Аргонавт (білок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аргонавт білки)
Перейти до: навігація, пошук
Аргонавт
1u04-argonaute.png
Структура білка Аргонавт архебактерії Pyrococcus furiosus[1].
Ідентифікатори
Символ Argonaute
PDB 1U04
UniProt Q8U3D2
Інша інформація

Аргонавт (англ. Argonaute) – загальна назва білків, що беруть участь у процесі РНК інтерференції. Білки родини Аргонавт формують РНК-індукований комплекс заглушення генів RISC (англ. RNA-induced silencing complex), що виконує функцію специфічного "виключення" генів-мішеней за допомогою коротких некодуючих РНК (мікроРНК, ендо-міРНК та піРНК)[2]. Білки родини аргонавт дуже консервативні у всіх еукаріотів, за винятком дріжджів Saccharomyces cerevisiae, що втратили здатність до РНК інтерференції[3]. Також Аргонавт білки присутні у архей і бактерій, але їхня функція там не до кінця з'ясована.

Підродини сімейства Аргонавт[ред.ред. код]

Білки родини Аргонавт діляться на три підкатегорії: AGO, PIWI (англ. P-element-induced wimpy testis) та WAGO, яка специфічна для круглих червів (Caenorhabditis elegans)[4].

У рослин також є представники родини Аргонавт, AGO1, які схожі на підродину AGO, але в період розвитку ці білки виконують рослинно-специфічні функції.

AGO[ред.ред. код]

AGO підродина білків взаємодіє з мікроРНК та малими інтерферуючими РНК. Для біогенезу таких видів РНК необхідна активність РНКази III.

PIWI[ред.ред. код]

Докладніше: піРНК

PIWI підродина білків взаємодіє з піРНК – малими нкРНК, що походять з ділянок ДНК під назвою піРНК-кластери, біогенез яких не залежить від ферменту РНКази III.

WAGO[ред.ред. код]

Невеликі нкРНК, що взаємодіють з білками підродини WAGO є продуктами прямого синтезу РНК.

Механізм РНК-заглушення[ред.ред. код]

Деякі РНК формуються у вигляді двоспіральних молекул, але лише один ланцюг з'єднується з білком родини Аргонавт – це так званий гід-ланцюг (англ. guide strand), а комплементарний йому називається ланцюг-пасажир (англ. passenger strand). Важливим етапом є вибір саме гіда-ланцюга, оскільки при виборі ланцюга-пасажира будуть деградувати інші мРНК[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ji-Joon Song, Stephanie K. Smith, Gregory J. Hannon & Leemor Joshua-Tor (September 2004). «Crystal structure of Argonaute and its implications for RISC slicer activity». Science 305 (5689). с. 1434–1437. doi:10.1126/science.1102514. PMID 15284453. 
  2. Gunter Meister (July 2013). «Argonaute proteins: functional insights and emerging roles». Nature reviews. Genetics 14 (7). с. 447–459. doi:10.1038/nrg3462. PMID 23732335. 
  3. Ines A. Drinnenberg, David E. Weinberg, Kathleen T. Xie, Jeffrey P. Mower, Kenneth H. Wolfe, Gerald R. Fink & David P. Bartel (October 2009). «RNAi in budding yeast». Science 326 (5952). с. 544–550. doi:10.1126/science.1176945. PMID 19745116. 
  4. а б Benjamin Czech & Gregory J. Hannon (January 2011). «Small RNA sorting: matchmaking for Argonautes». Nature reviews. Genetics 12 (1). с. 19–31. doi:10.1038/nrg2916. PMID 21116305. 



Сахарин Це незавершена стаття з молекулярної біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.