Арабський кінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pinto Arabian.jpg

Ара́бський кінь — стародавня порода верхових коней; виведена в центральних районах Аравійського півострова.

В Європі широко відома з 11—12 ст. Арабські коні відзначаються гармонійністю форм, невибагливістю і великою витривалістю.

Масть здебільшого сіра, руда, гніда, рідше ворона і кара.

Шкіра чорна.

Середні проміри (в см) кобил Терського кінного заводу: висота в холці 149,3, коса довжина тулуба 150,2, обхват грудей 174,8, обхват п'ястка 18,4.

За зовнішнім виглядом і окремими особливостями будови тіла А. к. різнотипні. В СРСР розрізняють 3 основні типи:

  • сиглаві — коні високої породності, середнього розміру, ніжної конституції;
  • кохейлан — коні широкотілі, коротконогі, міцні, середнього розміру;
  • хадбан — великі коні яскраво вираженого швидкоалюрного типу.

Арабські коні використані при виведенні орловського рисака, чистокровних верхових коней, тракененського коня та ін. А. к. розводять в Терському кінному заводі (Росія). В Україні передовим господарством з розведення арабської породи коней був Ягольніцький кінний завод (село Нагорянка, Чортківський район, Тернопільська область). Зараз стан арабського конярства в Україні є не задовільний. Координує роботу з цією породою у світі WAHO [1]

Etalon-shagya-bai.JPG

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]