Апостольський протонотар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб Апостольського протонотаря

Апостольський протонотар — (лат. protonotarius apostolicus) — титул в Римсько-католицькій церкві. Апостольським протонотарем називається або член найвищої неєпископскої колегії прелатів в Римські курії, або, поза Римом, почесний прелат, тобто той, кому папа римський присвоїв цей почесний титул з усіма спеціальними привілеями.

Почесний титул[ред.ред. код]

Існує дві групи апостольських протонотарів, Protonotarii Apostolici supra numerum, які цей титул почесно отримали. Він є найвищою відзнакою. Як правило надається священикам за особливі заслуги.

Римська курія[ред.ред. код]

Число власне діючих апостольських протонотарів обмежено сімома. Вони власне і є нотаріуси Папи Римського. Їхнє завдання — підготування та засвідчення всіх актів, догм і навіть смерті пап. Вони згідно з правилами мають засвідчити закриття чи відкриття конклаву, ведення протоколів. Вони належать до державного секретаріату і позначаються «Protonotarii Apostolici de numero».

Почесні права, привілеї[ред.ред. код]

Обидві групи апостольських протонотарів є членами папської сім'ї. Їм дозволяється носити спеціальний чорний одяг — Талар з фіолетовими ґудзиками та стрічками та фіолетовим беретом. Під час Богослужіння носять фіолетовий одяг.

Посилання[ред.ред. код]