Апостеріорі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апостеріо́рі (лат. a posteriori) — те, що випливає з досвіду.
Протилежний термін — апріорі.
Апостеріорні знання — знання, які людина отримує вивчаючи світ завдяки відчуттям. Однак, за Кантом, пізнання світу неможливе тільки через досвід. Воно опирається на певні апріорні поняття, закладені в свідомість суб'єкта пізнання початково.
Протиставлення пізнання апріорі та апостеріорі виникло ще в Античні часи в філософії Платона та Аристотеля. В подальшому різницю між цими поняттями вивчали Северин Боецій, середньовічні арабські філософи (Ібн Рушд, Ібн Сіна)і європейські схоласти (Альберт Великий, Фома Аквінський).
В Новий час Лейбніц змінює зміст цих термінів. Пізнання апостеріорі відрізняється від пізнання апріорі як «суть факту» та «суть розуму». Цю різницю обґрунтував в своїй філософії Іммануїл Кант. Загальні принципи пізнання апріорні (тобто незалежні від досвіду), апостеріорні знання отримуються за допомогою чуттєвого пізнання (чуттєвого досвіду).
Чуттєвий досвід випадковий: він минув і не виключено, що в майбутньому з'явиться можливість набути новий досвід, який не буде співпадати зі старим. Для того щоб апостеріорне знання набуло загального та необхідного характеру, чуттєвий досвід необхідно підвести під апріорні форми знання, і таким чином пізнаються спеціальні закони емпіричних наук. Математика — приклад апріорного знання, а фізика — апостеріорного.
