Апітерапія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апітерапі́я — медичне використання бджолиних продуктів, зокрема: меду, перги, воску, прополісу, маточного молочка(«королівського желе») та бджолиної отрути.
Зміст |
Історія [ред.]
Апітерапія бере свій початок з Древнього Єгипту, Греції та Китаю. Згадки є в Ведах, Біблії та Корані.
Клінічна практика [ред.]
Найпоширенішим є веномне застосування апітерапії (лікування бджолиною отрутою).
Найактивнішим компонентом у веномі є мілетин, що має безліч цілющих властивостей. Попри це, в деяких індивідуальних випадках, трапляються люди з алергією до препарату (лікар-професіонал виявляє це до застосування лікування).
В натуропатії веномне лікування іноді поєднують з акопунктурним.
Провідні апітерапевти України [ред.]
- Лабінський Андрій Йосифович
- Пилипчук Іван Йосифович
Наукові дослідження [ред.]
- В.О ПОСТОЄНКО, РОЛЬ БІОЛОГІЧНОАКТИВНИХ АПІФІТОСПОЛУК У КОРЕКЦІЇ ОБМІННИХ ПРОЦЕСІВ В ОРГАНІЗМАХ ЛЮДИНИ І ТВАРИН
- Продукти бджільництва та здоров'я людини
