Апатит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Апатит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | фосфати |
| Хімічна формула | [Ca5(PO4)3 F, Cl] |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Ідентифікація | |
| Колір | безбарвний, білий, жовтий |
| Сингонія і вид симетрії | {{{Сингонія і вид симетрії}}} |
| Сингонія, Вид | гексагональна |
| Твердість за шкалою Мооса | 5,5 |
| Блиск | скляний, жирний полиск |
| Густина | {{{Густина}}} г/см³ |
| Густина | 3,18—3,21 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник відбиття R580 | {{{Показник відбиття, R580}}} |
| Інші властивості | |
Апати́т (грец. απαταω — обманюю)) — мінерал класу фосфатів. Безводний фосфат кальцію острівної будови. Стара укр. назва - злудень.
Склад: Ca5[CO3][PO4]3(F, Cl, OH, О). Містить (%): CaO — 55,38; P2O5 — 42,06; F — 1,25; Cl — 2,33; Н2О — 0,56. Сингонія гексагональна.
Густина 3,18—3,21.
Тв. 5,5.
Кристали коротко- та довгопризматичні, товстотаблитчасті. Спайність недосконала. Безбарвний, білий, жовтий тощо. Блиск скляний, жирний полиск.
Поширений як аксесорний мінерал багатьох магматичних порід і пегматитів. Зустрічається у контактово-метасоматичних утвореннях, гідротермальних жилах, є основною складовою частиною фосфатів. В Україні є в Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській та інших областях. Сировина для вироблення добрив.
Розрізняють:
- апатит вуглецевий (гідроксилапатит, у якого частина фосфору заміщена вуглецем, містить до 4,43 % СО2); апатит залізистий (трипліт);
- апатит землистий (змінений апатит у вигляді землистих агрегатів);
- апатит ітріїстий (відміна апатиту з родовища Нарсарссуак, Ґренландія, яка містить до 4 % Y2O3);
- апатит карбонатний (апатит вуглецевий);
- апатит лужний (загальна назва для мінералів групи апатиту, які містять луги);
- апатит марганцевистий (відміна апатиту, яка містить до 11 % MnO);
- апатит арсенистий (мінерал, за складом проміжний між апатитом і свабітом, виявлений у родов. Франклін, шт. Нью-Джерсі, США);
- апатит мідний (відміна апатиту синього кольору, яка містить до 20,93 % CuO);
- апатит свинцевий (піроморфіт);
- апатит сульфатистий (відміна апатиту, яка містить [SO4]2-);
- апатит сульфідний (мінерал, знайдений у ниркових каменях; у ньому дві групи ОН- заміщуються S2-); апатит уранистий (відміна апатиту, яка містить до 3,7 % UO2);
- апатит флуористо-хлористий (найпоширеніша відміна апатиту);
- апатит флуористо-хлористо-кисневистий (відміна апатиту з околиць м. Ігл, шт. Колорадо, США; містить 2,4 % F; 0,91 % Cl та додатковий кисень — 0,12 %);
- апатит хлористо-флуористий (рідкісна відміна апатиту, в якій хлору менше за флуор);
- апатит церіїстий (відміна апатиту, яка містить до 3 % Ce2O3).
Апатит — мінерал з групи фосфатів [Ca5(PO4)3 F, Cl]; частіше зустрічається фтор-апатит, часом F (або Cl) заміщується на CO3, SO4, OH та ін. Кристали мають форму 6-гранних призм, табличок, голок; безбарвні, зеленуваті, жовтуваті, блакитні; блиск скляний, на зломі— жирний, твердість 5, пит. в. 3,2. Зустрічається також у вигляді зернистих мас; у такій формі разом з нефеліном утворює величезне Хібінське родовище в Мурманській обл.
Апатит є гол. складовою ч. фосфоритів, великі родовища яких встановлені в різних районах СРСР, в тому числі в Україні (Придністров'я, Харківщина та ін.).
Хібінські апатити і почасти фосфорити є осн. сировиною для виробн. штучних фосфатних добрив, а також фосфору та його сполук.
Апатиту група (рос. апатита группа, англ. apatite group, нім. Apatitgruppe) – включає мінерали: беловіт, ванадиніт, вілкеіт, гедіфан, гідроксилапатит, даліт, джонбауліт, льюістоніт, міметезит, піроморфіт, свабіт, стронціоапатит, ферморит, франколіт, флуорапатит, хлорапатит.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
- Українська радянська енциклопедія
- Ферсман А. Е. Апатит, его месторождения, геохимия, запасы и экономика. В кн.: Хибинские апатиты, т. 3. Л., 1931;
- Бушинский Г. П. Апатит, фосфорит, вивианит. М., 1952.

