Араканські гори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Араканські гори, Ракхайнський хребет (англ. Arakan Yoma, Arakan Range, Rakhine Range, Rakhine Yoma, Arakan Yoma, Rakhine Roma, Arakan Roma) — гірський хребет у західній М'янмі, між узбережжям штату Ракхайн і Центральною М'янмою, де протікає річка Іраваді . Його утворює серія паралельних пасом, які проходять дугою через Ассам, Нагаленд, Мізорам і М'янму. Араканські гори простягнулися від мису Негрейс на півдні до штату Маніпур на півночі. Вони включають гори Нага, Чинські гори і Паткайський хребет, який у свою чергу включає Лушайські гори[1]. На півдні гори занурюються в Бенгальську затоку, де утворюють Андаманські і Нікобарські острови.

Геологія і будова[ред.ред. код]

Араканські гори і паралельні пасма на заході і сході були сформовані колізією Індостанської і Євразійської плити приблизно на кордоні між Індією і Непалом[2]

Хребет є середньовисотні складково-брилові гори, утворені за часів альпійського орогенезу. Паралельні меридіональні хребти з гострими і крутими схилами, розділені ерозійно-тектонічними долинами на півночі, переходять на півдні в низькогірні пасма пологих височин висотою 150-200 метрів. Складний зі сланців, кварцитів, пісковику, по периферії — з осадових порід. Корисні копалини: олово, вольфрам, свинець, золото, срібло, дорогоцінні камені тощо.

Найвища точка[ред.ред. код]

Араканський хребет простягнувся приблизно на 950 км завдовжки,[1] з яких приблизно 400 км складають власне гори. Найвищою точкою є гора Вікторія заввишки 3094 метри.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Араканські гори перетинають за маршрутом Нгапе - Мінбу і по всепогодною дорогою з Таунгап - П'яй на Іраваді.

Історія[ред.ред. код]

Так як Араканські гори відокремлюють Ракхайнське узбережжі від решти Бірми, вони здавна служили бар'єром між жителями центральної Бірми і тими, хто жив на Індійському субконтиненті. Це зіграло роль у відмінності промислового і культурного розвитку ракхайнців від бірманців. Араканські гори також служили бар'єром, що ускладнюють бірманські вторгнення, дозволяючи Аракану розвиватися окремою політичною одиницею. Прибережні міста, такі як М'яу-У і Вейтхалі, становили ядро Араканської цивілізації.

Екологія[ред.ред. код]

Араканські гори є бар'єром на шляху південно-західних мусонних дощів від центральної М'янми, що робить їх східні схили посушливими[1]

На західних навітряних схилах панують вологі тропічні вічнозелені ліси, на східних — листопадні тикові ліси до висоти 1000 м, вище — вічнозелені дубові і соснові[3]

В горах розташований екорегіон гірські ліси Чинських і Араканських гір, які є домівкою для популяції слонів, а також черепахи (Heosemys depressa), якій загрожує зникнення[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в «Rakhine Mountains» Encyclopedia Britannica
  2. Akhtar, Mohammad S. et al. (2010) "Structural Style and Deformation History of Assam & Assam Arakan Basin, India: from Integrated Seismic Study" (adapted from oral presentation at AAPG Annual Convention, Denver, Colorado, June 7–10, 2009)
  3. Араканские горы в БСЭ
  4. Asian Turtle Trade Working Group (2000). Heosemys depressa. 2006. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Retrieved on 11 May 2006. Listed as Critically Endangered (CR A2cd, B1+2c v2.3)

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]