Ганна Арендт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Га́нна А́рендт (Hannah Arendt), (14 жовтня 1906 р. — 4 грудня 1975) — німецька та американська політолог і соціолог; її дораховують також до когорти філософів, хоча вона завжди відмовлялася від цього позначення. Учениця М. Гайдеґґера, Е. Гуссерля та К. Ясперса.
Народилася у м. Ганновер у Німеччині. Вивчала філософію в університеті м. Марбурґ. Була ученицею та коханою Мартіна Хайдеґґера. Після приходу до влади Адольфа Гітлера почала брати активну участь в роботі організацій, що допомагали переховуватися та виїжджати євреям, спочатку в Берліні, а потім у Парижі. 1940 року була заарештована, чудом уникла висилки до концентраційного табору. 1941 року через Лісабон еміґрує до США. Там стає спочатку журналісткою, опісля головним редактором великого видавництва. Публікувала полемічні статті на тему нацистських переслідувань євреїв. Заробила собі ім'я як політолог, була професором або почесним професором декількох університетів, включаючи Гарвард, Університет Берклі та Прінстонський університет.
Роботи Г. Арендт концентруються на темах влади та тоталітаризму. У програмній праці »Витоки тоталітаризму» (англ. The Origins of Totalitarianism, нім. Elemente und Ursprünge totaler Herrschaft) простежила генезу, витоки комунізму та нацизму до антисемітизму. Ця робота викликала багато дискусій, оскільки порівнювала та знаходила споріднені риси у двох політичних систем, котрі до цього вважалися ідеологічно протилежними.
[ред.] Основні праці
- Витоки тоталітаризму. (1951)
- Людське становище. (1958);
- Між минулим і майбутнім. (1961);
- Про революцію. (1963);
- Люди в темні часи. (1968);
- Про владу і насильство. (1970);
- Кризи республіки. (1972).
[ред.] Зовнішні посилання
 |
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
