Апейрон

Апейрон — без'якісне матеріальне першоджерело; нескінченність у просторі і часі.

Термін введений давньогрецьким філософом Анаксімандром, для позначення безкінечності матеріального першоджерела — апейрон перебуває у вічному русі, виділяючи протилежності — тепле й холодне, в боротьбі яких виникають якісно визначені тіла.

Поняття «апейрон» — важливий крок у розвитку філософії, на шляху до уявлень про матерію, порівняно з ототожненням першоджерела с конкретною речовиною у Фалеса чи Анаксімена.

• У піфагореїзмі — конечне, невизначене, безформне начало.

• Платон характеризує його, як щось абсолютно невизначене, позбавлене дійсного буття.
• Демокрит, вживав термін, для визначення безкінечного абсолютного простору.

Див. також

• Архе (філософія)

Література

• Філософський словник / Ред. В. Шинкарук. — 1973.