Ардашир І

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Золоті монети Ардашира І

Ардашир І (180-241)- шахіншах Персії з 226 до 241 року, засновник династії Сассанідів.

Життєпис[ред.ред. код]

Боротьба за владу[ред.ред. код]

Ардашир був сином Папака (або Бабака), онуком Сассана, який був володарем Дарабджирдського князівства у Парсі. На той час Парфянська держава фактично розпалася на декілько держав. Централізоване керування в країні династією Аршакідів фактично було втрачено. В багатьої областях сиділи напівнезалежні володарі, яких називали катак-хватаями ("володарями будинків"), або шахами (царями), представник Аршакідів мав титул шахіншаха (царя царів). Боротьбу за владу розпочав ще Папак. Він зумів захопити владу у Парсі, скинувши колишнього царя Гочіхра. Після смерті Папака новим царем Парса став його старший син Шапур. Проте у 208 році Ардашир розбив військові сили Шапура та захопив владу у Парсі.

Після цього зусилля Ардашира були спрямовані на об'єднання Ірану. У 208-211 роках він підкорив Керман, Елам, Ісфаган, Сузіану, Мецену. Тим самим Ардашир суттєво розширив свою державу, зробивши значний крок на захоплення влади у всьому Ірані.

Відновити свій вплив спробував представник Парфянської держави - цар царів Артабан IV Аршакід. У 226 році він розпочав війну з Ардаширом. В цьому ж році Ардашир двічи наніс поразку парфянським військам, але потуга у Парфії ще залишилася. Нарешті при Горміздгані (поблизу сучасного Бендер-Аббаса) війська Ардашира вщент розбили армію Артабана IV, який загинув у бою.

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Володіння Ардашира I

У 226 році Ардашира оголошують новим царем царів Ірану, першим з династії Сасанідів. Після цього Ардашир підкорив Сейстан, Гурган, Хорасан, Маргіану, Балх, Хорезм, Бахрейн й Мосул. У 227-228 році він підкорив власне територію Парфії, одержавши перемогу над Артабаном V Аршакідом. окрім того Мекран та Туран визнали себе васалами нової Перської держави.

Після цього успіху Ардашир I спрямував свої сили на захоплення Кавказу та Малої Азії. У 230-232 роках він вів запеклі війни з Римською імперією, але невдало. Ардашир не зміг захопити важливе місто на річці Тигр]] - Нісібіс]]. Також вторгнення перських військ у Сирію та Капподокію отримало відсіч з боку римських військ на чолі із імператором Олександром Севером.

У 239-240 роках Ардашир I розпочав нову війну з Римом. На цей раз перські сили зуміли оволодіти північною Месопотамією, зокрема територією Хартлі, містами Нісібіс та Каррами, а також Вірменією та Адіабеною. Водночас Римська імперія зуміла зберегти під своїм контролем землі Осроени.

Внутрішня політика[ред.ред. код]

Ставши володарем Ірану, Ардашир I зробив своєю столицею Ктесіфон, відбудував старовине місто Селевкію-на-Тигрі, назвавши її Ве-Ардашир. У державі Сасанідів офіційно існував розподіл між Іраном (Ераншахр) та ні-Іран (Ан-Іран). Разом з тим Ардашир зробив багато для об'єднання цих частин у єдину державу. З'являється єдина мова, яка була створена на основі середньоперської (пехлеві). Ардашир спрямував свої кроки на витіснення з офіційних документів місцевих, грецької й арамейської мов. На єдиній мові видавалися накази, велися перемовини, він став мовою міжнаціонального спілкування.

В релігійному житті Ардашир I продовжував політику парфянських царів, які спиралися на зороастризм. Крім того, Ардашир I переслідував християн, вбачаючи в них прихильників Римської імперії, осередок можливої опозиції проти своєї влади.

Водночас Ардашир I створив сильну централізовану державу на відміну від попередньої Парфянської. На чолі областей він поставив своїх родичів та синів. Старшого сина й спадкоємця - Шапура - Ардашир - коронував своїм співволодарем ще при житті - у 240 році. До 242 року Ардашир I вів численні війни на розширення Перської держави.

Джерела[ред.ред. код]

  • Christensen, A. 1965: "Sassanid Persia". The Cambridge Ancient History, Volume XII: The Imperial Crisis and Recovery (A.D. 193–324). Cook, S.A. et al., eds. Cambridge: University Press, pp 109–111, 118, 120, 126–130.