Аполлон-10

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Apollo-10-LOGO.png

«Аполлон-10» (англ. Apollo 10) — пілотований космічний корабель, який за програмою Аполлон виконав останній випробувальний політ до Місяця в ході підготовок експедиції на Місяць. Попередній політ за програмою Apollo program insignia.png Аполлон-9. Наступний політ Apollo program insignia.png Аполлон-11.

Екіпаж[ред.ред. код]

Екіпаж «Аполлона-10».
Юджин Сернан— ліворуч.
Томас Стаффорд — в центрі.
Джон Янг — праворуч.

Загальні дані[ред.ред. код]

  • Корабель включав командний модуль (зразок 106) і місячний модуль (зразок LM-4).
  • Для командного модуля астронавти вибрали позивний «Чарлі Браун» (ім'я хлопчика, персонажа популярної серії коміксів) , для місячного модуля — «Снупі» (кличка цуценяти Чалі Брауна).
  • Маса корабля 42,9 т.
  • Для запуску використовувалася ракета «Сатурн-5» (зразок AS-505).
  • Мета польоту — комплексні випробовування корабля (командний і місячний модулі) на селеноцентричній орбіті.

Задачі польоту[ред.ред. код]

Програма польоту корабля передбачала проведення всіх операцій, які треба було здійснити при висадці людей на Місяць, за виключенням, зрозуміло, етапу безпосередньої висадки. Цьому польоту передували дискусії — чи взагалі необхідна така «генеральна репетиція», чи попередніх підготовчих польотів досить і цей політ можна використати саме для виконання місії висадки на Місяць. Керівництво НАСА вирішило здійснити політ як «генеральну репетицію» польоту на Місяць, який планувався наступним.

Основні задачі польоту:

  • Комплексні випробовування корабля (командний і місячний модулі) на селеноцентричній орбіті з виконанням всіх операцій, необхідних для висадки астронавтів на Місяць.
  • Відпрацювання навиків навігації на селеноцентричній орбіті.
  • Випробовування радіолокатора, який забезпечує зустріч командного і місячного модулів.
  • Випробовування радіолокатора, який забезпечує посадку на Місяць.
  • Фотографування Землі і Місяця.

Передстартова підготовка і старт[ред.ред. код]

Ракета-носій з кораблем «Аполлон-10» вивозиться на стартову позицію 11 березня 1969, НАСА
Екіпаж «Аполлона-10» займає свої місця у відсіку корабля. На передньому плані — Сернан. На задньому — Стаффорд

Ракета-носій з кораблем знаходилася на стартовій позиції з 11 березня 1969 р. 27 квітня 1969 р., за три тижні до розрахункового моменту запуску, із заправленого бака першої ступені ракети-носія внаслідок помилки оператора і неправильно складеної інструкції витекло 19 тисяч літрів палива. Крім цього ніяких нештатних ситуацій не виникало. У розрахунковий час 18 травня 1969 р. в 16 годин 49 хвилин за Грінвічем корабель «Аполлон-10» стартував. Корабель було виведено на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.

Старт з геоцентричної орбіти і політ до Місяця[ред.ред. код]

Після виходу останньої ступені ракети-носія з кораблем на початкову геліоцентричну орбіту екіпаж протягом 2-х годин перевіряв бортові системи.

Старт (включення двигуна останньої ступені) на Місяць відбувся 2 години 33 хвилини 26 секунд політного часу. Двигун працював 343 секунди.

В 3 години 3 хвилини 28 секунд політного часу було здійснено перебудову відсіків, що тривало 14 хв. Астронавти провели плановий телесеанс з Землею.

В 3 години 56 хвилин політного часу корабель (командний та місячний модулі) відділився від останньої ступені ракети-носія і почав самостійний політ на Місяць.

За командою з Землі було злито компоненти палива з останньої ступені ракети-носія в результаті чого ступінь під дією місячного притягання вийшла на геліоцентричну орбіту, де і знаходиться до сьогодні.

На траєкторії польоту на Місяць астронавти провели всі планові і декілька непланових телесеансів (в кольорі).

Траєкторія польоту корабля до Місяця була такою близькою до розрахункової, що від 3-х з 4-х запланованих корекцій відмовилися. Єдину корекцію здійснили в 200 000 км від Землі. Основний двигун командного модуля було ввімкнуто на 7 секунд. Крім того, вмикалися допоміжні двигуни командного модуля для зміни орієнтації корабля відносно Сонця, що забезпечувало його більш рівномірний нагрів.

Перехід на орбіту Місяця, політ навколо нього і старт на Землю[ред.ред. код]

Фото Землі з місячної орбіти: Земля сходить над місячним горизонтом

У 75 годин 55 хвилин 53 секунди політного часу, на відстані 165 км від Місяця було ввімкнуто основний двигун, який пропрацював 356 сек. і перевів корабель на еліптичну селеноцентричну орбіт з периселенієм 109 км, апоселенієм 315 км та періодом обертання 2 години 10 хвилин.

У 80 годин 25 хвилин 07 секунд політного часу двигун увімкнули знову для переведення корабля на орбіту близьку до колової. Двигун працював 14 секунд і перевів корабель на орбіту з висотою: периселеній — 108,5 км, апоселеній — 113,8 км.

На 83 годині політного часу Стаффорд і Сернан перейшли до місячного модуля, перевірили бортові системи і повернулися у відсік екіпажу. Так як перевірка показала справність всіх систем, командний центр на Землі дозволив розпочати головний експеримент цього польоту — відокремлення місячного модуля і його зближення з Місяцем на 15 км з метою імітації основних маневрів крім самої посадки на Місяць. Крім того, візуально обстежили місце майбутньої посадки астронавтів на Місяць на місячному модулі корабля «Аполлон-11».

В 94 години 31 хвилини політного часу Сернан без скафандра перейшов до місячного модуля і виконав перевірку бортових систем. До нього приєднався Стаффорд (в скафандрі), і астронавти підготували місячний модуль до автономного польоту. Сернан повернувся у відсік екіпажу, надів скафандр і знову перейшов до місячного модуля.

Згодом, безпосередньо перед розстикуванням виявили несправність клапана для стравлювання повітря і вирівнювання тисків між місячним і командним модулем. Клапан мав виробничий дефект. Перед розстикуванням повітря у модулях необхідно стравити, бо інакше ударна хвиля при розстиковці може пошкодити конструкції. Внаслідок несправності клапана прийшлося стравлювати повітря шляхом розгерметизації відсіка екіпажу.

Командний модуль корабля «Аполлон-10» (сфотографовано екіпажем місячного модуля під час групового польоту)

Розстиковка місячного модуля виконана на 12 витку над невидимою з Землі стороною Місяця в 98 годин 22 хвилини політного часу. Надалі командний і місячний модулі здійснювали груповий політ на відстані 12 м один від одного, який продовжувався 25 хвилин. Стаффорд і Сернан провели візуальний огляд і фотографування командного модуля.

Стаффорд розвернув місячний модуль, щоб Янг, який залишався у командному модулі, міг виконати огляд місячного модуля і фотографування. Під час групового польоту проведено сеанс кольорового телесеансу з Землею під час якого показували місячний модуль.

В 98 годин 47 хвилин 16 секунд політного часу Янг на шість секунд включив допоміжні двигуни командного модуля для відведення його від місячного модуля, в результаті чого командний модуль перейшов на орбіту з висотою: периселеній 107 км, апоселеній 115 км. Протягом напіввитка були виконані випробовування радіолокатора місячного модуля, який забезпечував зустріч на орбіті.

В 99 годин 46 хвилин політного часу, коли модулі знаходилися над невидимою стороною Місяця, було на 28 секунд включено двигун посадкової ступені місячного модуля. В результаті місячний модуль перейшов на орбіту : периселеній 14,3 км, апоселеній 113,2 км. При підході до точки периселенію успішно випробуваний радіолокатор, який забезпечував посадку на Місяць. Астронавти візуально обстежили місце посадки і підходи до нього. На це вони мали близько 6 хвилин, рухаючись відносно Місяця зі швидкістю 1,65 км/сек. Стаффорд повідомив, що для посадки придатно тільки 25-30% площі ділянки, але вона можлива, якщо буде достатньо палива для горизонтального «підрулення» до придатної для посадки ділянки. На жаль фотозйомка не вдалася внаслідок виходу з ладу камер. Крім того,спостерігалося погіршання радіозв'язку місячного модуля з Землею при зближенні з Місяцем.

На 14 витку з другої спроби здійснено відокремлення злітної ступені місячного модуля від посадкової ступені. Стаффорд включив додаткові двигуни злітної ступені для відведення її від посадкової ступені перед включенням основного двигуна злітної ступені. В цей момент почалося несподіване обертання злітної ступені. Це пояснювалося тим, що почала відпрацьовуватися автоматична програма радіолокаційного пошуку командного модуля внаслідок помилкового встановлення астронавтами в неправильне положення одного з тумблерів. Цей епізод вимусив астронавтів понервувати — частота пульсу Сернана піднялася до 129 ударів на хвилину.

Стаффорд стабілізував злітну ступінь і в 102 години 55 хвилин 01 секунду політного часу почав маневри по зближенню з командним модулем. Вирівнювання швидкостей було здійснено з Місяцем і в зону видимості командний модуль та злітна ступінь місячного модуля увійшли на 16 витку уже в режимі групового польоту на відстані декількох метрів один від одного. Операції по зближенню астронавти виконали без ускладнень, хоча це і вважалося найскладнішим етапом всього польоту.

Операції причалювання і стиковки виконав Янг на 106 годині 22 хвилини політного часу. Самостійний політ командного і місячного модулів продовжувався 8 годин.

Стаффорд і Сернан перейшли зі злітної ступені місячного модуля у відсік екіпажу командного модуля. Злітну ступінь відокремили і відвели командний модуль на безпечну відстань. Потім за командою із Землі було включено двигун злітної ступені. Зауважимо, що при відокремленні ступені відсік екіпажа на ній розгерметизувався, задана орієнтація ступені не була забезпечена і в результаті включення двигуна ступінь перейшла не на геліоцентричну орбіту, як передбачалося, а на іншу селеноцентричну орбіту. Командный модуль після цього залишався на орбіті ще 29 годин. Астронавти спостерігали місячну поверхню, намічали орієнтири і фотографували ділянки майбутньої посадки на Місяць. Крім того, велися зйомки з метою вивчення місячного рельєфу.

Під час польоту корабля «Аполлон-10» понад 175 астрономів у 34 країнах світу вели спостереження за Місяцем.

Телевізійний сеанс з борта корабля за пропозицією Стаффорда було проведено в момент найефектнішого показу поверхні Місяця. Сеанс продовжувався понад годину (замість 40 хвилин за планом).Якість зображення була добра.

В 137 годин 36 хв. 28 секунд політного часу, після 61 годин 40 хвилин перебування на орбіті навколо Місяця на 32 витку було увімкнуто основний двигун командного модуля для переходу на траєкторію польоту до Землі. Після цього астронавти провели сеанс кольорового телебачення протягом 53 хв., в якому показували поступове віддалення Місяця. Деякий час було видно зворотний бік Місяця.

Повернення на Землю[ред.ред. код]

Гелікоптер Sikorsky SH-3D Sea King, бортовий номер 66, висить над посадочним модулем Аполлона-10. 29 травня 1969

Траєкторія польоту корабля до Землі була близькою до розрахункової. Виконана тільки одна корекція із 3-х запланованих. Корекція здійснена в 188 годин 49 хв. 56 секунд політного часу шляхом включення додаткових двигунів командного модуля на 6,6 секунд.

В ході польоту до Землі було проведено декілька телесеансів з борту, останній — з відстані в 66 000 км від Землі.

Приблизно за добу до приземлення (приводнення) астронавти поголилися на борту, вперше за всю історію американських пілотованих польотів.

В 191 годину 34 хвилини 30 секунд польотного часу відсік екіпажу відділено від відсіку рушія. В 191 годину 49 хвилин 11 секунд польотного часу відсік екіпажу увійшов в атмосферу. У цей час радіосигнал пропав на 3 хвилини 12 секунд. Приводнення відсіку екіпажу відбулося о 192 годині 03 хвилини 25 секунд польотного часу за 6,3 км від авіаносця «Прінстон».

Спуск відсіку екіпажу на парашутах спостерігали з корабля і транслювали по телебаченню. Приводнення відбулося через 40 хвилин після світанку, але за 23 хвилини до сходу Сонця.

Астронавти відкрили люк, були підняті на борт вертольота і доставлені на авіаносець через 49 хвилин після приводнення. Відсік екіпажу підняли на борт авіаносця.

На кораблі астронавти перш за все прийняли душ (вони досить сильно страждали від свербіння, яке викликала скловата, яка розповсюдилася по відсіку екіпажу внаслідок порушень при стикувальних операціях).

Менш ніж за добу астронавти були вже у Х'юстоні, де вони почали звітувати про політ і наслідки проведених випробувальних і дослідних робіт.

Результати польоту[ред.ред. код]

Керівництво НАСА визнали політ успішним. Астронавти виконали головні задачі польоту. Зокрема, виконані маневри на селеноцентричній орбіті і огляд місця посадки на поверхню Місяця наступної експедиції.

Основні досягнення:

  • одержання інформації необхідної для посадки на Місяць;
  • набуття досвіду астронавтами в управлінні кораблем на селеноцентричній орбіті;
  • вперше проведено сеанс кольорового телебачення з борта космічного корабля;
  • досягнуто добрих успіхів у життєзабезпеченні космонавтів під час польоту, що віддзеркалилося у їх доброму самопочутті під час польоту.

Фотогалерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]