Арахноїдит
| Арахноїдит |
|
| МКХ-10 | 03.9 |
|---|---|
| МКХ-9 | 320
-322 |
| DiseasesDB | 22543 |
| eMedicine | radio/49 |
| MeSH | D001100 |
Арахноїди́т (грец. αραχνιον — павутина і ειδος — вид) — запалення павутинної оболонки головного (церебральний арахноїдит) або спинного (спінальний арахноїдит) мозку.
Найчастіше виникає внаслідок травм черепа й хребта, може спричинятися інфекцією або хронічною інтоксикацією, запалення придаткових пазух носа. Якщо в процес втягується речовина головного мозку до симптоматики приєднуються симптоми ураження відповідних зон кори головного мозку і захворювання носить назву «арахноенцефаліт». Причинами даної групи захворювань є зниження імунних сил організму на фоні хронічних соматичних захворювань, перенесені черепно-мозкові травми, виснаження організму. При агресивності бактеріальної флори, імунодефіциті, енцефаліт переходить в наступну стадію — абсцес головного мозку, який характеризується вогнищевою симптоматикою в залежності від зони ураження.
- Ознаки церебрального арахноїдиту — локальний та дифузний головний біль, нудота, судомні припадки, паралічі, порушення чутливості, мови, знижується гострота зору (ураження основи мозку).
- Ознаки спінального арахноїдиту — різкі болі, що нагадують радикуліт.
Лікування арахноїдиту консервативне (антибіотики, сульфаніламіди, діуретики, підшкірні ін'єкції алое, рентгено- і фізіотерапія) або хірургічне (головним чином при обмежених тяжких формах). Якщо лікування починається своєчасно, арахноїдит здебільшого закінчується видужанням.
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
