розвідник. Двокільовий із заскленою хвостовою частиною. Озброювався кулеметом УБТ або автоматичною гарматою НС-23. Перший політ — у квітні 1949 (пілот-випробувач А. Е. Пашкевич). Серійно не будувався.
  • Ан-3 — варіант з турбогвинтовим двигуном.
  • Ан-4, Ан-2В — «водний» (цивільний гідролітак на поплавцевому шасі). Перший політ 31 липня 1951-го року
  • Ан-6, Ан-23А — розвідник погоди з додатковою кабіною в підставі кіля для спостерігача.
  • Ан-2В (висотний)  — розвідник погоди без додаткової кабіни в підставі кіля для спостерігача.
  • Ан-2 «перехоплювач» — Ан-2 зі здвоєною кулеметною туреллю за центропланом і прожектором для перехоплення розвідувальних аеростатів (1960-ті)
  • 'Ан-2СХ з АПО (авіаційний протипожежний оприскувач)
  • Ан-2 на лижному шасі — лижі обладнувались гальмами гребеневого типу, що зберігало керованість на землі
  • Ан-2 на багатоколісному шасі — на основних опорах монтувались візки з трьома колесами кожен, на хвостовій — колесо і лижа. Опорна поверхня зросла вдвоє, що збільшило прохідність, але погіршило маневровість на землі. Шасі серійно не будувалось
  • Ан-2Е — Екраноплан. Дослідний. 1973
  • Ан-2МС — ремоторизований, з турбовентиляторним двигуном Honeywell TPE331-12U.
  • Ан-2-100 — ремоторизований, з турбовентиляторним двигуном МС-14 виробництва Мотор-Січ, здійснив перший політ у 2013 році. Оснащений реверсивним повітряним гвинтом АВ-17.

Польща[ред.ред. код]

  • An-2 Geofiz
  • An-2LW
  • An-2P
  • An-2PK (Ан-2 на лижному шасі з підігрівом лиж)
  • An-2PR
  • An-2R (пол. rolnicza — сільськогосподарський) — АН-2СХ
  • An-2S
  • An-2T/TD/TP
  • An-2M — (пол. morsky — морський) (Ан-4)

Китай[ред.ред. код]

  • Y-5A — АН-2Т
  • Y-5B — АН-2СХ
  • Y-5С — Ан-2ТД, відрізняється кінцевими аеродинамічними поверхнями на верхньому крилі
  • Y-5K — салон бізнес-класу

Участь у збройних конфліктах[ред.ред. код]

Характеристики[ред.ред. код]

Antonov An-2 3view.svg
Кабіна Ан-2

Джерело: «Керівництво з льотної експлуатації літака Ан-2», М.,«Воздушный транспорт, 1984 р.»

Основні характеристики

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 250 км/год
  • Крейсерська швидкість: 185 км/год
  • Практична дальність: 900 км
  • Перегінна дальність: 2000 км
  • Практична висота польоту: 4500 м
  • Довжина розгону: 105 м
  • Довжина пробігу: 140 м


Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.