Апатит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Апатит
Apatite Canada.jpg
Загальні відомості
Клас мінералу фосфати
Хімічна формула [Ca5(PO4)3 F, Cl]
Ідентифікація
Колір безбарвний, білий, жовтий
Сингонія гексагональна
Твердість за шкалою Мооса 5
Блиск скляний, жирний полиск
Питома вага 3,18—3,21

Апати́т (грец. απαταω — обманюю) — мінерал з групи фосфатів. Раніше його приймали за інші мінерали подібного габітусу - берил, турмалін тощо. Безводний фосфат кальцію острівної будови. Стара українська назва — злудень.

Загальний опис[ред.ред. код]

Склад: Ca5[CO3][PO4]3(F, Cl, OH, О). Містить (%): CaO — 55,38; P2O5 — 42,06; F — 1,25; Cl — 2,33; Н2О — 0,56. У відповідності з цим розрізняються 1) фторапатит — фтор-вміщуючий; 2) хлорапатит — хлор-вміщуючий; 3) гідроксилапатит — ОН-вміщуючий. У природі переважають апатити, що містять фтор (фторапатити). Кальцій апатитів іноді заміщується стронцієм, кількість якого доходить до 11%, а також рідкоземельними елементами.

Кристалографія[ред.ред. код]

Сингонія гексагональна, гексагонально-біпірамідальний вид симетрії. Габітус. Часто зустрічається у вигляді призматичних кристалів призматичного, подовжено-призматичного габітуса, інколи - короткопризматичного або таблитчастого. Головні прості форми: {1010}, {1120}, {0001}, {10l2}, {1011}, {1121}, {2021}, {3142} та ін. Кристали, часто мають форму шестигранних призм, коротко- та довгопризматичні, товстотаблитчасті, голковидні. Кристали апатиту найчастіше витягнуті по головній осі.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Колір дуже різноманітний, найчастіше голубий, зелений, фіолетовий, безбарвний, білий, жовтий тощо. Блиск скляний, на зломі — жирний. Спайність недосконала по (0001), по ній часто зустрічається окремість. Твердість 5,5. Питома вага 3,18-3,22.

Зустрічається також у вигляді зернистих мас — у такій формі разом з нефеліном утворює величезне Хібінське родовище в Мурманській обл. Хібінські апатити і почасти фосфорити є осн. сировиною для виробництва штучних фосфатних добрив, а також фосфору та його сполук. Значно поширені зернисті, щільні, тонкокристалічні, інколи поперечно-жилкуваті і землисті утворення апатиту.

Апатит (CaF)

Утворення і родовища[ред.ред. код]

Головні промислові типи родовищ апатиту зв'язані з магматичними процесами, в результаті яких апатит концентрується у вивержених гірських породах, переважно в сієнітах. У цих випадках він часто асоціює з залізними рудами (родовище Кіроноваара у Швеції, гора Висока на Уралі). Винятковий інтерес мають родовища апатиту магматичного походження, зв'язані лужними виверженими породами. З них найбільшим у світі є саме Хібінське родовище на Кольському півострові. Поширений як акцесорний мінерал багатьох магматичних порід і пегматитів. Зустрічається у контактово-метасоматичних утвореннях, гідротермальних жилах, є основною складовою частиною фосфатів. Менше значення має апатит, який виник пневматолітовим шляхом на контактах, а також в жилах. Родовища фосфоритів формуються в морських басейнах і зустрічаються в усіх відкладах від кембрійських до третинних. Вони продовжують формуватися і в даний момент. В Україні є в Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській та інших областях. Сировина для вироблення добрив.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • апатит вуглецевий (гідроксилапатит, у якого частина фосфору заміщена вуглецем, містить до 4,43% СО2); апатит залізистий (трипліт);
  • апатит землистий (змінений апатит у вигляді землистих агрегатів);
  • апатит ітріїстий (відміна апатиту з родовища Нарсарссуак, Ґренландія, яка містить до 4% Y2O3);
  • апатит карбонатний (апатит вуглецевий);
  • апатит лужний (загальна назва для мінералів групи апатиту, які містять луги);
  • апатит марганцевистий (відміна апатиту, яка містить до 11% MnO);
  • апатит арсенистий (мінерал, за складом проміжний між апатитом і свабітом, виявлений у родов. Франклін, шт. Нью-Джерсі, США);
  • апатит мідний (відміна апатиту синього кольору, яка містить до 20,93% CuO);
  • апатит свинцевий (піроморфіт);
  • апатит сульфатистий (відміна апатиту, яка містить SO2−4);
  • апатит сульфідний (мінерал, знайдений у ниркових каменях; у ньому дві групи ОН заміщуються S2−); апатит уранистий (відміна апатиту, яка містить до 3,7% UO2);
  • апатит флуористо-хлористий (найпоширеніша відміна апатиту);
  • апатит флуористо-хлористо-кисневистий (відміна апатиту з околиць м. Ігл, шт. Колорадо, США; містить 2,4% F; 0,91% Cl та додатковий кисень — 0,12%);
  • апатит хлористо-флуористий (рідкісна відміна апатиту, в якій хлору менше за флуор);
  • апатит церіїстий (відміна апатиту, яка містить до 3% Ce2O3).

Найчастіше зустрічається фтор-апатит, часом F (або Cl) заміщується на CO3, SO4, OH та ін.

Група апатиту[ред.ред. код]

Апатиту група (рос. апатита группа, англ. apatite group, нім. Apatitgruppe) — включає мінерали: беловіт, ванадиніт, вілкеїт, гедіфан, гідроксилапатит, даліт, джонбауліт, льюістоніт, міметезит, піроморфіт, сааміт, свабіт, стронціоапатит, ферморит, франколіт, флуорапатит, хлорапатит.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]