Араукарія чилійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Араукарія чилійська
Araucaria araucana1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Streptophytina
- Ембріофіти (Embryophyta)
- Судинні (Tracheophyta)
- Euphyllophyta
- Насінні (Spermatophyta)
- Хвойні (Coniferophyta)
Клас: Хвойні (Coniferopsida)
Порядок: Хвойні (Coniferales)
Родина: Араукарієві (Araucariaceae)
Рід: Араукарія (Araucaria)
Вид: Араукарія чилійська
Біноміальна назва
Araucaria araucana
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 42754

Араукарія чилійська (Araucaria araucana) — вид вічнозелених хвойних дерев з роду Араукарія родини Араукарієвих.

Ареал[ред.ред. код]

Araucaria Santa Rosa Argentina.jpg

Батьківщина — Чилі та західна Аргентина.

У 1796 р., через 16 років після відкриття араукарії чилійської в Америці, вона вже була інтродукована в Англії (перше вирощене дерево проіснувало майже сто років). Пізніше ця араукарія широко поширилася в Західній Європі (аж до Норвегії).

Екологія[ред.ред. код]

Араукарія чилійська утворює чисті або змішані з південним буком (Nothofagus) ліси аж до верхньої межі лісу. Найкраще розвиваються араукарієві ліси на вулканічних ґрунтах. Найгустіші зарості зустрічаються саме по схилах вулканів. Араукарія чилійська світлолюбна, расте в умовах вологого клімату, на рівномірно вологих, але незаболочених, досить багатих поживними речовинами ґрунтах. Добре переносить і посушливі умови, а також невеликі морози.

Морфологічний опис[ред.ред. код]

Араукарія чилійська, як і Араукарія Бідвілла, — дуже великі дерева, що досягають (жіночі екземпляри) висоти 60 м при діаметрі стовбура до 1,5 м. Крона молодих дерев широкопірамідальна, причому нижні її гілки лежать прямо на землі. З віком нижні гілки зазвичай обпадають. Бічні гілки дорослих дерев розташовані по 6-7 в колотівках, вони горизонтально простягнені або трохи звисають у старих дерев; крона стає плоско-зонтикоподібною, розташованою лише на самій вершині стовбура. Кора смолиста, товста, поздовжньо-тріщинувата.

Приріст молодих рослин (до 30-150-річного віку) може досягати 45 см щороку, а потім зменшується до 10-15 см. Цим араукарії різко відрізняються від надзвичайно повільно зростаючих агатіса.

Листя араукарії чилійської жорсткі, колючі, темно-зелені, спірально розташовані, покривають гілки дуже щільно один до одного. Довжина листків 2,5-4 см, ширина 1,5 — 2,5 см, за формою вони яйцеподібні із загостреною верхівкою, до пагона прикріплені широкою основою, знизу — злегка кілюваті. Живуть листя до 40 років.

Характерною особливістю араукарії чилійської є її мікростробіли. Вони пазушні, одиночні (але дуже часто зближені в групи у самої верхівки гілки по 2-4-6), прямі, циліндричні, іноді майже овальні, біля основи оточені вегетативними листям.

Шишки на коротких бічних гілках, вегетативні листя яких поступово переходять в луски шишок. Зрілі шишки коричневі, кулясті, діаметром 12-18 см (вони досягають маси 1,6 кг), спочатку покриті довгими, витягнутими до 3 см і загнутими догори вістрями кроющих луски, які згодом обламуються.

Дорослі дерева дають 20-30 шишок, в у кожній з яких міститься до 200—300 великих насіння. При дозріванні шишка розсипається. Зріле насіння довгасте, злегка стисле, довжиною 2,5-4 см, по краях насіння помітні вузькі облямівки, залишки крила.

Застосування[ред.ред. код]

Великі насіння араукарії чилійської поживні і смачні. Їх вживають у їжу у сирому або підсмаженому вигляді. Деревина цієї араукарії жовтувато-білого кольору, її використовують у будівництві. Смола використовується в народній медицині арауканів. Араукарія чилійська — вельми цінна декоративна рослина. Розмножують її як насінням, так і живцями.

Посилання[ред.ред. код]