Апендикс

Схема будови шлунково-кишкового тракту людини:
1-Стравохід, 2-Шлунок, 3-Дванадцятипала кишка, 4-Тонкий кишківник, 5-Сліпа кишка, 6-Апендикс, 7-Товста кишка, 8-Пряма кишка, 9-Анус

Апе́ндикс — червоподібний відросток (лат. appendix — придаток) — кінцева частина сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин.

Довжина апендикса у людини здебільшого коливається в межах 2—20 см, діаметр — 3—7 мм; найчастіше А. знаходиться в правій здухвинній ділянці живота. Сам апендикс може змінювати своє положення відносно купола сліпої кишки. Приблизно у 1-3% людей апендикс із куполом кишки може переміщатись у інші ділянки живота: ліву здухвинну, праву підреберну та ін.

Зовні А. вкритий очеревиною (іноді — лише наполовину). Стінка А., крім очеревини, складається з таких шарів: підочеревинного, м'язового, підслизового (багатого на лімфоїдні елементи) та слизової оболонки, що вистилав його порожнину. Щодо очеревини розрізняють внутрішньо- та позаочеревинне розміщення апендикса.

Запалення апендикса викликає хворобу апендицит.

Література

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
• Шпитальна хірургія / Ред. Л.Я.Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с.(С.363-364) ISBN 966-7364-02-X