Аполлон-7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емблема «Аполлон-7»

«Аполлон-7» (англ. Apollo 7) — перший пілотований космічний корабель серії Аполлон. Попередній політ за програмою Apollo program insignia.png Аполлон-6. Наступний політ Apollo program insignia.png Аполлон-8


Екіпаж[ред.ред. код]

Дані про дублюючий та резервний екіпажі наведені в http://space.kursknet.ru/cosmos/russian/machines/ap7.sht

Екіпаж «Аполлона-7». Донн Ейсел — ліворуч. Волтер Ширра — в центрі. Волтер Каннінгем — праворуч.

Загальна інформація[ред.ред. код]

відсік "Аполлон-7" виставлений у музеї "Межі Польоту" (The Frontiers of Flight Museum)
  • Загальна тривалість польоту: 10 днів 20 годин 9 хвилин 3 секунди.
  • Корабель включав командний модуль (зразок 101) і не мав місячного модуля.
  • Маса корабля 14,7 т.
  • Для запуску використана ракета «Сатурн IB» (зразок AS-205).
  • Мета польоту — комплексні випробування командного модуля на геоцентричній орбіті, а також випробовування командно-вимірювального комплекс.

Графік польоту (часова лінійка) наведений у http://space.kursknet.ru/cosmos/russian/machines/ap7.sht

Задачі польоту[ред.ред. код]

  • — орієнтація другої ступені ракети-носія з пристикованим до неї кораблем за допомогою двигунів системи орієнтації ступені — за участю безпосередньо астронавтів. При цьому повинна була імітуватися орієнтація ступені з кораблем для забезпечення переходу на траєкторію польоту до Місяця.
  • — причалювання корабля до другої ступені ракети-носія до відстані 1-2 метра. При цьому повинно було імітуватися причалювання командного модуля до місячного модуля при перебудові відсіків.
  • — візуальні спостереження, фотографування і навігація з використанням зоряного неба та земних орієнтирів з геоцентричної орбіти.
  • — випробовування обладнання корабля.
  • — телепередачі з борта — вперше в практиці американських пілотованих польотів.
  • — випробовування 14 наземних та 3 корабельних станцій спостереження.

Програма польоту була повністю виконана.

Передстартова підоготовка і старт[ред.ред. код]

Старт корабля «Аполлон-7»

Передстартова підготовка в основному протікала згідно з графіком. За 2 години до розрахункового моменту старту астронавти зайняли свої місця на кораблі. Було закорковано люк. Але за півгодини до старту зламався і застряг на висоті 66 м аварійний підйомник вежі обслуговування. Попри це передстартова підготовка тривала.

За 7 хвилин до старту підготовку припинили, оскільки надійшов сигнал про незавершення охолодження одного з двигунів другої частини ракети-носія. Проте встановили, що сигнал помилковий.

Корабель «Аполлон-7» стартував 11 жовтня 1968, 15:02:45 GMT згідно з розрахунковим часом.

Ракета-носій вивела корабель на геоцентричну орбіту з початковим періодом обертання 89,7 хвилин.

Перша доба польоту[ред.ред. код]

Друга ступінь ракети-носія з перехідником. Фото астронавтів Аполлон-7.

Через півтори години польоту залишки палива другої ступені повністю стравили, в результаті чого ступінь з кораблем одержала прискорення. Потім астронавти за допомогою ручної системи управління кораблем запустили допоміжний двигун ступені і виконали декілька поворотів системи «ступінь-корабель» за трьома напрямками.

Наприкінці 3-ї години польоту астронавти включили систему розділення ступені і корабля, а потім чотири допоміжних двигуна корабля. В результаті корабель віддалився від ступені на 15 метрів.

Ширра розвернув корабель на 180 градусів за тангажем і на 60 градусів за рисканням, щоб астронавти могли здійснити причалювання корабля до ступені та фотографування ступені і перехідника, який на ній залишився.

Під час групового о польоту, який тривав 15 хвилин, Ширра підводив корабель до ступені на 1,2 метра.

По закінченні групового польоту були включені додаткові двигуни, і корабель перейшов на орбіту, яка дещо відрізнялася від орбіти ступені.

На 4-тій годині польоту орбіту корабля було скореговано за допомогою допоміжних двигунів з метою забезпечення на наступну добу експерименту по зближенню зі ступінню з вихідної відстані близько 150 км.

На 15-тій годині польоту на основі траєкторних змін було встановлено, що збурення орбіти ступені аеродинамічним гальмуванням, відрізняється від розрахункового, і для проведення експерименту по зближенню орбіту корабля знову відкоригували.

Волтер Ширра дивиться в ілюмінатор на 9-тий день місії.

Друга доба польоту[ред.ред. код]

Через 26 годин після початку польоту було розпочато експеримент зі зближенню корабля із другою частиною ракети-носія, яка літала на орбіті самостійно. Корабель підійшов до частини на приблизно 20 м і впродовж 20 хвилин здійснював груповий політ з частиною. Потім корабель за допомогою допоміжних двигунів вийшов на іншу орбіту з висотою перигею 226 километров та висотою апогею приблизно 300 км. Астронавти вели спостереження за ступінню за допомогою секстантуа на відстані понад 550 км.

На 45-й годині польоту всі астронавти зняли скафандри й одягли легкі комбінезони.

Третя-десята доба польоту[ред.ред. код]

13 жовтня астронавти виконували різні експерименти та спостереження за програмою польоту. Починаючи з цього дня встановився добовий цикл — 16 годин роботи, 8 годин відпочинку.

На 4-у добу польоту (14 жовтня) проведено перший телесеанс з борту корабля. Він, як і наступні сеанси, тривав 10 хвилин.

У цей день вимкнулася електрична шина, яка забезпечувала живлення змінним струмом. Каннінгем ручним перемикачем швидко увімкнув її і цим попередив вихід з ладу перетворювача постійного струму у змінний. Але керівники польоту, побоюючись нового вимкнення шини вирішили перевести корабель на орбіту з нижчим перигеєм — аби гальмівний імпульс для виходу з орбіти міг бути забезпечений допоміжними двигунами (в разі вимкнення шини неможливе регулювання вектору тяги основного двигуна). Корабель, за допомогою основного двигуна, який пропрацював 9 секунд, було виведено на орбіту з висотою перигею 167 км висотою апогею 295 км.

15 жовтня було проведено короткий телесеанс. З'явилися симптоми застуди у астронавтів. Астронавти відзначили забруднення ілюмінаторів, яке заважало нормальним спостереженням. Увімкненням основного двигуна висоту апогею знизили до 290 км. При цьому включенні імітувалася корекція траєкторії на трасі «Земля-Місяць».

На 6-7 добу польоту виконані телесеанси з борту корабля. Астронавти спостерігали ураган «Гледіс».

18 жовтня увімкнено основний двигун для опробування ручної системи управління вектором тяги, яка використовується при відмові автоматики. Двигун пропрацював 66 секунд, а висота апогею орбіти корабля збільшилася до 450 км.

19 жовтня виконано 5-й сеанс телезв'язку з Землею. Астронавти стали дратівливими — вони виконали практично всю програму польоту і були мало зайняті роботою. Порада Землі — збільшити тривалість сну.

20 жовтня увімкнено основний двигун — у результаті висота апогею знизилась до 435 км. При цьому увімкненні імітували корекцію траєкторії на трасі «Місяць-Земля». Виконано 6-й сеанс телезв'язку з Землею. Астронавтам запропоновано виконати ряд додаткових експериментів, не передбачених програмою.

21 жовтня увімкнено основний двигун для забезпечення посадки у заданому районі. Виконано останній — 7-й сеанс телезв'язку з Землею. В ході семи сеансів загальною тривалістю 90 хвилин астронавти показували внутрішню будову корабля, пульт управління, скеровували камеру на себе, а також на ілюмінатори корабля, виконували зйомку окремих ділянок Землі.

Одинадцята доба польоту і повернення на Землю[ред.ред. код]

22 жовтня корабель, згідно з програмою, було повернуто на Землю. У астронавтів внаслідок нежитю були закладені дихальні шляхи і вони побоювалися, що при приземленні це може вплинути на барабанні перетинки. У зв'язку з цим було прийнято рішення не одягати шоломів, аби мати безперешкодну можливість здійснювати ковтальні рухи. Існувала також загроза приводнення у районі урагану «Гледіс», але той минув осторонь.

На 164-м оберті (260-а година польоту) увімкнено основний двигун для зходження з орбіти, розпочато цикл операцій з відокремлення відсіку екіпажу від відсіку двигуна.

Відсік екіпажу увійшов до атмосфери на висоті 120 км над штатом Техас. Приводнення відсіку відбулося 22 жовтня 1968, 11:11:48 GMT. Відсік приводнився за 12 км від авіаносця «Ессекс». Похибка приводнення склала 5 км.

Екіпаж підняли на борт гвинтокрилу й доставили на авіаносець через 56 хвилин після приводнення. Відсік екіпажу підняли на борт за годину. Телевізійний репортаж про операцію з підняття екіпажу й відсіку наживо через супутник йшов у США та Європі.

Основні результати плольоту[ред.ред. код]

Проведені успішні випробовування основного блоку, який схвалили для польоту на Місяць.

Одержано медико-біологічні дані, які, у сукупності з даними, одержаними під час польотів кораблів серії «Джеміні», стали основою для планування місячних експедицій.

Керівники NASA висловили надію, що успішний політ Аполлон-7 відновив довіру до космічної програми.

В результаті польоту програма «Аполлон» знову увійшла в графік, який передбачав висадку на Місяць астронавтів до 1970 року.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]