Аппій Клавдій Сабін Інрегіллен (консул 495 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Аппій Клавдій Сабін Інрегіллен (540 — 480 рр. до н. е.) — політичний діяч ранньої Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у м. Регіллен. За походженям був сабінянином. Син Марка Клавза, визначного представника цього племені. Спочатку звався Атт Клавз. Під час боротьби з Римом у 504 році до н. е. виступав за укладання миру з цією республікою Втім не був підтриманий, після чого почалися конфлікт із іншими сабінськими родинами. Тоді Атт Клавз із 5 тисячами своїх родичів та клієнтів перебрався до Риму. Тут він отримав звання патриція й став засновником давньоримського роду Клавдіїв. Клавз змінив своє ім'я на Аппій Клавдій, а його прихильники отримали землі за Анієном й утворили нову Клавдієву трибу. Аппій Клавдій став запеклим супротивником плебеїв, захищав інтереси патриціїв.

У 498 році до н. е. виступив проти списання боргів, у 496 році до н. е. став міським квестором, а 495 року до н. е. став консулом (разом з Публієм Сервілієм Пріском Структом). Під час безладдя, влаштованого боржниками, Клавдій виступав за жорсткі заходи проти них, не підтримав ідею м'якого ставлення з боку Сервілія. після перемоги останнього над вольськами Аппій Клавдій наказав стратити 300 полонених й домігся того, що Сервілію не було надано тріумф. Відновив закабалення боржників, яке Сервілій під час війни з вольськами відмінив. після цього Клавдій виступав за жорсткі заходи проти боржників, внаслідок чого було зірвано призов до армії.

У 494 році до н. е. у зв'язку ухилення плебеїв від призову Клавдій запропонував признати диктатора, що сенат й ухвалив. Все це викликало відхід плебеїв на Священну гору. Втім, Аппій Клавдій виступив проти жодних поступок. Під час заколоту Марція Коріолана виступив проти народного суду над ним.

Також Аппій Клавдій виступав проти аграрних законів на користь плебеїв, які пропонували Спурій Кассій у 486 році до н. е., та Тіберій Понтифіцій у 480 році до н. е. Запропонував перетягнути на свій бік частину народних трибунів, щоб не допустити прийняття цих законів.

Родина[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Livy, Ab urbe condita, 2:16.
  • Dionysius of Halicarnassus. «Book V.40». Roman Antiquities.