Аполлон-14

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Офіційна емблема «Аполлон-14»
Екіпаж «Аполлон-14»: Стюарт Руса, Алан Шепард, Едгар Мітчелл зліва направо.

«Аполлон-14» (англ. Apollo 14) — пілотований космічний корабель серії космічних кораблів Аполлон, на якому була здійснена третя висадка людей на Місяць. Попередній політ за програмою Apollo program insignia.png Аполлон-13. Наступний політ Apollo program insignia.png. Аполлон-15.


Корабель включав командний модуль (зразок 110) і місячний модуль (зразок LM-8). Для командного модуля астронавти вибрали позивний «Кітті Хок» (місце, де здійснили свій перший політ на літаку брати Райт), для місячного модуля — «Антарес» (зірка в сузір'я Скорпіона, яку астронавти повинні були спостерігати під час посадки на Місяць.

Вага корабля: 44,5 тонни. Ракета-носій «Сатурн-5» (зразок AS-509).

Мета польоту — висадка на Місяць з проведенням досліджень більшого обсягу, ніж у попередній програмі Аполлон-13.

Екіпаж[ред.ред. код]

Дані про дублюючий та резервний екіпажі наведені в http://space.kursknet.ru/cosmos/russian/machines/ap14.sht

Місячний модуль «Аполлону-14» розміщується в адаптері
Алан Шепард на місячній поверхні
Телевізійний кадр показує Алана Шепарда граючого у гольф на Місяці
Зображення таблички залишеної на Місяці

Старт[ред.ред. код]

Старт космічного корабля відбувся 31 січня 1971, 21:03:00 GMT, Мис Канаверал, Флорида, Комплекс 39-А.

Ракета-носій вивела корабель на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.

Політ[ред.ред. код]

Загальна тривалість польоту становила 9 днів 0 годин 1 хвилина 58 секунд. Графік польоту (часова лінійка) наведений у http://space.kursknet.ru/cosmos/russian/machines/ap14.sht

На трасі «Земля-Місяць»[ред.ред. код]

На третій годині польоту двигун останньої ступені ракети-носія було включено вдруге і він вивів ступень з кораблем на траєкторію польту до Місяця.

На початку четвертої години польоту початі операції по перебудові відсіків. На це пішло біля двох годин (у попередніх польотах близько 25 хв.). Стиковка командного модуля з місячним модулем, який знаходився на останньому ступені ракети-носія, вдалася тільки з шостої спроби (при попередніх польотах виконувалося 9 стиковок і всі — з першої спроби).

На 3-ю добу польоту була виконана корекція траєкторії і планова перевірка бортовых систем місячного модуля.

На 83-ій годині польоту корабель вийшов на початкову селеноцентричну орбіту, близьку до розрахункової. В кінці цієї ж години остання ступінь ракети-носія впала на Місяць. Падіння зареєстрував сейсмометр, встановлений екіпажем корабля «Аполлон-12», було виконано глибинне зондування Місяця.

На трасі «Місяць-Земля»[ред.ред. код]

Старт місячного модуля з Місяця відбувся на 143-й годині польоту.

Стиковка злітної ступені місячного модуля і командного модуля вдалася з першої спроби і була здійснена на 145-й годині польту. Зближення було зняте з командного модуля Стюартом Русой і передавалося по телебаченню. Шепард і Мітчелл після чистки пилососом скафандрів і предметів відсіку екіпажу перейшли в цей відсік.

На 147-й годині польоту була скинута злітна ступінь місячного модуля, яка впала на Місяць за 70 км від місця посадки корабля «Аполлон-14» і за 115 км від місця посадки корабля «Аполлон-12». Коливання, викликані падінням, реєструвалися сейсмометрами, встановленими екіпажами цих кораблів, протягом приблизно 1,5 години. Вважають, що при падінні ступені утворився кратер довжиною 20 метрів, шириною 2 метра і глибиною 1 метр.

На 150-й годині польоту, під час 35-го витка навколо Місяця, був включений основний двигун, який перевів корабель на траєкторію до Землі.

На 173-й годині почалися технологічні експерименти. Одночасно відбувся телесеанс з Землею.

Відокремлення відсіку екіпажу від службового відсіку сталося на 216-й годині польоту.

Посадка на Місяць[ред.ред. код]

Місця посадки «Сурвейора-3», «Аполлону-12» та «Аполлону-14»

Двигун посадкової ступені місячного модуля було включено в 108 годин 42 хвилини 29 секунд польотного часу. Протягом перших 26 с польоту місячного модуля Шепард вручну підтримував тягу двигуна на рівні 10 %, а потім перевів її в режим максимальної тяги, після чого почалася відпрацьовка штатної автоматичної програми посадки.

На висоті 10 км радіолокатор повинен був «схопити» поверхню Місяця, однак цього не відбулося. Якби цього не сталося до висоти 3 км, то від посадки треба було відмовлятися. Мітчелл декілька разів виключив-включив локатор і на висоті 8 км, локатор спрацював.


Посадка на Місяць відбулася 5 лютого 1971 року в 9 годин 18 хвилин 13 секунд GMT. Бортовий час посадки 108 годин 55 хвилин. Місячний модуль опустився на майданчик з похилом вісім градусів. Як стверджував Шепард, вільних майданчиків на ділянці посадки не спостерігалося взагалі.

Приземлення на Місяці в районі кратера Фра Мауро (де планувалася посадка космічної експедиції Аполлон-13) в точці з координатами 3.6733° п.ш. і 017.4653° зах.д. практично в запланованому місці з похилом близько 7°. Місце посадки — перетнута місцевість в материковій частині Місяця. Попередні експедиції сідали на Місяць в районі морів.

На посадку залишилося близько 70 сек. роботи двигуна попри зависання в пошуках рівного майданчика.

Перебування на Місяці[ред.ред. код]

Встановлення прапора на Місяці

Короткий опис:

Третя посадка космонавтів на Місяць. Шепард і Мітчелл пробули на Місяці 33 години і майже 30 хвилини (5-6.02.1971). Перший вихід тривав 4 години 47 хвилин, другий — 4 години 35 хвилин. Доставлено 42 кг місячної породи. Астронавти пройшли по Місяцю відстань близько 4 км. Найбільше віддалення від місячного модуля — 1450 м.

Крім того, було виконане фотографування та кінозйомка на поверхні Місяця, установка на поверхні наукових приладів, дослідження локальних магнітних полів з допомогою портативного магнітометра, фотографування поверхні Місяця з селеноцентричної орбіти — перш за все району кратера Декарт — планованого місця висадки експедиції «Аполлон-16», організацію падіння на Місяць останньої ступені ракети-носія і використання злітної ступені місячного модуля та деякі інші задачі.

Деякі подробиці перебування на Місяці:

Перший вихід на поверхню. Першим на поверхню Місяця зійшов Шепард в бортовий час 114 годин 31 хвилин. При цьому він вимовив: «Це був довгий час, але ось ми тут». Менше ніж за 5 хв. на поверхню Місяця вийшов Мітчелл. Астронавти оглянули ділянку посадки. Було помітне «вимивання» ґрунту під дією факела двигуна при посадці.

У перший вихід, на 118 годині експедиції було виконано експеримент з підриванням зарядів на поверхні Місяця. Прилади були встановлені на ґрунті, а по поверхні було прокладено кабель з геофонами. Мітчелл пройшов вздовж кабелю і виконав підривання піротехнічних зарядів. Він здійснив 18 спроб, спусковий механізм спрацював тільки 13 разів.

Провадилися зйомки телекамерою на штативі. Крім того, були зібрані зразки місячних порід.

Другий вихід на поверхню. Була включена телекамера на штативі, яка встановлена ззовні — на поверхні Місяця. Потім через 5 хвилин на поверхню спустився Шепард, а через 3 хв. — Мітчелл. Астронавти навантажили необхідне обладнання на візок і попрямували до найближчого кратера. Під час першої зупинки взяли проби ґрунту з глибини 45 см. Заглибити пробовідбірну трубку на повну довжину (110 см) не вдалося — заважали міцні породи. Астронавт досягли кратера Коун і вийшли на його схил, нахил якого становив близько 18 градусів. При переговорах було чути важке дихання астронавтів, крім того, вони дещо сплуталися в орієнтирах. В скафандрі Шепарда була зареєстровано невеликий витік кисню.

Астронавтам керівники польоту з Землі наказали взяти зразки білих на колір каменів і повертатися до місячного модуля по найкоротшому шляху. В 135 годин 32 хв. польотного часу астронавти досягли місячного модуля.

Перед входом до модуля Мітчелл метнув, як спис, штангу довжиною 1,5 м. А Шепард витяг декілька кульок для гольфа, які були взяті з Землі за дозволом керівників польоту і користуючись пристосуванням подібним до ключки метнув їх декілька разів як при грі в гольф.

Мітчелл увійшов до місячного модуля в 136 годин 07 хв. польотного часу. Шепард — десять хвилин.

Вихід тривав 4 години 29 хвилин.

Астронавти зібрали 23 кг зразків.

На посадочній ступені місячного модуля була змонтована відеокамера, яка включалася з Землі. З її допомогою були зняті астронавти, що поверталися з кратера Коун. Однак касету з плівкою з цієї камери астронавти забули витягти, вона залишилася на Місяці.

Після закінчення другого виходу, астронавти знову розгерметизували кабіну місячного модуля і у відкритий люк викинули ряд вже непотрібних предметів.

Приземлення[ред.ред. код]

Приземлення відбулося 9 лютого 1971, 21:05:04 GMT, Тихий океан, 27,2° п.ш., 172,40° зах.д. Приземлення відбулося за 6,4 км від вертольотоносця «Нью Орлеан».

Політ продовжувався 216 годин 42 хв.

Вертоліт доставив екіпаж корабля на борт авіаносця через 49 хвилин після приводнення.

Основні результати польоту[ред.ред. код]

Було відновлено престиж американської космічної програми, яких похитнувся після аварії корабля «Аполлон-13». Була знову продемонстрована надійність і ефективність ракетно-космічного комплексу «Сатурн 5 — Аполлон». Було знову продемонстровано переваги, які дає пряме дослідження астронавтами Місяця на противагу дослідженням за допомогою місяцеходів. Почали ставитися і виконуватися переважно не технічні, а наукові задачі польоту. Шепарду було вже 47 років і показано, що і в цьому віці можна сміливо перебувати в програмах дослідження Місяця і нарівні з усіма виконувати задачі. Під час польоту ніхто з астронавтів не приймав ліки.


Посилання[ред.ред. код]