Аполлон-12

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лого «Аполлона-12»

«Аполлон-12» (англ. Apollo 12) — пілотований космічний корабель серії Аполлон, на якому була здійснена друга висадка людей на Місяць. Попередній політ за програмою Apollo 11 insignia.png Аполлон-11. Наступний політ Apollo 13-insignia.png Аполлон-13. Всі члени екіпажу були офіцерів флоту Сполучених Штатів, які вплинули назва судна і символізм місії.

На відміну від першої висадки на Аполлон-11, Конрад і Бін досягається точне приземлення на передбачуване місце, сайт Сервеєр-3 безпілотного зонда, який висадився на 20 квітня 1967 вони вчинили перший колір телевізійну камеру на місячну поверхню на політ Аполлона, але передача була втрачена після Бін випадково знищив камеру, направивши його на Сонце. На одному з двох прогулянок по місяцю, вони відвідали «Сервеєр» і видалені деякі деталі для повернення на Землю. Місія закінчився 24 листопада з успішним приводнення.


Екіпаж[ред.ред. код]

Конрад і Гордон - досвідчені астронавти, що пройшли програму «Джеміні». Спочатку з ними в трійці тренувався Кліфтон Уільямс, проте він загинув в авіакатастрофі. За особистою пропозицією Конрада, починаючи з екіпажу-дублера Аполлон-9, Вільямса замінив раніше не літав Алан Бін (Конрад добре знав Біна з початку 60-х, коли працював інструктором в школі льотчиків-випробувачів, а Бін був його учнем). Всі члени екіпажу були офіцерами ВМС США, що вплинуло на назву корабля і символіку місії.

Екіпаж «Аполлона-12»: Чарльз Конрад, Річард Гордон, Алан Бін

Загальні дані[ред.ред. код]

  • Корабель включав командний модуль (зразок 108) та місячний модуль (зразок LM-6).
  • Для командного модуля астронавти прийняли позивний «Янкі Кліпер», для місячного модуля — «Інтрепід» — назви кораблів американського військово-морського флоту, які відзначилися в боях (всі члени екіпажу — офіцери ВМС США).
  • Емблема польоту — вітрильник (кліпер) на тлі Місяця. Четверта зірка в емблемі додана в пам'ять про загиблого у авіакатастрофі астронавта Кліфтона Вільямса, чиє місце в екіпажі «Аполлон-9» зайняв Алан Бін.
  • Маса корабля 43,9 т.
  • Ракета-носій при запуску з Землі — «Сатурн-5» (зразок AS-507).
  • Мета польоту — висадка на Місяці і дослідження, що розвивали поперені, виконані під час місії корабля «Аполлон-11».

Задачі польоту[ред.ред. код]

Посадка на Місяць в Океані Буревіїв приблизно за 1540 км на захід від місця посадки корабля «Аполлон-11», збір зразків місячного ґрунту, фотографування поверхні Місяця, установка на Місяці наукових приладів, фотографування поверхні Місяця з селеноцентричної орбіти (зокрема, вибір ділянок для майбутніх посадок на Місяць, пошук автоматичного космічного апарата «Сервеєр-3» (виконав посадку на Місяць 20 квітня 1967 р.), демонтаж деяких деталей цього апарата і доставка їх на Землю для вивчення впливу тривалого перебування в місячних умовах, проведення телевізійних сеансів з поверхні Місяця і з борту корабля.

Програма польоту була виконана майже повністю. Внаслідок несправності телекамери не проведено два запланованих сеанси кольорового телебачення з Місяця.

Старт[ред.ред. код]

Алан Бін спускається драбинкою місячного модуля «Інтрепід»
Алан Бін сфотографований Пітом Гордоном (на шлемі Біна видно відбиток Гордона)
Алан Бін, «Сервейєр-3» та місячний модуль «Інтрепід»
Фото меморіальної таблички прикріпленої до місячного модуля «Інтрепід»

В Центрі управління запуском був присутній Президент Ніксон. На космодромі і в прилеглих районах старт спостерігали близько 300 тис. людей.

Не зважаючи на несприятливі погодні умови (дощ, низька хмарність, гроза) — запуск вирішили не скасовувати, оскільки перенесення пуску на іншу дату могло привести до відмови від посадки в районі апарата «Сервеєр-3».

Корабель «Аполлон-12» стартував 14 листопада 1969 р. о 16 годині 22 хв. GMT на 670 мск. пізніше розрахункового часу.

На першій хвилині польоту виникла аварійна ситуація внаслідок грози (на 37-й і 53-й секундах польоту). Розряди викликали аварійне відключення паливних елементів корабля (Бін знову увімкнув їх вручну на другій хвилині польоту) і вивели з ладу деякі датчики датчики корабля. Другий розряд привів до того, що гіроскопи системи наведення і навігації корабля стали на упори. Гіроплатформа системи наведення і навігації була в подальшому настроєна за даними спостереження за зірками. На інші системи корабля гроза не вплинула і корабель було виведено на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.

Другий старт і політ до Місяця[ред.ред. код]

Після виходу останньої ступені-носія на геоцентричну орбіту екіпаж близько двох годин проводив перевірку бортових систем, звертаючи особливу увагу на можливі пошкодження від блискавки. Перевірка не виявила суттєвих несправностей.

На третій годині польоту двигун останньої ступені було запущено повторно і він вивів корабель на траєкторію польоту до Місяця. Після цього третя ступінь була від'єднана.

Під час польоту до Місяця була проведена понадпланова перевірка місячного модуля, особливо на предмет можливих пошкоджень від блискавки. Пошкоджень ця перевірка не виявила.

Посадка на Місяць[ред.ред. код]

Конрад і Бін перейшли в місячний модуль приблизно за чотири години до розстикування місячного модуля з командним. Розстикування відбулася на 108-мій годині польоту. Модулі були відведені один від одного на 5 км.

На 110-ій годині польоту було ввімкнено двигун посадного модуля, розпочата автоматична програма посадки на Місяць.

На висоті 162 метра над поверхнею Місяця включена напівавтоматична програма посадки.

Конрад вирішив перелетіти через апарат «Сервеєр-3» і посадити місячний модуль біля протилежного краю кратера, в якому стояв апарат. Конрад спостерігав за місцевістю у ілюмінатор, а Бін у той самий час зчитував покази приладів уголос. На висоті 90 метрів струмінь двигуна почала піднімати хмару пилу з поверхні Місяця, потім пил практично унеможливив візуальне спостереження, що дещо порушило орієнтацію астронавтів і посадка відбулася ближче до краю кратера, ніж планувалося.

Посадка на Місяць відбулася 19 листопада 1969 р. о 6 годині 54 хв. 43 секунди GMT. Бортовий час посадки 110 годин 32 хв. 43 сек. Місячний модуль приземлився за 45 м від краю кратера на відстані близько 200 метрів від апарата «Сервеєр-3».

Перебування на Місяці[ред.ред. код]

Бін біля космічного апарата на Місяці

Першим на поверхню Місяця в бортовий час 115 годин 23 хв 10 секунд спустився Конрад. Він зібрав перші зразки місячного ґрунту. Ноги астронавта дещо грунузли в пил (реголіт).

Бін спустився на поверхню Місяця через пів години після Конрада. Він встановив кольорову телекамеру, яка пропрацювала всього пів години й вийшла з ладу і для встановлення причини цього була повернута на Землю.

Бін і Конрад встановили на поверхні Місяця прилади, зібрали ще один комплект місячних гірських порід. Загалом перший вихід астронавтів на поверхню Місяця тривав близько 4 годин.

Після обіду і сну (Конрад спав у скафандрі, так як боявся знімаючи його забруднити кабіну місячним пилом) і ще одного прийому їжі астронавти підготувалися до другого виходу на поверхню Місяця, який відбувся на 131-й годині 32 хв. 00 секунд бортового часу.

Астронавти поправили один з приладів (впавший іонізаційний манометр) і зібрали зразки ґрунту. Конрад двічі зрушив в кратери невеликі камені, що зареєстровано сейсмометром, встановленим астронавтами під час першого виходу.

Збір зразків гірської породи астронавти здійснювали руками.

Далі астронавти направилися до апарата «Сервеєр-3». Астронавти сфотографували і оглянули апарат та демонтували деякі його деталі, як і передбачалося програмою польоту.

На зворотному шляху астронавти продовжили збір зразків місячних порід. Загальна відстань, яку подолали в цій мандрівці Місяцем астронавти, склала 1,5 км. Тривалість виходу — 3 години 54 хв.

Старт з Місяця і повернення на Землю[ред.ред. код]

Під час приводнення. Рятувальники допомагають екіпажеві вийти з модуля
Гелікоптер ескадрону HS-4 приймає екіпаж «Аполлона-12». Неподалік — авіаносець «Хорнет» (CV-12).

Старт з Місяця виконано на 142-у годину 03 хв. 47 секунд часу польоту.

Тривалість перебування на Місяці — 31 година 31 хв. 04 секунди.

Стиковка злітної ступені місячного модуля і командного модуля здійснена а 146-й годині польоту.

Конрад і Бін після чистки пилососом скафандрів і предметів, які переносилися у відсік екіпажа через дві години після стикування перейшли у основний відсік.

Через годину командний модуль і злітна ступінь місячного модуля були розстиковані, командний модуль за допомогою допоміжних двигунів відведено на безпечну відстань.

Потім за командою з Землі двигун злітної ступені було включено на гальмування і вона впала на Місяць.

На 173-й годині польоту, під час 46 витка командного модуля навколо Місяця, було включено основний двигун, який перевів корабель на траєкторію польоту до Землі.

Відокремлення відсіку екіпажу від службового відсіку командного модуля відбулося на 245-ій годині польоту.

Відсік екіпажу приводнився через 244 години 25 хв. 46 секунд часу польоту за 4,5 км від авіаносця «Хорнет»(CV-12) (англ. Hornet (CV-12))

Жорстких післяполітних карантинних засобів до астронавтів «Аполлон-12» не застосовували, так як у попередніх польотах не виявлено ніяких сторонніх мікроорганізмів з космосу.

Вертоліт доставив екіпаж корабля на борт авіаносця через 1 год 10 хв. після приводнення.

Деякі результати польоту[ред.ред. код]

1. Продемонстровані переваги прямого (астронавтами) дослідження космічних тіл. Зокрема, це виявилося у встановленні приладів у найраціональніших місцях, зборі зразків місячних порід, налагоджуванні приладів тощо.

2. Вивчення демонтованих астронавтами деталей апарата «Сервеєр-3» показало, що за 1000 діб перебування на Місяці вони були піддані вельми незначному впливу метеорних частинок.

3. Виявлена велика стійкість земних бактерій в умовах Місяця. У шматку пінопласту апарата «Сервеєр-3» виявлені земні бактерії, які вижили і не втратили здатності до розмноження після 3-х річного перебування в умовах Місяця.

Див. також[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

Інтернет-джерела[ред.ред. код]