Арбітраж міжнародний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Арбітра́ж міжнаро́дний — один з мирних засобів розв'язання міжнародних спорів у формі третейського розгляду справ.

Арбітраж міжнародний передбачений багатьма міжнародно-правовими актами, зокрема Статутом ООН. Звернення до міжнародного арбітражу добровільне і можливе після укладення міжнародної угоди держав, т. з. третейського запису або компромісу. Третейський запис визначає предмет спору, склад третейського суду, порядок його обрання, процедуру розгляду справи, джерела права, які мають бути застосовані арбітрами, і зобов'язання виконати рішення арбітражу міжнародного. Третейський суд може складатися з одного або кількох арбітрів і суперарбітра (голови). Кожна сторона призначає однакове число арбітрів. Суперарбітр призначається сторонами або обирається арбітрами чи іншим порядком за домовленістю сторін.

Українська література недостатньо вивчає питання міжнародного арбітражу. Серед авторів, які приділяють увагу цьому питанню, науковці та практики Г.Цірат, І.Побірченко, Т.Кісельова, М.Мальський, Т.Сліпачук та ін.

Комісія міжнародного права ООН підготувала проект процедури арбітражу, в основу якого покладено добровільність міжнародного арбітражу.