Аранжування
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аранжува́ння (фр. arrangement — порядок, улаштування) — 1. Перекладення, пристосування музичного твору, написаного для певного інструмента (голосу, співака чи ансамблю), для виконання його в іншому складі інструментів (голосів). Наприклад, Пасакалія В. Косенка для фортепіано в перекладенні для баяна, тощо.
- 2. Обробка мелодії для виконання на музичному інструменті або для голосу з супроводом.
- 3. Полегшений виклад музичного твору для виконання на тому самому інструменті.
- 4. В естрадній музиці — гармонізація та інструментування нової або добре відомої мелодії.
- 5. У джазі — спосіб закріплення загального задуму ансамблевої і оркестрової інтерпретації і головний носій стильових якостей.
- 6. Створення композицій, букетів із різних кольорів, рослин як вид мистецтва.
Аранжува́льник — фахівець із аранжування.[1]
[ред.] Дивіться також
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Юцевич Ю. Є.. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
- Аранжування у Великому тлумачному словнику сучасної української мови

