Ан-32

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ан-32
Ан-32Б в Бангладешському аеропорті Чингагі (2011).
Ан-32Б в Бангладешському аеропорті Чингагі (2011).
Тип Багатоцільовий літак
Розробник Flag of the Soviet Union.svgFlag of Ukraine.svg АНТК імені Олега Антонова
Виробник Flag of Ukraine.svg Київський авіаційний завод «Авіант»
Головний конструктор В. А. Гарвардт і Ю. П. Сердечний
Перший політ 9 липня 1976
Початок експлуатації 1984
Статус експлуатується
Основні експлуатанти ВПС Індії
Інші експлуатанти ДСНС України та ін.
Роки виробництва З 1982
Одиниць вироблено 361 [1]
Вартість одиниці 6-9 млн USD [2]
Базова модель Ан-26
Варіанти Ан-32П
Commons-logo.svg  Зображення у ВікіСховищі

Ан-32 (за кодифікацією НАТО: Cline  — «Клайн») — український (в минулому — радянський) військово-транспортний багатоцільовий літак. Може експлуатуватися в різних кліматичних умовах, у тому числі в умовах спекотного клімату (до 50 °C) та на високогірних аеродромах (до 4500 м). Основне призначення даного літака — перевезення вантажів на лініях малої та середньої протяжності. Також його можна використовувати для перевезення людей, парашутного десантування людей і платформ з вантажами, а також в санітарному варіанті для перевезення поранених. Літак має високу маневреність при польотах на гірські аеродроми зі складними підходами.

Історія створення[3][ред.ред. код]

На початку 1970-х років Індії був потрібен транспортний літак, який би міг замінити С-119. Основною вимогою до літака була можливість здійснювати польоти, зльоти і посадки в умовах високогір'я. Був оголошений конкурс, в якому взяли участь італійці з літаком FIAT G-222 та канадці з DHC-5, проте їх умови не задовольняли потреби Індії. Після цього ВВС Індії звернулись до ДКБ Антонов із пропозицією розробити літак, який б задовольнив усі їх умови. У відповідь ДКБ запропонувало Ан-26, але індійців занепокоїла непристосованість літака до умов високогір'я. В 1975 був підписаний контракт про розробку літака на базі Ан-26 із збільшеною потужністю силової установки, а 16 червня виданий наказ МАП.

Ан-32 став першим радянським літаком, який розроблявся спеціально на експорт. Керування його розробкою було доручено заступнику головного конструктора В. А. Гарвардту та ведучому конструктору Ю. П. Сердечному. Для збільшення потужності було прийнято рішення про використання двигунів АІ-20М, які розвивали 4250 к.с., із гвинтами АВ-62І діаметром 4,5 м. Потужніші двигуни були більші за розмірами, та й гвинти на 0,6 м більші в діаметрі від гвинтів Ан-26. Це призводило до того що лопаті зачіпали фюзеляж. Щоб вирішити цю проблему В. Г. Анісенко, керівник відділу силових установок, запропонував підняти двигуни на крило. Допоміжну силову установку РУ19А-300 замінили на турбогенератор ТГ-16, який забезпечував запуск двигунів на аеродромах на висоті до 4500 м над рівнем моря. До літа 1976 р було виготовлено перший прототип.

Перший політ Ан-32 здійснив 9 липня 1976, за штурвалом якого знаходився екіпаж у складі командира В. А. Ткаченко, другого пілота Ю. В. Курліна, штурмана Г. Н. Гуменюка, бортінженера М. М. Трошина, бортрадиста В. І. Яськова і провідного інженера з випробувань A. M. Загуменного, з аеродрому Київського авіазаводу в Святошині. Після місяця випробовувань виявилось, що потужності двигунів АІ-20М було замало, тому було прийняте рішення про використання двигунів АІ-20ДМ із гвинтами АВ-68ДМ діаметром 4,7 м. Нові двигуни розвивали 5180 к.с., що на 83% більше ніж у двигунів Ан-26. З 6 листопада до 13 грудня 1976 були проведені випробовування в Індії, які виявили ряд недоліків.

Перша публічна демонстрація літака відбулася літом 1977 на авіасалоні в Ле Бурже. До 1980 року продовжувались випробовування та доопрацювання літака. В 1982 р було випущено 3 перед-серійних літаки Ан-32. Перший з радянськими комплектуючими, другий для проведення наземних статичних випробовувань, а третій — із індійським обладнанням. З 17 лютого 1983 р почались державні випробовування. По завершенні випробовувань на Київському авіазаводі було організоване серійне виробництво Ан-32. Перший серійний літак піднявся в небо 29 червня 1983, за штурвалом якого знаходився екіпаж льотчика-випробувача В. В. Добровольского. Поставки літаків до Індій розпочались в 1984 році.

Технічний опис[4][ред.ред. код]

Фюзеляж[ред.ред. код]

An-32V Profile.png

Фюзеляж цільнометалічний, балочно-стингерний, типу полумонокок. Фюзеляж технологічно розділений на три частини: передня (по 11 шпангоут), середня (з 12 по 40 шпангоут) та відсік кріплення хвостового оперення (з 41 шпангоута). Більшість елементів конструкції фюзеляжу виконано із листового та профілірованого дюралюмінія.

Передній відсік герметичний. У ньому знаходяться кабіна екіпажа, між 1 та 7 шпангоутами. За нею розташована перегородка з дверима у вантажну кабіну. Носик фюзеляжу, до 1 шпангоута, не герметичний, в ньому розміщена антена радіолокатора закрита радіопрозорим обтічником. Під кабіною екіпажу находиться відсік передньої ноги шасі. Між 5 та 7 шпангоутами в лівому борті находиться блістер штурмана. В правому борті, між 7 та 10 шпангоутами, находяться вхідні двері розміром 600×1400 мм. В передній частині розташовано два аварійних люка: верхній, для покидання кабіни при вимушених посадках без шасі або на воду, находиться в кабіні екіпажу, та нижній, для покидання літака в повітрі, розміщений в районі вхідних дверей.

Середня частина фюзеляжу герметична, в ній знаходиться вантажна кабіна. Ширина вантажної кабіни, по підлозі, 2,4 м, а висота 1,84 м. З обох боків вантажної кабіни розташовано по чотири округлих вікна. На стелі між 29 і 39 шпангоутами встановлена монорейка, якою рухається тельфер. Тельфер призначений для завантажувально-розвантажувальних робіт. Між 33 і 45 шпангоутами находиться вантажний люк. Люк закривається рампою на кінці якої розміщений клиновидний наїзд і задньою стулкою, яка за допомогою шарнірів кріпиться до 45 шпангоута. При відкриванні рампа може займати два положення: опускатися до землі для завантаження/розвантаження колісної техніки, десантників, ранених та ін., а також рампа може від'їжджати під фюзеляж для парашутного десантування і завантаження/розвантаження безпосередньо з кузова автомобіля.

Відсік кріплення хвостового оперення не герметичний. В середині розміщені агрегати навігаційно-пілотажного та радіообладнання.

AN 32B 111209 1.jpg

Крило[ред.ред. код]

Крило Ан-32 високого розміщення, вільнонесуче трапецієвидне в плані. Конструкція крила — кесонного типу, складається з двох лонжеронів і 23 нервюр. Технологічно крило розділене на п'ять частин: центроплан, дві середні (СЧК) і дві зйомні (ЗЧК) частини. Центроплан кріпиться до 17 і 20 шпангоута фюзеляжу. На ньому розміщені два відхиляючихся двощелевих закрилка з фіксованою віссю обертання і поворотним хвостовим звеном. На СЧК розмішено по одному трищілинному висувному закрилку із фіксованим дефлектором та поворотним хвостовим звеном, а на ЗЧК по дві секції елеронів. Загальна площа закрилок — 15 м², кути відхилення — 15° (при зльоті) і до 38° (при посадці). Загальна площа елеронів — 6,12 м², кути відхилення — 24° (вгору) і до 16° (вниз). В середині центроплана находяться десять м'яких баків, а в СЧК — два баки-відсіки (по одному з кожної сторони).

AN 32B 111209 4.jpg

Хвостове оперення[ред.ред. код]

Хвостове оперення — вільнонесуче, однокільове. Складається із двох консолей стабілізатора із рулем висоти, кіля з рулем напряму і форкіля. Стабілізатор і кіль дволонжеронної конструкції. На рулях висоти встановлений тример, а на рулі напряму — пружинний тример-сервокомпресор. Рулі мають осьову аеродинамічну компенсацію і стопроцентне збалансування. Загальна площа стабілізатора −20,3 м², кіля — 16,7 м². Площа руля висоти — 5,16 м², кути відхилення — 25° (вгору) і 20° (вниз). Площа руля напряму — 5,14 м², кути відхилення — ±25°.

Шасі[ред.ред. код]

AN 32B 111209 7.jpg

Шасі Ан-32 трьохопорне, з двома головними і одною передньою опорами. База шасі — 7650 мм, колія — 7900 мм, мінімальний радіус розвороту — 11250 мм. При польоті усі три опори прибираються в перед, основні у відсік в мотогондолах, під двигуном, а передня у відсік під кабіною екіпажу. Відсіки стійок шасі закриваються, як при польоті, так і при рулінні. При випущеному шасі відкритими залишаються маленькі стулки навпроти амортизаційних стійок. На кожній опорі встановлені два колеса з пневматиками і з дисковими гальмами на основних стійках. Передня опора не гальмівна, при рулінні вона повертається на кут ± 45° і на кут ± 9° при розгоні та пробігу. Випуск та прибирання шасі здійснюється за допомогою гідравлічного циліндра. У випадку виходу з ладу гідравлічної системи замки прибраного положення стійок шасі можна відкрити вручну. В такому випадку шасі опускаються і фіксуються в замках опущеного положення за рахунок своєї маси і зустрічного потоку повітря.

Головна опора шасі двоколісна із телескопічними азотно-масляними амортизаторами. Вона складається із: амортизаторної стійки, складуючого підкоса, розпору, котрий слугує замком випущеного положення шасі та двох гальмівних коліс. У відсіку основних опор шасі розташовані: силовий циліндр опускання/прибирання стійок шасі, замок прибраного положення шасі та механізм управління стулками.

Передня опора шасі двоколісна із важільною підвіскою та азотно-масляним амортизатором. Вона складається із: амортизаторної стійки з центруючим пристроєм, рульового механізму, гідроциліндра для гасіння коливань, гідроциліндра опускання/прибирання стійки шасі, замків випущеного та прибраного положення шасі, механізму управління стулками та двох не гальмівних коліс.

Колеса основних опор КТ-157 із камерними шинами 1А розміром 1050×400 мм. Передні колеса К2105 із камерними шинами 6А розміром 700×250 мм. Тиск у камерах шин головної опори 5 кгс/см², а передньої опори — 4,5 кгс/см².

AN 32B 111209 5.jpg

Силова установка[ред.ред. код]

Складається з двох двигунів АІ-20ДМ з чотирилопастевими повітряними гвинтами АВ-68ДМ змінного кроку. Двигун АІ-20ДМ — одновальний турбогвинтовий, з осьовим 10-ступеневим компресором, кільцевою камерою згоряння, 3-ступеневою турбіною, планетарним редуктором і нерегульованим реактивним соплом. Потужність двигуна на злітному режимі — 5180 к.с., а на крейсерському польоті — 2800 к.с. Двигун розташований в мотогондолі над крилом під кутом 4’ до його площини. Двигун кріпиться на центроплані крила за допомогою швидкоз'ємної рами з амортизаторами і силової ферми з переднім силовим шпангоутом. Суха маса двигуна 1040 кг, а довжина — 3,1 м.

Гвинт[ред.ред. код]

KrasAvia Antonov An-32 Osokin.jpg

Гвинт АВ-68ДМ — тяговий, лівого обертання, флюгіруемий, діаметром 4,7 м. Флюгування його проводиться льотчиком або системою автоматичного флюгування по крутному моменту і негативній тязі. Переклад лопатей на мінімальний установчий кут при пробігу після посадки забезпечує додаткове гальмування літака за рахунок авторотації гвинта.

ДСУ[ред.ред. код]

В хвостовій частині правої мотогондоли під центропланом розташована додаткова силова установка (ДСУ) ТГ-16М. ДСУ складається із газотурбінного двигуна ГТД-16М, редуктора і стартер-генератора ГС-24А. Запуск здійснюється від бортових акумуляторних батарей або від аеродромних джерел постійного струму. Суха маса ДСУ 190 кг, а довжина — 1,58 м.

Паливна система[ред.ред. код]

Паливна система включає в себе 10 м'яких баків і два баки-відсіки. Баки кожного пів-крила розділені на 3 групи. Для живлення двигунів спочатку береться паливо з першої групи баків, потім з другої, а далі з третьої. Бак 3а також використовується як розширювальний бак для рівномірного розподілу палива між лівою та правою сторонами літака. Двигун ГТД-16М живиться від магістралі живлення правого основного двигуна. Заправка баків може проводитись зверху через заправні горловини або централізовано через заправний штуцер у відсіку шасі лівої мотогондоли. У польоті система нейтрального газу заповнює простір над паливом вуглекислим газом, а також ця система використовується в якості додаткового засобу пожежогасіння.

Маслосистема[ред.ред. код]

Кожен двигун має автономну маслосистему (МС), яка забезпечує подачу мастила для змащування і охолодження двигуна, управління повітряним гвинтом та роботи системи вимірювання крутного моменту. Об'єм МС 90 л, а перед вильотом літака в маслобак заливають ще 32 л мастила.

Система запуску[ред.ред. код]

На кожному двигуні розміщено по два стартер-генератори СТГ-12ТМО-1000, після запуску двигунів один з яких переходить в режим генератора, а інший працює в холостому режимі. Струм для запуску двигунів береться від ДСУ або від аеродромних джерел постійного струму.

Протипожежна система[ред.ред. код]

На Ан-32 є стаціонарна протипожежна система і ручні переносні вогнегасники. Стаціонарна система розділена на протипожежну систему літака і протипожежну систему двигунів.

Протипожежна система літака призначена для ліквідації пожеж у відсіках лівої та правої частин крила і в лівій та правій мотогондолах. Система складається із чотирьох вогнегасників ОС-8МФ або УБЦ8-1, двох блоків протипожежних клапанів, системи сигналізації про пожежу ССП-2А, розпилювальних колекторів і трубопроводів. Управління системою здійснюється, і в ручну із щитка пожежогасіння, і автоматично від датчиків сигналізації. Також при аварійних посадках без випущеного шасі від кінцевих вимикачів, розположених на днищі фюзеляжу, спрацьовують усі вогнегасники, і відкриваються усі клапани.

Протипожежна система двигунів призначена для ліквідації пожежі в двигунах. Система складається із чотирьох вогнегасників ОС-2 або УБШ2-1, фільтрів, системи сигналізації про пожежу ССП-7, трійників та трубопроводів.

Гідравлічна система[ред.ред. код]

Гідравлічна система (ГС) складається із основної та допоміжної системи. В якості робочої рідини використовується мінеральне мастило АМГ-10. Загальний об'єм ГС 65 л.

Основна ГС призначена для прибирання/випуску шасі, повороту коліс передньої опори шасі, гальмування коліс основних опор шасі, випуску/прибирання закрилків, для приводу склоочисників, аварійного ввімкнення золотників флюгерування повітряних гвинтів і зупинки двигунів, відчинення і зачинення кришки аварійного люку і управління рампою вантажного люку. Необхідний тиск, до 150 кгс/см², забезпечується двома насосами 435Ф, по одному на кожному двигуні. Також в системі є гідроакумулятори, які забезпечують роботу вузлів при стоянці літака.

Допоміжна ГС може використовуватись для випуску закрилків, гальмування коліс, відчинення кришки аварійного люку і управління рампою вантажного люку, при виході з ладу основної ГС. Джерелом тиску допоміжної ГС, до 160 кгс/см², слугує електронасос. При необхідності цей насос може бути підключеним до основної ГС. Також на лівому борті у вантажній кабіні находиться ручний насос.

Вся ГС має спільний бак ємністю 37 л. Проте штуцер відбору рідини для основної системи находиться вище дна, а допоміжної системи — на дні. Це забезпечує запас рідини у випадку втрати рідини з основної ГС.

Електросистема[ред.ред. код]

Забезпечує живлення постійним струмом напругою 27 В, зміннимчастотою 400 Гц) однофазним струмом напругою 115 В і трифазним струмом напругою 36 В. В якості основного джерела постійного струму використовуються два стартер-генератори СТГ-12ТМО-1000, а перемінного струму, напругою 115В, — два генератори СГО-12. Джерелом перемінного струму, напругою 36В, слугують два перетворювачі ПТ-1000ЦС (основний та резервний). Стартер-генератор ГС-24А, розташований на ДСУ, слугує резервним джерелом живлення постійного струму. Для аварійного живлення споживачів постійного струму на борту є три акумуляторні батареї 12-САМ-28Т, перемінного струму напругою 115В — перетворювач ПО-1500, а перемінного струму напругою 36В — перетворювач напруги ПТ-200.

Радіоустаткування[ред.ред. код]

Радіоустаткування Ан-32 поділяється на радіозв'язкове, радіонавігаційне та радіолокаційне обладнання.

Радіозв'язкове обладнання призначене для двохстороннього телефонного та телеграфного зв'язку із землею та іншими літаками, зв'язку між членами екіпажу, а також для запису усіх розмов (Бортовий самописець). До його складу входить: переговорний пристрій СПУ-8; дві командні ультракороткохвильові (УКХ) радіостанції Р-863; зв'язкова короткохвильова (КХ) радіостанція «Мікрон» та магнітофон ПС-503БС.

Радіонавігаційне обладнання призначене для забезпечення високоточного літаководіння та приземлення за приладами в тяжких метеорологічних умовах вдень та вночі. До його складу входить: два набора автоматичних радіокомпасів АРК-15М; два прибори сліпого приземлення ПСП-48; радіовисотомір РВ-5РМ; навігаційно-посадочна апаратура «Курс МП-70»; далекомір СД-75; радіотехнічна система ближньої навігації «Веер-М» і ДІСС-013-26ШМ

Радіолокаційне обладнання призначене для обзору земної поверхні, виявлення гір, грозових фронтів і зустрічних літаків, визначення кута зносу та вирішення інших задач. До його складу входить: радіолокаційна станція "Гроза-32А і літаковий відповідач СО-72М.

Пілотажно-навігаційне обладнання[ред.ред. код]

З допомогою пілотажно-навігаційного обладнання виконується пілотування літака, контролюється його положення відносно землі та здійснюється навігація. До його складу входять: три комбінованих показники швидкості КУС-730/1100К і показник числа М МС-1К; барометричні висотоміри: три ВМ-15К, ВМФ-50К і ВЕМ-72К-ЗА1; авіагоризонт АГБ-3К; автомат кутів атаки і перевантажень АУАСП-24КР-1; два комбінованих прибори ДА-30; автопілот АП-28Л1І2; магнітний компас КІ-13К; курсова система ГМК-1ГЕ; система директорного управління «Привід АНЕ-1/2»; БСРПП «Тестер-УЗ»; самописець КЗ-63; блок контролю кренів БКК-18; система сигналізації небезпечної швидкості зближення із землею ССОС; два сигналізатори приладової швидкості; прибори контролю за роботою двигунів та контролю за висотною і гідравлічною системою.

Система проти обледеніння[ред.ред. код]

Складається з повітряно-теплової, електро-теплової та рідинної систем.

Повітряно-тепловою системою проти обледеніння оснащено крила, оперення літака та повітрозбірники двигунів. Гаряче повітря в систему проти обледеніння надходить від 10 ступені компресора кожного двигуна патрубком, прокладеним правим бортом мотогондоли. В повітряно-тепловій системі використовується мікроінжекторний спосіб розподілу повітря із рециркуляцією відпрацьованого повітря. Цей спосіб забезпечує ефективний, рівномірний обігрів поверхні по всій довжині, а також економічний розхід гарячого повітря.

An-32B(UN).jpg

Електро-тепловою системою проти обледеніння оснащено повітряні гвинти, лобове скло кабіни екіпажу і приймачі повітряного тиску.

Блістер штурмана оснащений рідинною системою. Об'єм спиртового бачка — 2,6 л.

Вантажно-розвантажувальне та швартовочне обладнання[ред.ред. код]

На стелі вантажної кабіни розміщені дві електролебідки та дві каретки з гаками на монорейці закріпленій між 29 та 39 шпангоутами. Вони призначені для підняття/опускання вантажу з землі або кузова автомобіля, та переміщення його на підлогу кабіни або роликові доріжки 1П224. На лівому борті вантажної кабіни находиться лебідка БЛ-56, призначена для переміщення вантажів, до 3000 кг, по кабіні. Несамохідну колісну техніку, а також вантажі масою понад 3000 кг завантажуються за допомогою тягача, та системи блоків.

Швартовочне обладнання літака складається з 48 одинарних і подвійних знімних вузлів, 40 швартовочних ременів, 4 ременів-стяжок, 50 стренг для захоплення техніки і 2 швартовочних сіток.

Характеристики[ред.ред. код]

Antonow An-32 Risszeichnung cline d1.gif

Джерело: [4]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 3-4 чоловіка
  • Пасажиромісткість: 50 солдат або 42 десантників, або 24 поранених на носилках.
  • Вантажопідйомність: 6700 кг
  • Довжина:
  • Розмах крила: 29,20 м
  • Висота: 8,75 м
  • Площа крила: 74,98 м²
  • Профіль крила: трапецієвидне
  • Маса спорядженого: 17405
  • Нормальна злітна маса: 25500 кг
  • Максимальна злітна маса: 27000 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 7080 л
  • Силова установка: 2 × Турбогвинтовий АІ-20ДМ
  • Потужність двигунів: 2 × 5180 к.с. (2 × 3810 кВт.)
  • Повітряний гвинт: АВ-68ДМ
  • Діаметр гвинта: 4,7 м
  • Допоміжна силова установка: 1 × газотурбінний ТГ-16М

Льотні характеристики

  • Максимально допустима швидкість: 530 км/год
  • Крейсерська швидкість: 460 км/год
  • Практична дальність: 800 км
  • Перегінна дальність: 2160 км
  • Практична висота польоту: 8000 м
  • Довжина розгону: 760 м
  • Довжина пробігу: 470 м


Модифікації[ред.ред. код]

  • Ан-32  — базова з індійським БРЕО (бортове радіоелектронне обладнання).
  • Ан-32А  — з радянським БРЕО.
  • Ан-32Б  — літак для комерційних вантажних перевезень / Відрізняється потужнішою ЗСУ. Вантажопідйомність збільшена на 500 кг. Розроблений в 1987 році. Сертифікований у 1995 році.
  • Ан-32Б-100  — з двигунами АІ-20Д серії 5М. У 2000 році переобладнано 1 літак.
  • Ан-32Б-110  — варіант Ан-32Б-100 з екіпажем з 2 чоловік.
  • Ан-32В  — військовий варіант Ан-32Б.
  • Ан-32Д  — дальній. Відрізняється 2 додатковими зовнішніми фіксованими паливними баками по 1500 л.
  • Ан-32П  — літак для гасіння пожеж. Відрізняється 2 зовнішніми виливнимі агрегатами загальним обсягом 8000 л.
  • Ан-32Б-200  — підвищена вантажопідйомність, встановлені модифіковані двигуни АІ-20Д серії 5М з збільшеними ресурсами до першого ремонту, наявність додаткових легкозмінних паливних баків
  • Ан-32RE — модернізація Ан-32 для ВПС Індії. На літаку встановлено обладнання попередження зіткнення літаків у повітрі, обладнання раннього попередження зіткнення із землею, система супутникової навігації, літакові далекоміри, модернізований радіовисотомір, новий радіолокатор з двома багатофункціональними індикаторами, нове кисневе обладнання, поліпшені крісла екіпажу. Вантажопідйомність літака збільшена до 7,5 т.

Експлуатація[ред.ред. код]

Країни-експлуатанти Ан-32 (країни, де він експлуатується тільки в цивільній авіації позначені зеленим кольором, ті, в яких експлуатується в цивільній, військовій та інших сферах — позначені червоним кольором.)

В даний час експлуатуються понад 350 літаків Ан-32 в країнах з різними кліматичними умовами, серед яких країни СНД, Індія (більше 100 літаків), Шрі Ланка, Колумбія, Перу, Мексика, Афганістан, країни Африки. Модель, як і раніше знаходиться у виробництві.

  • 7 травня 2008 р. командування авіаційних систем ВМС США (NAVAIR) повідомило про придбання в Україні чотирьох Ан-32 для поставки Афганським ВВС.
  • Не менш 5 Ан-32П було закуплено для авіації МНС України. В наш час[Коли?] літаки базуються у Ніжині та несуть бойове чергування
  • 11 грудня 2009 р. Київ і Багдад уклали договір за яким протягом трьох з половиною років Україна повинна поставити до Іраку близько 10-ти літаків Ан-32
  • У грудні 2009 року ВАТ «Мотор Січ» (Запоріжжя) уклало з ВПС Індії трирічний контракт обсягом $110 млн на модернізацію двигунів AI-20 індійських Ан-32.
Ан-32 ВПС Індії
  • В липні 2009 року було підписано контракт між ВПС Міністерства оборони Індії та «дочкою» державної компанії «Укрспецекспорту» — «Спецтехноекспорт», обсягом близько $400 млн на ремонт і модернізацію 105 машин Ан-32 індійських ВПС.[5]

Ціна[ред.ред. код]

На 2007 рік вартість одного Ан-32П в пожежній модифікації становить 43 млн гривень (8,5 млн доларів). [1]

Катастрофи[ред.ред. код]

За даними на лютий 2011 року було втрачено 62 літаки типу Ан-32[6].

Найбільша авіакатастрофа за участю літака даного типу сталася 8 січня 1996 року у Кіншасі. Перевантажений літак не зміг злетіти і звалився на ринкову площу. Загинуло 237 чоловік.

У результаті авіакатастрофи літака Ан-32, що сталася 26 серпня 2007 в місті Конголо (Демократична Республіка Конго), загинули двоє громадян України — командир екіпажу і другий пілот.

Дата Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
Н.д. Індія K2688 Н.д. Н.д. Літак ВПС Індії. Пошкоджений. Виставлений в музеї в Калайкунде.
03.1986 Індія н.д. Аравійське море Н.д. Літак ВПС Індії. Розбився.
22.03.86 Індія н.д. Індія Джаммуін Н.д. Літак ВПС Індії. Розбився.
25.03.86 Індія K2729 Індійський океан 7 / 7 Літак ВПС Індії. Зник над океаном при перегоні з СРСР.
14.01.87 Ангола D2-FA Н.д. Н.д. Літак ВПС Анголи. Розбився.
15.06.87 Афганістан н.д. Афганістан поблизу Кандагара 5 / 5 Літак ВПС Афганістану. Розбився.
21.06.87 Афганістан н.д. Афганістан поблизу Кандагара 3 / 3 Літак ВПС Афганістану. Був збитий.
14.12.87 Ангола н.д. Н.д. Н.д. Літак ВПС Анголи. Розбився.
16.08.88 Афганістан н.д. Афганістан поблизу Кундуза 39/39 Літак ВПС Афганістану. Був збитий.
07.09.88 Афганістан н.д. Афганістан поблизу Кундуза 16/16 Літак ВПС Афганістану. Перевозив двох афганських генералів. Був збитий моджахедами з ПЗРК «Стінгер».
04.10.88 Індія н.д. Індія Бхаісау 10/н.д. Військовий літак. Розбився.
28.09.89 СРСР 48095 СРСР Чернігівська область 9 / 9 Відключення автопілота в польоті, літак увійшов у піке. Перевозив вантаж ракет з урановим сердечником до Москви.
06.03.90 Перу FAP-377 Перу Сатіпо Н.д. Літак ВПС Перу. Пошкоджений до ступеня списання.
15.07.90 Індія н.д. Індія Шіврахпур 10/н.д. Літак ВПС Індії. Розбився.
01.04.92 Індія н.д. Індія Лухді 8 / 8 Літак ВПС Індії. Летів у групі дев'яти літаків. Через помилки екіпажу зіткнувся з іншим Ан-32.
01.04.92 Індія н.д. Індія Лухді 0/н.д. Літак ВПС Індії. Летів у групі дев'яти літаків. Був пошкоджений іншим Ан-32. Здійснив аварійну посадку в полі.
10.06.92 Росія 48058 Мозамбік Марромеу 0 / 5 Викотився з ВПП на пробігу, розвалився на три частини.
09.10.92 Кенія СРСР-48088 Сомалі Могадішо 1 / 13 Викотився з ВПП при посадці вночі.
09.02.93 Flag of the United Nations.svg н.д. Кенія Найробі Н.д. Літак ООН. Пошкоджений до ступеня списання.
27.04.93 Афганістан н.д. Афганістан Ташгурхан 76/76 Літак ВПС Афганістану. Розбився в горах в складних метеоумовах.
29.06.94 Афганістан н.д. Афганістан н.д. 50/н.д. Літак ВПС Афганістану. Був збитий.
06.07.94 Україна UR-48018 Іспанія Сьєрра-де-Маріола 5 / 6 Зачіпив верхівки дерев і впав на схил пагорба при гасінні лісової пожежі.
08.10.94 Колумбія HK-3929X Колумбія Міту 0 / 5 Груба посадка з руйнуванням шасі і спалахом.
18.01.95 Україна UR-48074 ДР Конго Кіншаса 0 / 34 Розбився при спробі приземлення на закриту ВПП.
12.09.95 Шрі-Ланка CR-861 Шрі-Ланка поблизу Коломбо 75/75 Літак ВПС Шрі-Ланки. Літак впав у морі при спробі повернутися на аеродром після вильоту.
25.10.95 Росія 48981 Росія Уфа 7 / 13 У складних метеумови екіпаж промахнувся повз ВПП.
22.11.95 Шрі-Ланка CR-862 Шрі-Ланка поблизу Джафна 62/62 Літак ВПС Шрі-Ланки. Літак впав у море при заході на посадку.
06.01.96 Перу OB-1604 Перу Чачапояс 0 / 44 Груба посадка з руйнуванням шасі і спалахом.
08.01.96 ДР Конго RA-26222 ДР Конго Кіншаса 237 +0 / 6 Перевантажений літак не зміг злетіти і впав на ринкову площу.
11.05.96 Перу OB-1685/325 Перу Андоас Н.д. Літак ВПС Перу. Пошкоджений до ступеня списання.
22.11.96 Росія 48104 Росія Байки 0 / 26 При рулюванні застряг в сніжному бруствері. При спробі виїхати з нього літак отримав серйозні пошкодження.
21.12.96 Колумбія HK-4008X Колумбія Ріонегро 4 / 4 Розбився на підльоті до аеродрому, помилки в пілотуванні.
1996 ДР Конго ER-48077 ДР Конго Каліми 0/н.д. Аварійна посадка з пошкодженням шасі і планера.
21.02.97 Шрі-Ланка CR-865 Шрі-Ланка Коломбо 3 / 63 Літак ВПС Шрі-Ланки. Перерваний зліт, літак викотився з ВПП у болото.
21.08.97 Афганістан н.д. Афганістан Баміан 7 / 7 Екіпаж промахнувся повз ВПП. У катастрофі загинуло кілька афганських опозиційних лідерів.
13.01.98 Афганістан н.д. Пакистан у Кветти 51/51 Екіпаж змінив маршрут через складні метеоумови, паливо повністю вичерпалося.
28.03.98 Перу OB-1389 Перу Прімавера 1 +21 / 55 На підльоті до аеродрому відмовив двигун, літак зіткнувся з нетрями.
07.05.98 Свазіленд 3D-DRV ПАР Ваальватер 0 / 4 Відмова електросистеми в польоті, вимушена посадка.
02.08.98 Афганістан н.д. Афганістан Кундуз 5 / 5 Літак сил Талібан. Розбився при підльоті до аеродрому
14.09.98 Азербайджан 4K-66759 Кенія Локічоггіо 0 / 7 Займання двигуна через попадання в нього птиці. Після аварійної посадки літак згорів.
22.12.98 Колумбія HK-3930X Колумбія Ріонегро 5 / 5 Розбився в тумані на підльоті до аеродрому.
07.03.99 Індія K2673 Індія Делі 3 +18 / 18 Літак ВПС Індії. На підльоті до аеророму в умовах туману зіткнувся з бетонним резервуаром для води.
03.06.99 Судан н.д. Судан у Хартума 50/50 Літак ВПС Судану. Розбився.
23.02.00 Індія K2690 Індія Віджаянгара Н.д. Літак ВПС Індії. Розбився.
25.03.00 Росія D2-MAJ Ангола Уамбо 3 / 30 При зльоті потрапив у вибоїни на ВПП і розвалився на дві частини.
07.06.00 Росія UR-48054 Судан ВПП Ліма-25 0 / 8 На ВПП вибігло близько трьохсот місцевих жителів. Уникаючи зіткнення, літак звернув з ВПП і зіткнувся з перешкодами.
07.11.00 ДР Конго ER-AFA ДР Конго Луабо 2 / 11 На розбігу лопнула шина основної стійки шасі, літак викотився з ВПП і загорівся.
11.12.00 Ангола D2-FEO Ангола Лузамба 0 / 6 Викотився з ВПП на пробігу.
11.12.00 Молдова ER-AEQ Ангола Кафунфо 0/н.д. Здійснив посадку до ВПП, отримав ушкодження.
19.04.02 Колумбія HK-4171X Колумбія Попаян 3 / 8 Перерваний зліт, літак викотився за ВПП.
04.04.04 Перу EP-837 Перу Пуерто-Есперанса 0/н.д. Літак армії Перу. Пошкоджений до ступеня списання після грубої посадки.
01.06.04 Руанда 9XR-SN Руанда Кігалі 0 / 12 Проблеми з шасі після вильоту з Беніну. Аварійна посадка.
26.04.06 Афганістан ZS-PDV Афганістан Лашкар Гах 3 +2 / 16 На ВПП виїхала вантажівка. Уникаючи зіткнення, літак звернув з ВПП і викотився на поселення кочівників.
16.12.06 Мексика FAM-3103 Мексика у Акапулько 4 / 4 Літак ВПС Мексики. Впав у море після викидання десанту.
26.08.07 ДР Конго 9Q-CAC ДР Конго поблизу Конголо 14/15 Відмова двигуна відразу після зльоту. Літак розбився при поверненні на аеродром після вильоту.
27.08.07 Колумбія HK-4117 Колумбія Міту 0 / 4 Пожежа через розлив вантажу (бочки з пальним) на стоянці.
11.04.08 Судан ST-AZL Молдова Кишинів 8 / 8 Відмова транспондера після зльоту вночі. Літак розбився при поверненні на аеродром вильоту.
16.04.08 Екваторіальна Гвінея 3C-5GE Екваторіальна Гвінея Аннобон 13/13 Літак Національної Гвардії. При посадці в складних метеоумовах викотився з ВПП і впав у море.
26.05.08 ДР Конго 9Q-CMG ДР Конго Гома 0 / 5 Відмова двигуна відразу після зльоту. Розбився при аварійній посадці на аеродромі вильоту.
08.06.09 Індія н.д. Індія Аруначал-Прадеш 13/13 Літак ВПС Індії. Розбився в горах.
08.10.09 Афганістан 354 Афганістан південно-західний Афганістан Н.д. Літак авіакорпусу армії Афганістану. Розбився при посадці.
24.11.10 Мексика FAM-3101 Мексика Монтеррей 5 / 5 Впав правіше ВПП відразу після зльоту.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]