Аптека
|
|
Ця стаття використовує скорочення, які можуть збивати з пантелику і бути неоднозначними. |
Апте́ка (грец. αποθηκη — комора) — мед.-сан. заклад, що виготовляє і відпускає ліки за рецептами, продає готові лікувальні засоби, які дозволено відпускати без рецепта, лікувальні мінеральні води, перев'язувальні матеріали, предмети догляду за хворими та інші мед. вироби.
Генеза [ред.]
Заклади типу аптек виникли в країнах стародавнього світу (Китай, Єгипет, Індія, Греція, Рим).
У країнах Європи історію аптекарства відраховують від "Едикту з Салерно" імператора Фрідріха ІІ (1241), де він визначив умови отримання звання аптекар і лікар, причому останнім заборонялось бути власником аптеки чи працювати у ній. У едикті була зафіксована плата лікарям. У XIV ст. по містах появились цехи аптекарів, які мали право для виготовлення з лікарських рослин ліків у своїх виробничих приміщеннях (лат. Offizin) і продажу їх. Найдавніша діюча аптека Європи відома з документу 1241 року. У місті Трір її заклали на ринковій площі. У монастирі францисканців Дубровника працює аптека з 1317 року. Також Ратушну аптеку Талліна відносять до найстаріших у Європі (до 1422).
Першим аптекарем Львова був німець Клеменс (1392-1400); Василь Русин 1445 заклав одну з перших аптек міста, а наприкінці XVI ст. існував цех аптекарів з 15 осіб. У Речі Посполитій на другу половину XVII ст. існували аптеки у Кам’янці-Подільському, Луцьку, Кременці, Вінниці, Корсуні, Богуславі, Умані, Житомирі та 8 у Львові. Найдавніша аптека України "Під чорним орлом" безперервно працює у Львові з 1775 року. З 1960-х років вона має статус аптеки-музею.
У Московському царстві перша аптека при царському дворі пояаилась 1581 року (була єдиною у царстві до XVIII ст.), першу "Школу лекарей" відкрили 1654 року. Сам аптекарський приказ був закладений біля 1632 року.
В Києві перша А. була відкрита 1715.
До Жовтн. перевороту в Україні були переважно приватні аптеки, які постачалися головним чином з-за кордону.
1919—20 в УРСР аптеки було націоналізовано.
| К-сть аптек за роками |
|
|---|---|
| Рік | к-сть аптек |
| 1913 | 1 067 |
| 1941 | 2 419 |
| 1945 | 1 843 |
| 1955 | 2 849 |
| 1958 | 3 007 |
За роки Рад. влади мережа А. в Україні збільшувалась (з 1 067 аптек в 1913 до 2 419 в 1941) Одночасно створювалась потужна медична промисловість. Під час тимчасової окупації України в період нім.-рад. війни нацистами було знищено 1 807 аптек, причому завдано збитків на 290 млн. крб. В післявоєнні роки кількість А. в УРСР щороку зростала: 1945 працювало 1 843 А., 1955 — 2 849, 1958 — 3 007. Крім госпрозрахункових А., які відпускають медикаменти за плату, при лікарнях працюють А. закритого типу (1958 таких А. в УРСР було 562). В УРСР А. підпорядковані Гол. аптечному управлінню М-ва охорони здоров'я.
Джерела [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Аптека |
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Аптечное дело в Украинской ССР. К., 1958.
- Придворная медицина в России в X – XVIII вв. (рос.)
| Це незавершена стаття з фармакології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
