Матвій (євангеліст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левій Матвій
Апостол,Євангеліст,Великомученик
Народився I століття
Земля Ізраїльська, Ізраїль
Помер у 60 році в Ефіопії, Спалений заживо на багатті
Ефіопія
·обезголовлення[1]
Шанується усіма християнами
У лику святий
День пам'яті 21 вересня (Католицизм)
30 червня;16 листопада (Православ'я)
Атрибути Ангел
Праці Євангеліє від Матвія
Подвижництво Апостольська Проповідь
Медіафайли на Вікісховищі

Ле́вій Матві́й (івр. מַתִּתְיָהוּMattithyahu чи івр. מתי‎ — Mattay, «Дар Ягве»; грец. Ματθαῖος — Matthaios), (Левій, Матей, митар, Євангеліст Матвій, Митник) — 60 р. по Хр. Ефіопія) — один з 12 апостолів Ісуса Христа. Матвія називають також Левієм, щоб відділяти його минуле життя від часу служіння Ісусові. Матвій написав Євангеліє від Матвія арамейською мовою[2].

Євангелія[ред. | ред. код]

Левій Матвій був обраний Христом одним з дванадцяти апостолів та згаданий у списках апостолів приведених у Євангеліях (Мт. 10:2-4, Мк. 3:18, Лк. 6:15) та Діяннях Апостолів (Дії 1:13).

Євангелія від Марка та Луки розповідають як Левій Матвій був покликаний Ісусом Христом. Неподалік від Капернаума проходив Ісус зі своїми учнями й побачив на митниці Матвія, який збирав мито. Побачивши Ісуса Матвій запросив Його з учнями до свого дому на трапезу. Це сильно обурило фарисеїв, які вороже ставилися до Ісуса. Ісус покликав Матвія за Собою і він погодився.

А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“

А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“

Мк. 2:14-17

Тоді посаду митаря зневажав народ і навіть учні Ісуса були здивовані, коли Ісус покликав Матвія за Собою. У тексті Євангелія від Матвія апостол названий «ми́тник Матвій» (Мт. 10:3), що може вказувати на смирення автора, оскільки митарів глибоко зневажали. Згідно з традицією: Митар Матей (ім'я Матвій означає «дар Божий»), один із Дванадцяти, написав Євангеліє арамейською мовою.

Ім'я[ред. | ред. код]

Матвій мав спочатку ім'я Левій (прив'язаний) (Лк. 5:27), син Алфія (Мк. 2:14). Багато євреїв мали по два імені: одне — від народження і нове — при виявленні певних рис характеру, нових якостей і положення людини. Ім'я Матвій, Матей походить від єврейського «Матай» і є скороченням від «Матанай» (івр. מַתִּתְיָהוּ‎, грец. Ματθαῖος Маттаіос) (та рівне по значенню грецькому «Теодор» і відповідно українською «Богдан») та означає «Богом даний, Божий дар»[3].

Християнська традиція[ред. | ред. код]

Після вознесіння Ісуса Христа Матвій довгий час залишається у Палестині й проповідує християнське вчення в Юдеї, потім в Ефіопії, серед мідян та персів. Люди, що слухали Матвія в Юдеї, просили його написати свої розповіді про Христа. На прохання своєї пастви в Юдеї, Матвій написав Євангеліє. Вважається, що Євангеліє від Матвія написано через 8 років після вознесіння Господа Ісуса, себто у 41 році після Різдва Христового.

Час і обставини смерті Матвія достеменно не відомі. Одні стверджують, що Матвія 60 року після Різдва Христового спалили на вогні в Ефіопії за наказом князя Фульвіана, інші кажуть[хто саме?], що Матвій закінчив своє життя не мученицькою смертю, а помер від старості. Місце поховання апостола достеменно не відоме, проте в туристичних буклетах та статтях часто зазначається, що могила апостола знаходиться в Гоніо, насправді Грузинська православна церква вважає, в Гоніо похований апостол Маттій (грузинською мовою — Матата). За іншою традицією вважається, що могила апостола знаходиться в італійському місті Салерно.

Іконографія[ред. | ред. код]

У образотворчому мистецтві зображення євангеліста, апостола Матвія залишається старим з VIII століття. Його зображають чоловіком у літах, часто із сивим волоссям, з сивою чи білою бородою. Як євангеліст, він зображений з пером для писання, книгою чи сувоєм. На зображеннях його супроводжує фігура з тетраморфу — людина, яка може бути з крилами як ангел. У більш пізній традиції апостола Матвія зображають з мечем чи алебардою і навіть з атрибутами митника — грошами чи рахівницею.

Канонізація[ред. | ред. код]

Канонізований ще першими християнами.

Мощі[ред. | ред. код]

За переказом мощі Матвія зберігаються у Салернському соборі.

Патрон[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.whatchristianswanttoknow.com/how-did-the-12-apostles-die-a-bible-study/
  2. Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету імені св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 111.
  3. Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 328—329.

Посилання[ред. | ред. код]