Апатія (філософія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апатія (грец. ἀπάθεια) — філософське поняття, яке поруч з іншими подібними етичними категоріями отримало розвиток у філософії стоїків, у яких воно означало позитивний ідеал спокійного, врівноваженого життя, вільного від емоцій та пристрастей.
Цей термін знайшов продовження в сучасному медичному понятті апатія, де він описує психологічне захворювання. На відміну від сучасного значення в старогрецькому розумінні апатія означала те, до чого людина повинна прагнути.
Скептики віддавали перевагу терміну атараксія.
Дивіться також [ред.]
 |
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
