Арабська система цифр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Арабською системою цифр називають десять символів: 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9.

Порівняння зображень європейського, арабо-індійського, східного арабо-індійського, деванагарі та тамільського написання цифр

Згідно з популярною традицією, що досі поширена в Єгипті і Північній Африці, “Арабські” цифри є винаходом скляра-геометрика. Він вважав, що дев'ятьом цифрам потрібно надати форму, яка відповідала б їхньому значенню і пропонував для цього фігури з відповідною кількістю кутів. Якщо зробити певні переміщення цих фігур, то вони разом складуть арабський вислів: Моя ціль - обчислення (араб. وهدَفي حسابْ)

[ред.] Походження

Дані символи і спосіб їх використання європейці запозичили у Середні віки у мусульманських математиків (рівень математики арабських країн на той час був вищий, ніж у європейців), звідси і походить назва арабські цифри. Насправді араби запозичили їх у індійців. Індійські математики користувались дещо іншими символами, і ті символи, якими користуємось ми, є результатом тривалої зміни їхнього первісного вигляду. Цифри, які називають арабськими, відрізняються від цифр, якими користуються в арабських та індійських країнах.

[ред.] Особливості

Особливістю арабської системи цифр є позиційна десяткова система числення — вага кожної цифри визначається положенням у числі. Наприклад, у числі 38235 є дві цифри 3, однак вони відрізняються за значенням — цифра 38235 означає три десятки, а цифра 38235 — тридцять тисяч. До запозичення арабських цифр європейці користувались римськими цифрами, де десятки, сотні і тисячі позначались спеціальними знаками, а також не було символа нуля.

Нуль — друга особливість арабської системи цифр. Є дані, які вказують, що шумери використовували у своїй шістдесятковій системі числення знак, що мав зміст нуля. Однак знайдено лише кілька записів, що містять цей знак. У арабській системі нуль є важливим елементом, оскільки при позиційній системі числення недопустимим є пропуск розряду.